Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3299/25
Номер провадження: 1-кп/511/341/25
13.11.2025 року колегія суддів Роздільнянського районного суду Одеської області в складі:судді - доповідача - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання: ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 (дистанційно)
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №22025050000000228 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.01.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сільниця Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,-
В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні 22025050000000228 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.111 КК України.
Ухвалою колегії суддів Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.09.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 28 листопада 2025 року (включно) без визначення розміру застави з утриманням його в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4".
Крім того, ухвалою колегії суддів Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.09.2025 року за клопотанням прокурора, обвинуваченого ОСОБА_6 переведено з ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область.
11.11.2025 року через систему «Електронний суд» прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 , подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Зміст клопотання поданого прокурором.
В обгрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, на сьогоднішній день продовжують існувати ризики визначені пунктами п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які прокурор вважає доведеними та мотивує їх тим, що обвинувачений спроможний:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що обвинувачений згідно із ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'ятнадцяти років до довічного позбавлення волі, існує ризик, що обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема на тимчасово окупований території або в РФ.
2) обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, а саме: може дистанційно видалити з мережі інтернет раніше передану ним інформацію про місця розташування та маршрути руху ЗС України та інших військових формувань за можливості їх ідентифікації на місцевості;
3) незаконно впливати на свідків, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки незастосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування ОСОБА_6 із співробітником ФСБ РФ ОСОБА_9 . Слід також зазначити, що ризик незаконного впливу на експертів є актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання за необхідності показань від осіб, які є експертами, у кримінальному провадженні, а саме усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. ст. 23, 356 КПК України;
4) перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, а саме: ОСОБА_6 , у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зможе попередити співробітника ФСБ РФ ОСОБА_9 , із котрим він підтримував контакт для здійснення протиправної діяльності, про необхідність зміни акаунту чи способів зв'язку, чим унеможливить документування інших злочинів;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Беручи до уваги той факт, що обвинувачений в умовах воєнного стану ініціативно надавав допомогу представнику іноземної організації - співробітнику ФСБ РФ у проведенні підривної діяльності проти України, зважаючи на його лояльність до ЗС РФ, які здійснюють збройну агресію проти України, існує ризик вчинення подібних злочинів.
Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_10 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан па всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину під час воєнного стану.
Крім того, прокурор вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання встановленим ризикам.
Стислий виклад позиції сторін відносно клопотання.
В судовому засіданні прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 , підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 , діюча на підставі доручення №002-150004247 від 07.08.2025 року та яка перебувала в режимі відеконференціїї, просила застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений ОСОБА_6 , заперечував щодо заявленого клопотання та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання, заставу просив не обирати, оскільки не спроможний її внести.
Висновки колегії суддів за результатами розгляду клопотання.
Диспозиція частини третьої статті 315 КПК України визначає, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Частина перша статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Під час розгляду клопотання, стороною обвинувачення доведена наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема: обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Як встановлено колегією суддів, до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 28 листопада 2025 року, але завершити розгляд кримінального провадження до вказаного строку є неможливим з об'єктивних причин.
При цьому, стороною обвинувачення доведено, що встановлені ризики не зменшились, зокрема, обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Щодо можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, врахувавши підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зокрема: встановлені ризики, особу обвинуваченого, позицію сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що з метою запобігання встановленим ризикам буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 315, 318, 372 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 11 січня 2026 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: доповідач ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2