13 листопада 2025 року місто Чернівці справа №725/7565/25
провадження №22-ц/822/913/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Височанської Н.К.,
суддів: Кулянди М.І., Лисака І.Н.
секретар Черновська А.К.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Комунальне підприємство «Чернівецьке тролейбусне управління»
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про визнання неправомірним наказу, головуючий в суді першої інстанції суддя Вольська-Тонієвич О.В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
25 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про визнання неправомірним наказу.
Просив поновити строк на оскарження наказу №9/1 від 04 січня 2023 року; скасувати наказ №9/1 від 04 січня 2023 року «Про створення постійної діючої атестаційної комісії КП «Чернівецьке тролейбусне управління» з визначення кваліфікації, перепідготовці, новій підготовці водіїв тролейбусів та автобусів», як неправомірний.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та рух справи
27 серпня 2025 року ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку з тим, що адвокат Саламандик А.І. не обґрунтовує у позові, яким чином оспорюваний наказ порушує права його довірителя, адже його (позивача) було поновлено на роботі за рішенням суду.
Також не вказано та не надано доказів щодо поважності пропуску строку для оскарження оспорюваного наказу. Окрім того, до позову не додано доказів щодо обставин, викладених у ньому, у тому числі щодо звільнення з роботи, поновлення за рішенням суду. Більше того, не надано оригінал квитанції щодо сплати судового збору за подання вказаного позову до суду, чи доказів про звільнення від його сплати.
Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви три дні, з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про визнання протиправним наказу визнано неподаною та разом з усіма доданими до неї додатками повернуто особі, яка її подала.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що 02 вересня 2025 року адвокат Саламандик А.І. подав через підсистему «Електронний суд» позовну заяву у новій редакції, однак із виправленої позовної заяви вбачається, що представник позивача не усунув недоліки, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Короткий зміст та узагальнені доводи вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі адвокат Саламандик А.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказав, що суд першої інстанції своєю ухвалою перешкоджає в доступі до правосуддя.
Все, що вимагалося в ухвалі про залишення без руху, було виправлено.
Станом на день подачі даного позову в Чернівецькому районному суді міста Чернівці перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до КП «Чернівецьке тролейбусне управління» про поновлення на роботі. І наразі ОСОБА_1 не поновлений на роботі ще після звільнення 24 березня 2023 року, а оскаржуваний наказ про створення комісії - напряму порушує його права, оскільки ця «неправомірна комісія» вирішує його долю.
А на початку тексту позову мова йде про звільнення, яке мало місце 2022 року, а поновлено було 20 лютого 2023 року.
Підставою звільнення, згідно наказу, стало в тому числі «висновки атестації», тобто факт наявності неправомірної атестаційної комісії, яка бере на себе відповідальність визначити професійний рівень ОСОБА_1 , в даному випадку напряму порушує його права, тобто права позивача по даному спору.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу у встановлені судом строки до апеляційного суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки, у даній справі оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, то справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Статтями 55 і 124 Конституції України гарантоване право особи на звернення до суду за захистом своїх прав. Вказане положення закріплено також у ст.4 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Rada Cavanilles v. Spain», § 49, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1998 року).
У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина друга, четверта статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Частиною 1 статті 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 174 ЦПК України).
Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.
У ч.ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції своєю ухвалою від 27 серпня 2025 року залишаючи без руху позовну заяву вказав, що адвокат Саламандик А.І. не обґрунтовує у позові, яким чином оспорюваний наказ порушує права його довірителя, адже його (позивача) було поновлено на роботі за рішенням суду. Не вказав та не надав доказів щодо поважності пропуску строку для оскарження оспорюваного наказу. Окрім того, до позову не додав доказів щодо обставин, викладених у ньому, у тому числі щодо звільнення з роботи, поновлення за рішенням суду. Не надав оригінал квитанції щодо сплати судового збору за подання вказаного позову до суду, чи доказів про звільнення від його сплати.
Ухвалою суду першої інстанції надано позивачу строк 3 (три) дні для усунення зазначених вище недоліків з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с.7).
Копію ухвали про залишення позову без руху отримано представником позивача адвокатом Саламандиком А.І. - 27 серпня 2025 року в електронному кабінеті через систему «Електронний Суд» (а.с.8).
02 вересня 2025 року до суду першої інстанції від адвоката Саламандика А.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла позовна заява в новій редакції (а.с.9-13).
Ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про визнання протиправним наказу визнано неподаною та разом з усіма доданими до неї додатками повернуто особі, яка її подала.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що 02 вересня 2025 року адвокат Саламандик А.І. подав через підсистему «Електронний суд» позовну заяву у новій редакції, однак із виправленої позовної заяви вбачається, що представник позивача не усунув недоліки, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху (а.с.14).
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Аналіз наданих сторонами доказів здійснюється судом при вирішенні справи - спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху. Позивач обґрунтовує позовні вимоги на власний розсуд.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без руху, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, а недоліки, встановлені судом, могли бути усунуті під час підготовчого провадження.
Разом з цим, дослідивши зміст позовної заяви, колегія суддів констатує, що така містить зміст позовних вимог, а також обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Зокрема, позовна заява містить підстави звернення до суду, визначене коло учасників справи.
ЦПК України встановлює обов'язок позивача зазначити у позовній заяві обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а на суд обов'язок перевірити наявність такого посилання у позовній заяві, однак, не надає суду право на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі вирішувати питання щодо доведеності, обґрунтованості чи повноти викладених позивачем обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.
До подібних висновків Верховний Суд дійшов у постановах: від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19(провадження № 61-2192св20); від 25 січня 2021 року у справі № 308/13063/19 (провадження № 61-7912св20); від 19 січня 2021 року справі № 129/599/21 (провадження № 61-12856св21); від 14 липня 2021 року у справі № 344/14440/20 (провадження № 61-4061св21).
Отож, встановлені апеляційним судом обставини свідчать про те, що представником позивача у строк, встановлений ухвалою суду, було направлено до суду докази усунення недоліків позовної заяви, разом з квитанцією про сплату судового збору. Однак, судом першої інстанції вказаного не було враховано та передчасно вирішено питання про повернення позовної заяви позивачеві.
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України є необґрунтованим та передчасним.
На підставі викладеного, не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з зазначених судом підстав.
За наведених обставин, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачеві є передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04 грудня 1995 року).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Порушення норм процесуального права є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно ст. 374 ч.1 п. 6 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За вказаних обставин, ухвала Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року - скасувати та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про визнання неправомірним наказу - направити до Чернівецького районного суду міста Чернівців для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено судом 13 листопада 2025 року.
Головуючий: Н.К. Височанська
Судді: М.І. Кулянда
І.Н. Лисак