Справа № 346/4168/25
Провадження № 2-о/346/284/25
13 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Сольського В.В.
з участю: секретаря судового засідання Біди Ю.Б.,
заявниці ОСОБА_1
представника заявниці адвоката Гринів Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
14 серпня 2025 року заявниця звернулася до суду із вказаною заявою в якій зазначила, що з 2019 року проживала спільно однією сім'єю з ОСОБА_3 , в АДРЕСА_1 . Вони мали спільний побут, бюджет, вели господарство, виконували обов'язки чоловіка та дружини. Шлюб в органах реєстрації актів цивільного стану вони не реєстрували, оскільки не вбачали в цьому необхідності.
Відповідно до даних військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Згідно зі змістом сповіщення сім'ї №4286 від 15.06.2025, ОСОБА_3 зник безвісти 10.06.2025 року під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом батьківщини, поблизу населеного пункту Миролюбівка Покровського району Донецької області.
У зв'язку із цим з метою забезпечення можливості реалізації соціально-економічних прав, зокрема, які пов'язані із отриманням інформації про місце знаходження ОСОБА_3 , отримання соціальних виплат, пенсій, пільг, субсидій, грошової компенсації (допомоги) внаслідок зникнення безвісти останнього, їй необхідно встановити факт їхнього спільного проживання як подружжя.
Тому заявниця просить встановити факт проживання її та ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
В судовому засіданні заявниця та її представник заяву з вказаних підстав підтримали.
Представник військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в судове засідання не з'явився, подав письмові пояснення в яких підтвердив, що дійсно ОСОБА_3 відповідно до наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 березня 2025 за № 61 був зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу № 154 від 11 червня 2025 року з 10 червня 2025 року ОСОБА_3 вважається таким, що зник безвісти «ймовірно загиблий» під час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (виконання завдань і захисту Вітчизни) і місце перебування його невідоме.
Зазначив, що сповіщення сім'ї від 15 червня 2025 року № 4286 надійшло гр. ОСОБА_2 , яка є матір'ю ОСОБА_3 .
Щодо заяви заперечив, посилаючись на те, що для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю необхідно довести ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, покази свідків.
Розгляд справи просить проводити у відсутності представника військової частини.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання також не з'явився, подав письмове клопотання в якому просить виключити Міністерство оборони зі складу учасників даної справи, оскільки військова частина НОМЕР_1 входить до складу Національної гвардії України, яка в свою чергу підпорядковується міністерству внутрішніх справ України, а не Міністерству оборони України.
ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки не повідомила, про розгляд справи була належно повідомлена судовими повістками за місцем проживання.
Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, заслухавши в судовому засіданні заявницю та її представника, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Норми ч. 1 ст.294 ЦПК України зобов'язують суд сприяти особам, під час розгляду справ окремого провадження, у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією та законами України їхніх прав, свобод та інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Рішенням Конституційного Суду України від 3.06.99 №5-рп/99, встановлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.
За загальними правилами доказування, яким кореспондують положення статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків .
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування
Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
З 10 червня 2025 року ОСОБА_3 вважається таким, що зник безвісти «ймовірно загиблий» під час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (виконання завдань і захисту Вітчизни) і місце перебування його невідоме, вказане підтверджується копією сповіщення сім'ї № 4286 від 13 червня 2025 року.
Згідно акту про фактичне проживання особи без реєстрації від 28 червня 2025 року № 394/25 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , з 2019 року.
Заявниця та ОСОБА_3 з 2019 року спільно проживали однією сім'єю за вказаною адресою, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та витрати, що підтверджується, долученими до матеріалів справи фотокартками, які підтверджують виконання спільних обов'язків та святкувань.
Вказаний факт в судовому засіданні також підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які проживають по сусідству із заявницею. Свідки підтвердили, що дійсно з 2019 року заявниця та ОСОБА_7 проживала спільно однією сім'єю, вели господарство у них гостювала матір останнього, яка добре відгукувалася про заявницю як про свою невістку.
З огляду на вищенаведене, враховуючи викладені в заяві обставини, письмові докази на підтвердження обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви, оскільки в ході судового розгляду доведено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу.
Встановлення цього факту породжує для заявниці юридичні наслідки, від яких залежать її права на соціальний захист та інші, іншої можливості встановити цей факт заявниця не має, у суду відсутні відомості щодо можливого порушення прав інших осіб, у зв'язку зі встановленням факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, а тому заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст.10, 12, 81, 263-265, 293, 315, 319, 354 ЦПК, суд,-
Заяву задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без реєстрації шлюбу, понад п'ять років з 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без учасників справи до Івано-Франківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жителька АДРЕСА_2 .
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .
Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 , адреса: м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд, 6.
Суддя: Сольський В. В.