Справа № 952/754/25
Провадження № 1-кп/952/95/25
11.11.2025 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (дистанційно),
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025221090000770 від 29.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -
До Зачепилівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025221090000770 від 29.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити справу до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 (кожен окремо) проти призначення судового розгляду не заперечували.
Потерпілий ОСОБА_6 проти призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечував.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.316 КПК України, суд, після завершення підготовки до судового розгляду, постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Крім того, прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що до наступного судового засідання строк тримання під вартою закінчиться, а ризики, передбачені п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 (кожен окремо) заперечили щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Потерпілий ОСОБА_6 проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечував.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому строку тримання під вартою та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення.
До них, згідно статті 131 КПК України, віднесені запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання передбаченим у статті 177 КПК України ризикам.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою слідчого судді Берестинського районного суду Харківської області від 30.07.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 25.09.2025, без визначення застави. Ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 24.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою на 60 діб - до 22.11.2025.
Підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали ризики, передбачені п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.
Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його характеризуючі дані, ризики, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які продовжують існувати і не зменшилися, а також те, що останній підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити.
Збереження обґрунтованої підозри є обов'язковою умовою продовження тримання особи під вартою. Обвинувачення ОСОБА_4 не змінено.
Згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 22.11.2025, тобто поза межами наступного судового засідання, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 314-316 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному № 12025221090000770 від 29.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, у відкритому судовому засіданні на 12.12.2025 об 11:30 год. в приміщенні Зачепилівського районного суду Харківської області.
Справу розглядати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 09.01.2026 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення у частині продовження строку тримання під вартою, в решті ухвала оскарженню не підлягає.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду у частині продовження строку тримання під вартою не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1