Справа № 346/3601/25
Провадження № 2/346/2138/25
13 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Калинюка О. П.
з участю секретаря Ковалюк А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
свої вимоги сторона позивача обґрунтовує тим, що 11.06.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Манівео швидка фінансова допомога» (первісним кредитором) та відповідачем укладено кредитний договір № 956728055 за умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 16 900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, які він зобов'язався повернути та сплатити проценти за користуванням ним.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 строком до 28.11.2019 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало належні йому права вимоги, вказані у Реєстрі боржників, ТОВ «Таліон Плюс». Строк дії вказаного договору факторингу продовжено укладеними між вказаними товариствами додатковими угодами № 19, 26, 27, 31, 32, до 31.12.2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 246 від 29.08.2023 року до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки за кредитним договором від 11.06.2023 року № 956728055.
27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало належні йому права вимоги, вказані у Реєстрі боржників, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало належні йому права вимоги, вказані у Реєстрі боржників, позивачу.
Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 року до вказаного договору факторингу, позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 11.06.2023 року № 956728055 в сумі 86 411 грн. 12 коп. з яких:
-16 899 грн. 50 коп. - заборгованість за основним боргом;
-69 511 грн. 62 коп. - заборгованість за відсотками.
З моменту отримання вказаного права вимоги, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за вказаним кредитним договором.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення коштів не виконав, сторона позивача просить стягнути з нього зазначену заборгованість за вказаним договором, понесені судові витрати, який складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.07.2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.
07.09.2025 року представник відповідача, адвокат Репало Олексій Олександрович подав через підсистему «Електронний Суд» відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Представник зазначає, що стороною позивача не доведено факту ознайомлення з кредитним договором від 11.06.2023 року № 956728055 та факту підпису відповідачем цього кредитного договору. З наданих стороною позивача доказів неможливо встановити, які основні умови надання кредиту погоджено сторонами. Також стороною позивача не надано жодних доказів повідомлення відповідача про зміну кредитора.
Щодо розміру судових витрат представник вказав, що вони є непропорційними складності справи, а тому, у разі задоволення позовних вимог, просив зменшити розмір таких витрат до 2 500 грн. (а. с. 117-121).
12.09.2025 року сторона позивача подала через підсистему «Електронний Суд» додаткові пояснення у справі, в яких підтримала позовні вимоги.
В цих поясненнях вказано, що при заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування, та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Зазначила, що відповідач підписав згаданий кредитний договір за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Вказала, що наданими суду доказами підтверджується факт перерахування позивачем на банківський рахунок відповідача грошових коштів в обумовленому вказаним кредитним договором розмірі, а ненаправлення новим кредитором повідомлення про зміну кредитора не є підставою для звільнення особи від виконання взятих на себе кредитним договором зобов'язань.
Також сторона позивача вказала, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим (а. с. 117-148).
22.09.2025 року представник відповідача подав через підсистему «Електронний Суд» заперечення, в яких підтримав викладену у відзиві на позовну заяву позицію.
Вказав, що стороною позивача не надано доказів, який саме код одноразового ідентифікатора надсилався відповідачу для підписання вказаного кредитного договору, а також того, що кредитний договір, який підписував відповідач, є ідентичним кредитному договору, який долучено до матеріалів справи (а. с. 153-156).
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.06.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісним кредитором) та відповідачкою укладено кредитний договір № 956728055. Договір укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а. с. 13-22).
Згідно з підпунктами 2.1-2.7 вказаного договору позикодавець надав відповідачу кредит в розмірі 16 900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. Кредитний договір зі сторони відповідача підписано одноразовим ідентифікатором «MNV344DJ».
Того ж дня позичальником перераховано відповідачу на його особистий банківський рахунок грошові кошти в розмірі 16 900 грн. (а. с. 38).
Судом також встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 строком до 28.11.2019 року. Строк дії вказаного договору факторингу продовжено укладеними між вказаними товариствами додатковими угодами № 19, 26, 27, 31, 32, до 31.12.2024 року (а. с. 48-59).
Відповідно до п. 2.1. вказаного договору факторингу, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до третіх осіб, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку № l та є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 246 від 29.08.2023 року до вказаного договору факторингу, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором від 11.06.2023 року № 956728055 (а. с. 60, 61).
Судом також встановлено, що 27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01(а. с. 64, 67).
Відповідно до п. 2.1. вказаного договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором в розмірі 86 411 грн. 12 коп. (а. с. 110, 111).
Судом також встановлено, що 04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (а. с. 72-77).
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору факторингу, за цим договором Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до третіх осіб, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 року до вказаного договору факторингу, розрахунку заборгованості до вказаного кредитного договору та виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором, позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 11.06.2023 року № 956728055 в сумі 86 411 грн. 12 коп. з яких: 16 899 грн. 50 коп. - заборгованість за основним боргом; 69 511 грн. 62 коп. - заборгованість за відсотками (а. с. 86-88).
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором від 11.06.2023 року № 956728055 в розмірі 86 411 грн. 12 коп.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідач не виконав умов вищевказаного договору.
Відповідно дост. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1047 цього Кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, щопозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 12 вказаного Законуякщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Згідно ст. 4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Статтею 6 цього Закону фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.
Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиданим Законом;
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Отже, між сторонами вказаного кредитного договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
Крім того, стороною позивача належними та допустимими доказами доведено факт перерахування грошових коштів на виконання умов зазначеного кредитного договору на банківську картку відповідача.
Судом встановлено що доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Крім того, на час ухвалення даного рішення вказана заборгованість відповідачем добровільно не погашена, оскільки суду не надано жодних відомостей про протилежне.
Тому доводи відповідача є безпідставними, а позов підлягає задоволенню.
Судом також встановлено, що позивачем за звернення з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп., що стверджується платіжною інструкцією в національній валют № 18286 від 11.07.2025 року (а. с. 9).
Окрім того, стороною позивача понесені судові витрати за професійну правничу допомогу, вартість яких становить 7 000 грн.
Так, відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року, додаткової угоди № 25770730435 від 05.06.2025 року адвокатське бюро «Тараненко та партнери» надало позивачу юридичні послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, а останній прийняв надані послуги, а саме:
-складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11.06.2023 року № 956728055;
-вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника за кредитним договором від 11.06.2023 року № 956728055;
-підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором від 11.06.2023 року № 956728055;
-підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором від 11.06.2023 року № 956728055.
Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 7 000 грн. (а. с. 89-92).
Згідно з положенням ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати (крім судового збору), пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шостастатті 137 ЦПК України).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2025 року, винесеній у справі № 275/150/22, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Вивчивши вище вказану документацію, з урахуванням співмірності витраченого часу адвоката та вартості послуг, виходячи з принципів розумності та співмірності, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.
Отже, дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
На підставі статей 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України та, керуючись ст.ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження юридичної особи: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, оф. 10, код за ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором від 11.06.2023 року № 956728055 в загальному розмірі 86 411 (вісімдесят шість тисяч чотириста одинадцять) гривень 12 копійок, визначену станом на 14.07.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 5 422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження юридичної особи: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, оф. 10, код за ЄДРПОУ: 43541163).
Апеляційна скарна рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.11.2025 року.
Суддя: Калинюк О. П.