Справа № 643/14488/24
Провадження № 2/643/1208/25
13.11.2025 м.Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Афанасьєва В.О.,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Ястребової Є.Б.,
представника відповідача Замінус М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові позов ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
Представник позивача - адвокат Ястребова Є.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом спадкування першої черги після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яке належало останньому на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі № 897/2014. Позивач звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самчук Т.В., яка відкрила спадкову справу № 9/2021 від 07 квітня 2021 року та видала Постанову № 74/02-31 від 25 вересня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Приватний нотаріус обґрунтувала зазначену відмову тим, що спадкоємець протягом 6 місяців не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину. Натомість, на момент смерті ОСОБА_3 , позивач проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вони складають одну сім'ю. Після смерті спадкодавця, Позивач не подавала заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору, оскільки на момент відкриття спадщини постійно проживала разом з померлим та вважала, що фактично прийняла спадщину. На момент смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (донька) проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вони складають одну сім'ю (також у зазначеній квартирі також проживала і мати ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - цивільна дружина померлого). У ОСОБА_1 відсутня довідка з місця реєстрації проживання, в якій була б надана інформація про те, позивач на час смерті ОСОБА_3 , разом з ним проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначила, що згідно з інформації яка міститься у реєстрі територіальної громади міста Харкова, ОСОБА_3 11 вересня 2015 року знятий з реєстрації місця проживання за зазначеною вище адресою. Однак фактично ОСОБА_3 за життя продовжував проживати у квартирі АДРЕСА_1 та в цьому місці і помер. На початку 1994 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (донька ОСОБА_4 від першого шлюбу) переїхали мешкати у квартиру АДРЕСА_1 . До моменту смерті батька позивача, вона з ним проживала разом 23 роки.
Провадження у справі відкрито 27.11.2024 ухвалою Московського районного суду м. Харкова, справу призначено до розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.
20.02.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що позивач вдруге зверталась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самчук Т.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 74/02-31 від 25 вересня 2021 року позивачці було відмовлено у прийняті заяви у зв'язку з тим, що вона, як спадкоємець протягом 6 місяців не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину. Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно. Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та
чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. При цьому неправильно обраний спосіб захисту права власності чи іншого речового права не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви чи залишення її без руху, а в певних випадках за таких обставин може бути відмовлено в позові. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Встановлюючи факт проживання однією сім'єю та/або визнаючи додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець при встановлені факту проживання однією сім'єю після та/або визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК України. Всупереч вказаним вище нормам чинного законодавства, позивач не звертається до суду з вимогою про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, хоча з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії чітко вбачаються перешкоди у оформленні спадкових прав позивача у нотаріальному порядку саме у зв'язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Отже, позивачкою неправильно обраний спосіб судового захисту, оскільки, позивачка мала звертатися до суду із вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
11.03.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначила, що позовна заява про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини бере свій початок від того, що позивачем у таких справах є особа, яка не проживала на постійній основі зі спадкодавцем. При цьому, у доказах, доданих до позовної заяви, а також наведених судових рішень, всі дії вказують на те, що ОСОБА_1 разом із спадкодавцем проживали у цій квартирі на постійній основі. Тому, заявницею був обраний правильний спосіб захисту. Доведення судом факту постійного проживання дочки - ОСОБА_1 із спадкодавцем - ОСОБА_3 , виключить необхідність подачі позову про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, адже відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець буде вважатися таким, який прийняв спадщину автоматично.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача Харківської міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у позовній заяві.
Вислухавши сторони, допитавши свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, вислухавши свідків, суд дійшов наступного висновку.
Положеннями ч. 2 ст.315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.
Згідно вимогам ч. 1ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_6 мав у власності квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 , Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01.07.2015, посвідченого державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 3-339, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 174175394 від 17.07.2019.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 .
07.04.2021 позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самчук Т.В., яка відкрила спадкову справу № 9/2021 від 07 квітня 2021 року та видала Постанову № 74/02-31 від 25 вересня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Приватний нотаріус обґрунтувала зазначену відмову тим, що спадкоємець протягом 6 місяців не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину.
ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , та є спадкоємцем першої черги за законом.
На підтвердження обставин, вказаних у заяві про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини до суду надано:
-заяву «о восстановлении записи акта о рождении, о регистрации рождения с пропуском срока» (і мати і батько підтверджують, що дитина мешкає за адресою: АДРЕСА_3 );
-Довідку № 258-с від 14 квітня 2005 року Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 123 Харківської міської Ради (у довідці зазначена адреса школи, в якій навчалася ОСОБА_1 та яка за територіальністю підпадає під місце проживання родини Протасені);
-Довідку Харківського приватного ліцею «Олімп» № 180 від 23 листопада 2009 року, № 27 від 02 лютого 2010 року (у довідках зазначена адреса приватного ліцею, в якому навчалася ОСОБА_1 та який за територіальністю підпадає під місце проживання родини ОСОБА_7 );
-Медична довідка № 12 від 01 грудня 2009 року про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, що видається для реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану (відповідно до інформації, що міститься у довідці, ОСОБА_1 була взята на облік у КОМУНАЛЬНУ УСТАНОВУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я «МІСЬКА ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА № 13» як така, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ;
-Процесуальні документи Московського відділу поліції;
-Процесуальні документи Харківської місцевої прокуратури № 3;
-Процесуальні документи Харківської місцевої прокуратури № 4;
-Копія паспорта ОСОБА_3 , у якому зазначено, що він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
-Копія медичного свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , у якому зазначено, що смерть ОСОБА_3 настала за адресою: АДРЕСА_3 .
У судовому засіданні, в приміщенні Салтівського районного суду міста Харків, допитано позивача ОСОБА_1 , у якості свідка, свідків ОСОБА_8 . ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , які підтвердили факти, викладені в позовній заяві про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем, вказали про те, що ОСОБА_3 мешкав разом із своєю донькою за адресою: АДРЕСА_3 .
З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи немає, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Інші надані позивачем докази, суд не приймає до уваги, оскільки вони не мають правового значення для вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина 4 статті 41 Конституції України).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За таких обставин, суд вважає за необхідне встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо доводів представника відповідача про обрання позивачем невірного способу захисту суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.19 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тобто, до спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу, на підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
Позовна заява про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини бере свій початок від того, що позивачем у таких справах є особа, яка не проживала на постійній основі зі спадкодавцем.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 разом із спадкодавцем проживали у цій квартирі на постійній основі.
Встановлення факту постійного проживання дочки - ОСОБА_1 із спадкодавцем - ОСОБА_3 , виключить необхідність подачі позову про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, адже відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець буде вважатися таким, який прийняв спадщину.
Тому, позивачем був обраний правильний спосіб захисту.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов'язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов'язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
Разом з тим, як встановлено судом, ОСОБА_3 мав у власності квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 , Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01.07.2015, посвідченого державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 3-339, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 174175394 від 17.07.2019.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 права власності на квартиру, як передчасно заявлену, оскільки позивач має правовстановлюючі документи на вказану квартиру, нотаріус мотивував відмову у вчиненні нотаріальної дії тільки з підстави пропуску строку для прийняття спадщини, інших підстав відмови у постанові, таких як відсутність правовстановлюючих документів на квартиру, зазначено не було, доказів, що встановлення права власності не визнається іншими особами, суду не надано, а тому нотаріус повинен вирішити питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Представником позивача при зверненні до суду з позовом, заявлено дві позовні вимоги: немайнового та майнового характеру.
При відкритті провадження у справі судом звільнено позивача від сплати судового збору.
Враховуючи, що позов задоволено частково, у задоволенні вимоги майнового характеру судом відмовлено, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір за вимогу немайнового характеру, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) у дохід держави.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , у квартирі АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Харківської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ: 04059243, 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд.7.
Суддя: В.О. Афанасьєв