Справа № 521/15181/25
Номер провадження:1-кп/521/1821/25
12 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретарів - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Хаджибейського районного суду м. Одеси, обвинувальний акт у кримінальному провадженні ЄРДР №12025162470001139 від 31.07.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, громадянина України, офіційно не працевлаштований, не одружений, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу у в/ч НОМЕР_1 , солдат, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, суд
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні ЄРДР №12025162470001139 від 31.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.186 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання продовження заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений та захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та усні заперечення на клопотання прокурора сторони захисту, суд вважає, що доцільно задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На підставі цього, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Прецедентне право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:
-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення не з'явиться на суді /справа Stogmuller против Austria/;
-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання відправленню правосуддя /справа Stogmuller против Austria/;
-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /справа Matznetter против Austria/;
-ризик, що особа порушить громадський порядок /справа Letellier против France/.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», п. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Суд, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи принцип презумпції невинуватості, приходить до наступного.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, допитавши обвинуваченого, вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 згідно клопотання є те, що переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, а також наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватись від суду, оскільки з місця скоєного злочину зник, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що обвинувачений, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочинів, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від суду, за вказаним ним, фактичним місцем проживання не зареєстрований, відповідно до наданих відомостей самовільно залишив військову частину.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків, потерпілого, оскільки обвинуваченому відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з'явлення для давання показань.
Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема умисно не з'являючись, або невчасно з'являючись без поважних причин у судові засідання, для проведення процесуальних дій, з метою затягування судового розгляду.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, встановлено, що ОСОБА_4 за місцем проживання та несення служби характеризується незадовільно, на теперішній час не має постійного джерела доходів.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим (ч.3 ст.15, ч.4 ст.186 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 10 років позбавлення волі), вік та стан здоров'я (відомостей про будь-які захворювання що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваним не надано), наявність соціальних зв'язків (громадянин України, майновий стан останнього (не працевлаштований).
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів приходжу до висновку, що відносно ОСОБА_4 , необхідно застосувати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про розмір застави, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого суд виходить з наступного.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного вище, з урахуванням обставин кримінального правопорушення у даному провадженні та встановлених у даному провадженні ризиків, суд приходить до висновку, що у даному випадку застава як альтернативний запобіжний захід має бути визначена у розмірі, що складає у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60560 /шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят/ гривень.
У разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України з врахування введеного в Україні воєнного стану.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176, 179, 314, 316, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 60 /шістдесят днів/ і обчислюється з моменту ухвалення, тобто з 12.11.2025 року.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 11.01.2026 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60560 /шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят/ гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу.
Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки строком на 2 /два/ місяці, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити для виконання співробітникам Державної установи «Одеський слідчий ізолятор»
Суддя: ОСОБА_1