Справа № 206/1742/25
11.11.2025 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Яценка Є.І.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 79441275 в розмірі 31 840,05 грн., а також понесених судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн..
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 06 березня 2024 року між ТОВ « 1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів » та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 79441275. На підставі зазначеного Договору позики позичальнику перераховано грошові кошти в якості кредиту на умовах строковості, поворотності та оплатності. Свої зобов'язання за Договором позики ОСОБА_1 не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 31 840,05 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту - 8 289,60 грн. та заборгованості за відсотками - 23550, 45 грн.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором Позики № 79441275 у загальному розмірі 31840,05 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту - 8 289,60 грн. та заборгованості за відсотками - 23 550,45 грн.
Ухвалою суду від 01 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник позивача будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, при цьому представник позивача ОСОБА_2 в позовній заяві просив суд розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не подав, будь-яких заперечень проти позову, заяв, клопотань чи пояснень з приводу позовних вимог по суті до суду від відповідача не надходило.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що останній не подав відзив, представник позивача у своїй позовній заяві не заперечував проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст.280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних в справі доказів, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06 березня 2024 року між ТОВ « 1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів » та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики № 79441275. На підставі зазначеного Договору позики позичальнику перераховано грошові кошти в якості кредиту на умовах строковості, поворотності та оплатності. Свої зобов'язання за Договором позики відповідач ОСОБА_1 не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 31 840,05 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту - 8 289, 60 грн. та заборгованості за відсотками - 23550, 45 грн.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором Позики № 79441275 у загальному розмірі 31840,05 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту - 8 289,60 грн. та заборгованості за відсотками - 23 550,45 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Судова практика у кредитних правовідносинах, стягненні заборгованості за договорами займу наразі дотримується позиції необхідність наявності доказів щодо передачі кредитором грошових коштів боржнику. Обов'язковою умовою для прийняття позитивного для кредитора рішення є надання останнім документу, який підтверджує вказаний факт.
Позиція ВС/КЦС у справі № 278/2177/15-ц від 17 грудня 2021 року викладена таким чином: «Заборгованість за кредитом та її розмір має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним договором».
В даній справі позивач на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду докази на укладення договорів та власний розрахунок заборгованості. Разом з цим, позивач при подачі позову не зазначив, щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, які підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів.
Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Позиція Верховного Суду викладена в Постанові від 29 січня 2020 року по справі № 755/18920/18: «Наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розмір, сам по собі не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за ним договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, позивачем не надано».
Крім того, як зауважив Верховний Суд у постанові від 25.05.2022 у справі №645/59/16-ц, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.1.1 Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 №566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно п.57 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджений Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75 (далі Положення) інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Пунктом 60 Положення визначено, що клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 №89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.
Згідно з п.61 Положення форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
У пункті 62 Положення встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Отже саме виписка по рахунку є належним доказом підтвердження видачі кредиту. Позивач не надав виписок за рахунками відповідача, а також платіжних доручень, платіжних інструкцій або квитанцій, які б підтверджували зарахування коштів за кредитами на рахунки відповідача.
Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано копію кредитного договору та складені позивачем розрахунки заборгованості за цим договором.
Однак, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок позичальника у розмірі зазначеному в договорі про надання кредиту. Зокрема, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надано суду копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на наведене суд вважає факт отримання грошових коштів відповідачем за вказаним в позові кредитним договором недоведеним, а отже в задоволенні позовних вимог належить відмовити в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено у повному обсязі, судовий збір до стягнення з відповідача не підлягає.
Керуючись ст.ст. 6-13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд,
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Є.І. Яценко