Справа № 483/1059/25
Провадження №2/523/6949/25
"12" листопада 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Споживчий центр» через додаток «Електронний суд» звернулось з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором (оферти) від 22.02.2023р. в розмірі 9168,01грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.02.2023р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» був укладений кредитний договір №22.02.2023-100001092 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 6000,00 грн., зі сплатою відсотків, строком користування 28 дня. ТОВ «Споживчий центр» виконало прийняті на себе зобов'язання надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі зазначеному вище. Втім, останнім не були виконанні прийняті на себе зобов'язання, внаслідок чого за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви дорівнює 9168,01грн., в тому числі 6000,00грн. - заборгованості за тілом кредиту; 2268,01грн. - заборгованості за відсотками, комісія 900,0грн. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 02.09.2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яку направлено за місцем реєстрації відповідача, яка 26.10.2025 року повернута до суду з позначкою «за відсутністю адресата за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України, відзив на позов відповідачем не подано, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.
Судом встановлено, що 22.02.2023р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» був укладений кредитний договір №22.02.2023-100001092 шляхом підписання в електронній формі Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 6000,00 грн., зі сплатою відсотків у розмірі 1,5% на день, строком користування 28 днів, до 21.03.2023р.
ТОВ «Споживчий центр» виконало прийняті на себе зобов'язання надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі зазначеному вище.
Втім, ОСОБА_1 не виконав прийняті на себе зобов'язання, внаслідок чого за кредитним договором позивачем нарахована заборгованість, яка відповідно до наданого розрахунку, станом на дату подання позовної заяви дорівнює 9168,01грн., в тому числі 6000,00грн. - заборгованості за тілом кредиту; 2268,01грн. - заборгованості за відсотками, комісія 900,0грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення суми боргу за тілом кредиту в розмірі 6000,00грн., 2268,01грн. заборгованості за відсотками та комісія в розмірі 900,0грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2422,40грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268, 279 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6000,00грн., 2268,01грн. заборгованості за відсотками та комісія в розмірі 900,0грн., судовий збір в розмірі 2422,40грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення суду складено 12 листопада 2025р.
Суддя