Справа №576/217/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/5/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу
Іменем України
05 листопада 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 576/217/18 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2018, за яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , раніше не судимий
виправданий за ч. 1 ст. 384 КК України за відсутністю події злочину,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
установила:
У поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_10 просить скасувати вирок суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки суд першої інстанції надав невірну оцінку показанням обвинуваченого щодо причин зміни ним пояснень, а також безпідставно послався на ту обставину, що засудження ОСОБА_9 може слугувати підставою для перегляду рішень суду першої інстанції та апеляційного суду відносно ОСОБА_11 за нововиявленими обставинами, що порушує процесуальні права сторін.
Вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2018 ОСОБА_9 виправданий за ч. 1 ст. 384 КК за відсутністю події злочину.
Згідно обвинувального акта органом досудового розслідування ОСОБА_9 пред'явлене обвинувачення в тому, що 12.05.2015 знаходячись в Глухівському ВП, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 383 КК за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, власноруч написав заяву про те, що 11.05.2015 невідома особа завдала йому тілесні ушкодження та відкрито заволоділа належним йому мобільним телефоном, у зв'язку з чим 13.05.2015 було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК. 01.10.2015 ОСОБА_9 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 384 КК за завідомо неправдиве показання, під час допиту як потерпілого по вказаному кримінальному провадженню, надав слідчому показання, що 11.05.2015 ОСОБА_11 відкрито заволодів належним йому мобільним телефоном та побив його. 04.06.2016 Глухівським відділом Шосткинської місцевої прокуратури складено та направлено до Глухівського міськрайонного суду Сумської області обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186 і ч. 1 ст. 125 КК. 02.11.2016 ОСОБА_9 , перебуваючи у процесуальному статусі потерпілого, під час розгляду у Глухівському міськрайонному суді Сумської області вказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_11 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 384 КК, надав суду завідомо неправдиві показання щодо обставин відкритого заволодіння належного йому майна, пояснивши, що ОСОБА_11 не вихоплював у нього мобільний телефон, а взяв за згодою щоб подзвонити, після чого його повернув, при цьому зазначив, що він сам міг загубити телефон, коли сідав на мотоцикл. Таким чином, ОСОБА_9 надав суду завідомо неправдиві показання, внаслідок чого ОСОБА_11 був виправданий у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 186 КК.
Розглянувши кримінальне провадження та дослідивши всі обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів того, що ОСОБА_9 надав неправдиві показання саме під час судового розгляду, а не під час досудового розслідування кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 186 КК, внаслідок чого вчинення ним злочину не доведено.
До початку апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_9 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строку давності.
Вислухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 , який підтримав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, доводи прокурора ОСОБА_8 , яка не заперечувала проти заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно ст. 285 КПК, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК).
Відповідно ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК, жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, тому визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні правопорушення, як обов'язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено і не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявлених клопотань.
Згідно ст. 44 КК, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули певні строки, які залежать від тяжкості правопорушення. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - він 5 років (ст. 49 КК).
Як убачається з обвинувального акта, інкриміноване ОСОБА_9 діяння вчинене 02.11.2016. Дане кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК, відповідно ст. 12 КК є кримінальним проступком, а строк притягнення до кримінальної відповідальності за це правопорушення становить 3 роки.
З огляду на викладене, на час розгляду кримінального провадження апеляційним судом загальний строк давності притягнення ОСОБА_9 до відповідальності за ч. 1 ст. 384 КК минув.
Вирішуючи питання можливості звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, колегія суддів враховує, що виправдувальний вирок відносно нього не набрав законної сили, так як був оскаржений прокурором, а тому до закінчення апеляційного розгляду ОСОБА_9 перебуває в статусі обвинуваченого, у зв'язку з чим положення ст. 49 КК мають застосовуватися і до цього провадження, про що ККС ВС дійшов правового висновку в своїй постанові від 15.10.2024 (справа № 752/19960/16).
Крім того, обвинувачений не наполягав на залишенні вироку без змін, а навпаки, просив його скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі ст. 49 КК, тому з огляду на позицію сторони захисту колегія суддів не зобов'язана розглядати апеляційну скаргу прокурора по суті, що також узгоджується із вказаною правовою позицією ККС ВС.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а згідно ч. 1 ст. 417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує вирок та закриває кримінальне провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК, звільнивши ОСОБА_9 згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 384 КК у зв'язку із закінченням строку давності.
Також слід зазначити, що після виконання дій, передбачених ст. 342-345 КПК, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з'ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали (ч. 2 ст. 405 КПК).
Таким чином, у зв'язку із закриттям кримінального провадження відносно ОСОБА_9 апеляційним судом не дається правова оцінка доводам апеляційної скарги, оскільки закриття кримінального провадження виключає таку можливість.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,
постановила:
Клопотання ОСОБА_12 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.
Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2018 відносно ОСОБА_13 скасувати, а кримінальне провадження відносно нього за ч. 1 ст. 384 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України, звільнивши ОСОБА_13 згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4