Справа № 216/285/25
Провадження 1-кп/216/469/25
про продовження строку тримання під вартою
12 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого, судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання від 12.11.2025 р. прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12024041230001709 від 02 серпня 2024 року про продовження строку тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх або інших непрацездатних осіб не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1, ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.194 КК України, -
В провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12024041230001709 від 02.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України,
В судовому засіданні 12.11.2025 року прокурор Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 подав Клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки наразі строк обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 22.11.2025 року.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме цілодобовий домашній арешт. Зазначив, що не погоджується з ризиками, які навів прокурор в клопотанні про продовження строку тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного, в усному порядку заявила клопотання про зміну запобіжного заходу
своєму підзахисному ОСОБА_4 на більш м'який, а саме цілодобовий домашній арешт, зазначила про те, що в обвинуваченого є постійне місце проживання в м. Кривий Ріг, є родина та заперечила проти ризиків, які навів прокурор в клопотанні про продовження строку тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою сторона обвинувачення зазначає зокрема, що як встановлено досудовим розслідуванням громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на ділянці місцевості поблизу будинку № 9 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бахчисарайська, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак, не пізніше 05 год. 05 хв. 02.08.2024 р., реалізуючи злочинний умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом умисного пошкодження чужого майна, а саме підпалу транспортного засобу, які мав характерні ознаки, що свідчать про використання його підрозділами Сил оборони України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснили підпал автомобіля марки «Ford Tranzit Connect» з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб кваліфікуються за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
03.08.2024 громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, та 05.08.2024 слідчим суддею Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Наразі строк обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою спливає 22.11.2025 року.
На думку прокурора на стадії підготовчого провадження у справі виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки не зменшились та продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
а саме наявні ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме : переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У Клопотанні про продовження строку тримання під вартою прокурор зазначає, що вказані обставини у сукупності свідчать про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу лише у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121120 гривень, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать повною мірою виконання ним обов'язків обвинуваченого, передбачених законодавством.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого,
повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення; вік і стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, його репутацію та майновий стан, а також наявність у нього судимостей; дотримання обвинуваченим умов застосованих до нього раніше запобіжних заходів; наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення він обвинувачується, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Також відповідно до усталеної практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
ОСОБА_4 підставно обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1, ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.194 КК України, санкції ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років та на строк від трьох до десяти років відповідно.
Прокурором доведено існування ризиків, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений намагаючись уникнути покарання може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При цьому суд враховує відсутність обставин, які б перешкоджали утриманню обвинуваченого під вартою, зокрема таких як похилий вік, інвалідність, тяжкі захворювання тощо.
Разом з тим суд бере до уваги відсутність в обвинуваченого міцних соціальних зв'язків і законного джерела доходу, оскільки останній не працює.
Таким чином, наведені вище обставини про особу обвинуваченого та суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, підтверджують наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на більш м'який, а саме домашній арешт, яке обґрунтоване, зокрема тим, що в обвинуваченого є постійне місце проживання в місті Кривий Ріг та є родина не підлягає до задоволення, адже суду не подано доказів офіційної реєстрації місця проживання обвинуваченого, а також доказів перебування близьких родичів на утриманні в обвинуваченого.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість і ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , спосіб їх вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, а також наведені вище дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України й зазначені в клопотанні прокурора ризики об'єктивно існують і запобігти їм, окрім як продовженням строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.
При цьому такий запобіжний захід відповідає тяжкості кримінальних правопорушень і даним про особу обвинуваченого, а також є співмірним з реально існуючими ризиками. У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання наявних ризиків та виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Таким чином, даних про наявність підстав для скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу або його зміни на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням свободи, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, оскільки строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою спливає 22 листопада 2025 року, до спливу цього строку судове провадження не буде завершене з наведених причин, підстав для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу на теперішній час не встановлено, оскільки ризики, які існували під час його застосування, не зменшились і виправдовують подальше тримання під вартою, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, тобто до 10 січня 2026 року включно.
Разом з тим відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цих Кодексом.
Визначаючи розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших наведених даних про його особу та наявних ризиків, суд дійшов висновку, що пропорційним існуючим ризикам і достатнім стримуючим засобом, який зможе забезпечити гарантії належної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є застава в розмірі сорок прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 314, 369-372 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на більш м'який, а саме цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 від 12.11.2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - задовольнити.
Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 10 січня 2026 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , заставу в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії цієї ухвали.
У разі внесення застави й звільнення обвинуваченого з-під варти, зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього такі обов'язки:
- не відлучатися із м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику й прокурору та направити для виконання директору державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Дія ухвали закінчується о 24.00 год. 10 січня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1