Справа №463/10900/25
Провадження №1-кс/463/10349/25
про повернення клопотання
12 листопада 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ ЛРУП №1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025141360001844 від 08.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -
встановив:
12.11.2025 року слідчий СВ ЛРУП №1 ГУ Національної поліції у Львівській області за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, яке скеровано на адресу суду засобами поштового зв'язку 10.11.2025 року, до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025141360001844 від 08.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Оглянувши матеріали клопотання вважаю, що такі слід повернути прокурору виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно ст.36 КПК України, Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема: погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.
У відповідності до положень ст.37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
В постанові ККС ВС від 26 січня 2024 року, справа № 466/9158/14-к, провадження № 51-645 км 18, зазначено про те, що витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів чи постанову керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження прокурорів чи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в кримінальному провадженні.
Така позиція узгоджується з висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого 2021 року у справі № 754/7061/15 (провадження № 51-4584 кмо 18).
Як вбачається з матеріалів клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025141360001844 від 08.11.2025 року таке погоджено прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 , який згідно витягу з ЄРДР, долученого до матеріалів клопотання, не зазначений як прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025141360001844 від 08.11.2025 року. Крім того, постанови керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів у кримінальному провадженні №12025141360001844 від 08.11.2025 року до матеріалів клопотання також не долучено.
А відтак, суд приходить до висновку про те, що клопотання погоджено неповноваженим прокурором, що свідчить про недотримання вимог ч.1 ст.171 КПК України.
Положеннями ч.3 ст.172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
А відтак слідчий суддя вважає, що подане клопотання підлягає поверненню прокурору для належного його оформлення та виконання вимог ч.1 ст.171 КПК України.
Керуючись вимогами статті 171,172 КПК України, суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ ЛРУП №1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025141360001844 від 08.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, встановивши строк сімдесят дві години, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1