Справа № 216/7696/25
провадження 3/216/2734/25
іменем України
06 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними
19 вересня 2025 року о 17 год. 29 хв. Гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ГАЗ 322132», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Гора Благодать, буд. 73 в стані алкогольного сп'яніння. Ярема- ОСОБА_2 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат огляду 1,80 проміле.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Позиція учасників справи
ОСОБА_1 в судове засідання 06 листопада 2025 року не з'явився булучи належним чином повідомленим про місце дату та час судового засідання.
Прокурор у судове засідання 06 листопада 2025 року не з'явився, викликався до суду належним чином.
Таким чином, судом було вжито передбачених законодавством України заходів щодо повідомлення прокурора про дату і місце розгляду справи та реалізації його права приймати участь у розгляді справи в суді.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2022 у справі № 361/1017/20 зазначено, що здійснюючи судове тлумачення норми права, суд не повинен ухвалювати рішення, які б змінювали закон або суперечили йому, не повинен переходити межі своїх повноважень й не перетворюватися на творця права(див.: ухвала ЄСПЛ від 27 квітня 2004 року щодо прийнятності заяви № 65518/01 «Салов проти України»; рішення ЄСПЛ від 29 березня 2006 року у справі «Скордіно проти Італії»(№ 1), заява № 36813/97).
Оскільки, виходячи з положень ст. 250 КУпАП, участь прокурора в даній категорії справ не є обов'язковою, у суду відсутні процесуальні механізми зобов'язувати прокурора брати участь у розгляді справи та відкладати судове засідання у зв'язку з його неявкою.
Ураховуючи наведене та обов'язок суду розглянути справу про адміністративне правопорушення протягом встановлених законодавством строків, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для розгляду справи за відсутності прокурора.
Застосовне законодавство
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху (далі ПДР) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 458857 від 19 вересня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;
- даними рапорту співробітника поліції, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;
- даними результатів тестування за допомогою газоаналізатора «Драгер» від 19 вересня 2025 року, згідно яких отриманий результат 1,80 проміле, з результатами тесту погодився про що свідчить підписа в акті;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого отриманий результат огляду на стан сп'яніння 1,80 проміле. У вказаному акті ОСОБА_1 поставив підпис у графі «з результатами згоден», не висловивши будь-яких зауважень щодо його змісту.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення та факт порушення ним вимог п. 2.9 «а» ПДР.
Накладення стягнення
Згідно довідки від 19 вересня 2025 року, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
За таких обставин суд накладає на ОСОБА_1 стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останній його не отримував, а санкція статті не передбачає позбавлення права керування транспортними засоби «інших осіб».
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605,60 грн., які підлягають стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 251-252, 279, 283-285 КУпАП
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень) без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО