Справа № 127/3273/16-к
Провадження №11-кп/801/940/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
07 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12015020010007860, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 20.11.2015 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_11 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Погребище Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого:
-11.01.1995 Погребищенським районним судом Вінницької області за ст. 140 ч. 3, 44 КК України (в редакції 1960 року) до 2 (двох) років позбавлення волі;
-07.04.1997 Погребищенським районним судом Вінницької області за ст. 215-3 ч. 1, 45 КК України (в редакції 1960 року) до 1 (одного) року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік;
-12.03.1998 Погребищенським районним судом Вінницької області за ст. 215-3 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
-26.12.2000 Залізничним районним судом міста Львова за ст. 140 ч. 2, 141 ч. 2, 42, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна;
-26.04.2004 Погребищенським районним судом Вінницької області за ст. 395 КК України до 2 (двох) місяців арешту;
-10.12.2004 Оратівським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі;
-13.06.2013 Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ст. 187 ч. 3, 71 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією майна,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 115 ч. 2 п. 9, 187 ч. 3, 289 ч. 2 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця села Терешпіль Хмільницького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_3 , з середньою освітою, не одруженого, працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом обставини.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 115 ч. 2 п. 9, 187 ч. 3, 289 ч. 2 КК України та призначено покарання:
-за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України - довічне позбавлення волі без конфіскації майна;
-за ч. 3 ст. 187 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю;
-за ч. 2 ст. 289 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень (злочинів) остаточне покарання ОСОБА_7 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
Початок строку покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015) у строк покарання ОСОБА_7 зараховано попереднє ув'язнення з 30.11.2015 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
Початок строку покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з дня затримання на виконання вироку, який набув законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015) у строк покарання ОСОБА_8 зараховано попереднє ув'язнення з 25.11.2015 до 20.05.2021 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, у розмірі 537 (п'ятсот тридцять сім) гривень 60 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_12 158 625 (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень у відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень у відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_12 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень у відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_12 10 700 (десять тисяч сімсот) гривень у відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вирішено питання про заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна та долю речових доказів.
Судом установлено, що в період з 15 по 17 листопада 2015 року під час неодноразових розмов про матеріальне становище ОСОБА_13 , зокрема, про наявність у нього постійного джерела заробітку та кредитної картки, на рахунку якої знаходилися гроші у сумі 25 000 грн., між особою, матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла попередня змова про вчинення розбійного нападу на ОСОБА_13 з метою заволодіння його майном.
Діючи по обумовленому раніше плану та реалізуючи зазначену змову, 18.11.2015 близько 01:00 год., достовірно знаючи про перебування ОСОБА_13 за місцем свого тимчасового мешкання у домоволодінні АДРЕСА_4 , діючи з прямим умислом та з корисливими мотивом і метою, спрямованими на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особа матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, підійшли до вказаного помешкання та почали діяти згідно із заздалегідь розподіленими ролями.
ОСОБА_8 , який до цього проживав разом із ОСОБА_13 та не хотів бути викритим, залишився на вулиці поблизу вищевказаного домоволодіння з метою убезпечення ОСОБА_7 та особи матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, від викриття сторонніми особами.
ОСОБА_7 та особа матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, будучи раніше ознайомлені ОСОБА_8 із зовнішнім виглядом домоволодіння АДРЕСА_4 та його внутрішньою будовою і розташуванням у ньому кімнат та меблів, через незачинені вхідні двері незаконно безперешкодно проникли до зазначеного помешкання під приводом їх роботи в правоохоронних органах по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів. Після проникнення до будинку ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_13 про викриття факту зберігання ним психотропної речовини, після чого ОСОБА_7 схопив ОСОБА_13 , заклав йому руки за спину, надягнув на них заздалегідь заготовлене спеціальне знаряддя - кайданки, вчинивши таким чином відносно потерпілого насильницькі дії, які були небезпечними для життя та здоров'я останнього в момент їх вчинення, та обмеживши ОСОБА_13 у пересуванні та можливості чинити опір. Далі ОСОБА_7 кинув ОСОБА_13 на підлогу та почав вимагати передати нападникам банківську кредитну картку та повідомити пін-код до неї, що надало б можливість зняти з цієї картки готівкові кошти.
При цьому ОСОБА_7 почав шукати зазначену кредитну картку серед речей, які знаходились у помешканні. В ході пошуків останній серед речей ОСОБА_13 знайшов належну йому кредитну картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та грошові кошти в сумі 1 000 гривень, якими незаконно заволодів.
Далі ОСОБА_7 висунув до ОСОБА_13 вимогу негайно повідомити пін-код до знайденої кредитної картки, на що останній відмовився. Тоді ОСОБА_7 повторив свою вимогу та наніс ОСОБА_13 декілька ударів руками та ногами по різних частинах голови і тулуба, а також ногах.
Будучи підданим насильству, обмеженим у пересуванні та можливості чинити опір нападникам, ОСОБА_13 вимушено повідомив ОСОБА_7 пін-код до кредитної картки. Останній передав картку особі матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, повідомивши названий ОСОБА_13 пін-код.
Після цього ОСОБА_7 залишився утримувати ОСОБА_13 на випадок повідомлення ним неправильного пін-коду та з метою недопущення його звільнення, повідомлення про напад до правоохоронних органів та викриття нападників, а особа матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, вийшов з помешкання, поблизу якого на вулиці останній разом зі ОСОБА_8 викликали таксі, на якому поїхали до найближчих банкоматів ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованих по вулиці Пирогова, буд. 111 та Пирогова, 29 у м. Вінниці.
Приїхавши на таксі до банкомату по вул. Пирогова, 111 у м. Вінниці, особа матеріали відносно якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля, підійшли до банкомату та спробували зняти готівку з кредитної картки ОСОБА_13 . Однак, повідомлений останнім пін-код виявився неправильним, про що особа матеріали відносно якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_8 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомили ОСОБА_7 , який у зв'язку з цим знову наніс ОСОБА_13 кілька ударів кулаками рук в обличчя та тулуб, на що ОСОБА_13 вимушено повідомив ОСОБА_7 правильний пін-код.
Внаслідок цих ударів, нанесених ОСОБА_13 ОСОБА_7 , а також ударів, раніше нанесених ОСОБА_7 ОСОБА_13 під час цього ж нападу, ОСОБА_13 заподіяно тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, у вигляді крововиливу в м'які тканини відповідно правій скроневій ділянці, синця в правій навколоорбітальній ділянці, на переніссі по центру з переходом на праве крило носа, на верхній повіці лівого ока, на правій вушній раковині по передній та по задній поверхнях, на грудях на рівні 6-7 ребер справа, на правій лопатці; саден в лівій виличній ділянці (1), на кінчику носа (І), на підборідді по центру та дещо справа (3), в правій надключичній ділянці (1), в проекції правого колінного суглобу по передній поверхні (1); крововиливу на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, які виникли незадовго до настання смерті та мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Далі ОСОБА_7 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомив особі матеріали відносно якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_8 правильний пін-код, після чого останні о 01:20 год. з банкомату по вул. Пирогова, 111 у м. Вінниці почергово зняли з належної ОСОБА_13 кредитної картки № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 4 000 та 5 000 грн., відповідно, таким чином заволодівши ними.
Потім особа матеріали відносно якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_8 повернулися до автомобіля таксі, на якому поїхали до банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк» по вул. Пирогова, 29 у м. Вінниці, де о 01.35 год. зняли з належної ОСОБА_13 кредитної картки № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 700 грн., таким чином заволодівши ними. Відтак, загалом особа матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заволоділи належними ОСОБА_13 грошовими коштами на загальну суму 10 700 грн.
Про зняття усіх сум грошових коштів особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_8 в телефонній розмові по мобільному телефону повідомили ОСОБА_7 , після чого повернулися до автомобіля таксі, на якому приїхали до домоволодіння АДРЕСА_4 .
Вийшовши з автомобіля таксі, особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_8 підійшли до вказаного домоволодіння та зайшли на подвір'я. Особа матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження увійшов до помешкання, з якого повернувся разом із ОСОБА_7 . Тоді ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особа матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, розподілили між собою належні ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 10 700 грн., якими в подальшому розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, в ході вчинення зазначеного нападу, ОСОБА_7 , 18.11.2015, перебуваючи за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_13 у домоволодінні АДРЕСА_4 , дізнавшись близько 01:35 год. в телефонній розмові з особою матеріали відносно якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_8 про повідомлення ОСОБА_13 правильного пін-коду і фактичне заволодіння вказаними спільниками чужими грошовими коштами, тобто усвідомлюючи досягнення злочинної мети, раніше обумовленої в попередній змові з особою матеріали відносно якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_14 , вирішив вчинити дії, не обумовлені цією змовою, а саме - умисно протиправно заподіяти ОСОБА_13 смерть з метою приховати вже вчинений щодо нього злочин.
Діючи з прямим умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 з метою приховати раніше вчинений щодо останнього розбійний напад, ОСОБА_7 взяв до рук чоловічу куртку, яка знаходилась у помешканні АДРЕСА_4 , скрутив її, обв'язав її зашморгом навколо шиї ОСОБА_15 , перехрестивши кінці цієї куртки, та стискав їх, викликаючи таким чином удушення потерпілого, до появи ознак настання наслідків такого удушення, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання.
Внаслідок таких дій ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_13 помер на місці події. Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_13 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, що підтверджується наявністю у верхній та середній третинах шиї прижиттєвої горизонтально розташованої, незамкнутої странгуляційної борозни, крововиливами в м'які тканини шиї по ходу борозни, прижиттєвими переломами під'язикової кістки, щитоподібного хряща, ексхіматичною маскою, наявністю петехіальних крововиливів в сполучні оболонки очей; загальноасфіктичними ознаками (рідкий стан крові, венозне повнокров'я внутрішніх органів, цяткові крововиливи під легеневою плеврою та епікардом, насичені трупні плями). Механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками у ОСОБА_13 , мала ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Між механічною асфіксією внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, та смертю ОСОБА_13 є прямий причинний зв'язок.
В подальшому після повернення на місце події ОСОБА_8 та особи матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження, останній увійшов до будинку АДРЕСА_4 та ОСОБА_7 вийшов на подвір'я вказаного помешкання разом із ним. На подвір'ї ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особа матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, розподілили між собою належні ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 10 700 грн., після чого особа матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, одразу покинув місце події, а ОСОБА_7 разом зі ОСОБА_8 винесли тіло ОСОБА_13 з будинку та перенесли його до автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «Сенс», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_8 покинув місце події. Далі ОСОБА_7 на зазначеному автомобілі вивіз тіло ОСОБА_13 до лісосмуги поблизу будинку АДРЕСА_5 , де, прикривши його листям, залишив.
Цього ж дня, 18.11.2015 в період часу з 20:50 год. до 22:00 год. ОСОБА_7 разом з особою матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, з метою приховання тіла ОСОБА_13 прибули до місця, де його напередодні залишив ОСОБА_7 , перенесли його на поле неподалік та ОСОБА_7 закопав це тіло в ґрунт.
Крім того, ОСОБА_7 , 18.11.2015 близько 01:00 год. на території домоволодіння АДРЕСА_4 за попередньою змовою із особою матеріали відносно якого ухвалою Вінницького міського суду від 03.05.2023 виділено в окреме провадження та ОСОБА_8 вчинив напад на ОСОБА_13 з метою заволодіння майном останнього, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло, тобто розбій, за вказаних вище обставин.
З метою приховати вчинений щодо ОСОБА_13 18.11.2015 розбій, цього ж дня ОСОБА_7 близько 01:35 год. вчинив умисне вбивство ОСОБА_13 за описаних вище обставин.
Після настання смерті ОСОБА_13 у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «Сенс», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_12 , яким користувався ОСОБА_13 , який був помічений ОСОБА_7 під час вчинення нападу на ОСОБА_13 та про місцезнаходження ключа від замка запалення якого ОСОБА_7 дізнався піл час вчинення указаного нападу, з метою полегшення приховання раніше вчинених щодо ОСОБА_13 розбою та умисного вбивства.
Реалізовуючи цей злочинний умисел та переслідуючи вищевказану мету, діючи всупереч волі власника зазначеного автомобіля, ОСОБА_7 , після того, як він разом зі ОСОБА_8 винесли тіло ОСОБА_13 з будинку АДРЕСА_4 , перенесли його до вищезазначеного автомобіля та після того, як ОСОБА_8 покинув місце події, повернувся до вказаного будинку, взяв серед речей ОСОБА_13 ключ від замка запалення автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «Сенс», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , запустив цим ключем двигун та покинув місце події на цьому автомобілі, таким чином незаконно заволодівши ним.
В подальшому ОСОБА_7 використав вказаний автомобіль для приховання тіла ОСОБА_13 та виїхав на цьому транспортному засобі з міста Вінниці до міста Боярки Київської області, де розпорядився викраденим автомобілем на власний розсуд, завдавши таким чином власнику автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «Сенс», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_12 значної матеріальної шкоди на суму 138 360 грн., яка у понад 227 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали
У апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 ставиться питання про зміну вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 30.06.2025 у частині призначення покарання через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Просить зменшити призначене йому покарання за ч. 3 ст. 187 КК України до десяти років шести місяців позбавлення волі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що призначивши покарання на максимальний термін, визначений санкцією частини статті про кримінальну відповідальність, місцевий суд не врахував, що він раніше не судимий, під час досудового розслідування та судового розгляду не заперечував свою причетність до вчиненого, тривалий час перебував під вартою, а після звільнення у травні 2021 року офіційно працевлаштувався та не вчиняв жодних кримінальних правопорушень, що свідчить про виправлення особи.
У своїй апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати вирок місцевого суду через істотні порушення кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Одночасно просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої доводи мотивує тим, що висновки місцевого суду щодо часу заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, а також його вбивства, не підтверджені жодними доказами, оскільки висновок судової медичної експертизи не містить точного часу настання смерті; висновки суду про здійснення дзвінків між ним та іншими співучасниками ( ОСОБА_8 та особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами - довідкою ПрАТ «Київстар» про з'єднання та тривалість розмов між абонентами, при цьому суд першої інстанції відмовив стороні захисту у дослідженні цього доказу; місцевий суд не з'ясував причину зміни показань судово-медичним експертом ОСОБА_16 щодо механізму заподіяння смерті потерпілому та такі показання суперечать письмовим висновкам експерта, а сам висновок № 967 не містить даних щодо точного часу настання смерті ОСОБА_13 ; місцевим судом не доведено заподіяння смерті потерпілого шляхом удушення курткою; судом не взято до уваги показання свідка ОСОБА_17 , які спростовують версію обвинувачення про попередню змову на вчинення будь-якого кримінального правопорушення; місцевий суд не взяв до уваги, що прокурором у ходу судового розгляду незаконно змінено обвинувачення.
У апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 також ставиться питання про скасування вироку через істотні порушення кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Доводи мотивовані тим, що в порушення ст. 421 КПК України у ході нового розгляду після попереднього скасування судового рішення (вироку) прокурор змінив обвинувачення на більш тяжке, чим порушив принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius), оскільки попереднє судове рішення не було скасовано за апеляційною скаргою сторони обвинувачення з метою застосування закону про кримінальну відповідальність про більш тяжке кримінальне правопорушення чи покарання. Також вказує на недоведеність попередньої змови між співучасниками на вчинення розбійного нападу, недоведеність висновків суду щодо неодноразового спілкування співучасників під час зняття готівкових коштів у банкоматах. Окремо вказує на порушення положень п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, що є безумовною підставою для скасування вироку з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки судове провадження здійснено за відсутності потерпілих та відомостей про належне їх повідомлення про час та місце судового засідання.
У апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_11 ставилось питання про скасування вироку щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та ухвалення нового вироку у цій частині.
До початку апеляційного розгляду прокурор подав письмову заяву про відмову від апеляційної скарги, що відповідно до положень ст. 403 КПК України має наслідком закриття апеляційного провадження у цій частині.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_10 підтримали доводи своїх апеляційних скарг з підстав, викладених в ній та просили задовольнити, скасувавши вирок та призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 підтримали доводи апеляційної скарги обвинуваченого та просили змінити вирок суду в частині призначеного покарання.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених та захисника, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, а призначене покарання таким, що відповідає засадам призначення покарання.
Інші учасники (потерпілі) будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду не з'явились, заяв про поважність причин неприбуття до суду не подавали. Такі обставини відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджають проведенню апеляційного розгляду.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 не підлягають задоволенню, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно задовольнити частково з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з оскаржуваного вироку, зазначені норми закону в частині доведеності вини, кваліфікації дій особи дотримані, а висновки у цій частині належним чином умотивовані.
Висновки щодо правомірності зміни обвинувачення прокурором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Разом з тим, положеннями ч. 1 ст. 421 КПК України визначено, що обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Проте слід взяти до уваги також положення ст. 23 КПК щодо безпосередності дослідження судом показань, речей та документів, а також положення ст. 94 КПК України щодо обов'язку суду оцінки безпосередньо досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, у цьому провадженні установлено, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.201 (т. 10, а. п. 109-144) ОСОБА_7 засуджений за сть.187 ч. 3, 115 ч. 2 п. 9, 289 КК України до довічного позбавлення волі із конфіскацією майна. Цим же вироком ОСОБА_8 засуджений за ст. 187 ч. 3, 396 ч. 1 КК України до 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11.02.2022 (т. 11, а. п. 177-180) за наслідками розгляду апеляційних скарг сторони обвинувачення в частині м'якості призначеного покарання ОСОБА_8 , а також сторони захисту (обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника), вирок місцевого суду скасовано через істотні порушення кримінального процесуального закону та в частині м'якості призначеного покарання ОСОБА_8 з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
В ході нового розгляду після дослідження письмових доказів (висновків експерта), а також допиту експерта ОСОБА_16 прокурором ОСОБА_11 у відповідності до ст. 338 КПК України змінено обвинувачення щодо ОСОБА_7 в частині спрямованості умислу вчиненого вбивства з непрямого на прямий (т. 15, а. п. 117-136) та таке змінене обвинувачення вручено стороні захисту (т. 15, а. п. 137-139).
Суд зазначає, що зміна обвинувачення щодо ОСОБА_7 в частині встановлення умислу вбивства іншої особи, не змінює правової кваліфікації дій особи на більш тяжке кримінальне правопорушення, а тому у розумінні кримінального процесуального закону жодним чином не погіршує становища особи, як про це зазначає сторона захисту в апеляційній скарзі.
Висновки щодо здійснення судового розгляду з відсутності потерпілих.
За змістом ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Також відповідно до ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Як убачається з матеріалів судового провадження, місцевий суд в ході нового розгляду вживав заходів до повідомлення потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про час та місце судового засідання (т. 12 а. п. 74, 74, 101, 102), проте останні не з'явились без повідомлення суду про причини неявки.
Окрім цього місцевий суд з'ясував можливість розгляду обвинувального акту за відсутності потерпілих та проти цього не заперечувала сторона захисту.
Більш того, як зазначив у вироку суд, потерпілі неодноразово під час телефонних розмов у категоричній формі відмовлялись від явки до суду з огляду на тривалість провадження, про що наявні у матеріалах провадження телефонограми.
З огляду на такі обставини, а також подані потерпілими заяви про проведення судового розгляду без їх участі (т. 6, а. п. 183, 186), місцевий суд здійснив розгляд за відсутності потерпілих, однак у цьому конкретному провадженні такий розгляд не свідчить про порушення прав потерпілого та не є підставою для скасування судового рішення з посиланням на положення п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України.
Висновки щодо доведеності вини.
Згідно зі сталою практикою Верховного Суду, зокрема висвітленій у постанові від 21 квітня 2021 року (справа №699/144/19), підґрунтям стандарту «поза розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання. Відповідно суспільство, яке цінує добре ім'я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 115 ч. 2 п. 9, 187 ч. 3, 289 ч. 2 КК України, та обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, є доведеною «поза розумним сумнівом», яка випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (доказів) а саме:
- протоколом огляду місця події від 20.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих за добровільної письмової згоди ОСОБА_18 оглянуто житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 із фототаблицею до протоколу, яку було оглянуто та досліджено у ході судового провадження. У ході проведення огляду місця події було вилучено: мікрооб'єкти (волосся), станок для гоління, зубну щітку;
- протоколом огляду місця події від 25.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих за добровільної письмової згоди ОСОБА_18 оглянуто житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 із фототаблицею до протоколу, яку було оглянуто та досліджено у ході судового провадження. У ході проведення огляду місця події було вилучено: мікрооб'єкти із комірця светру білого кольору, чоловічий светр білого кольору, в'язану шапку, один змив з підлоги житлової кімнати, два змиви з підлоги ванної кімнати, змив з коврика ванної кімнати;
- протоколом огляду місця події від 25.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих оглянуто приміщення автомийки «Аква+» за адресою: Вінницька область Вінницькій район с. Агрономічне, пров. Сучасний, 7 із фототаблицею до протоколу, яку було оглянуто та досліджено у ході судового провадження. У ході проведення огляду місця події було вилучено: пару резинових чобіт чорного кольору, пару резинових чобіт темно-зеленого кольору, куртку синього кольору, штани з підтяжками синього кольору, покривало коричневого кольору з візерунками;
- протоколом огляду місця події від 25.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих та за участю ОСОБА_19 оглянуто ділянку місцевості, яка розташована через дорогу автосоше «Вінниця-Гнівань» напроти домогосподарства № 26 по вул. Молодіжна у с. Агрономічне Вінницький район Вінницька область із фототаблицею до протоколу, яку було оглянуто та досліджено у ході судового провадження. У ході проведення огляду було вилучено: ковдру коричневого кольору, простирадло зеленого кольору, а також труп чоловічої статі направлено на експертизу;
- випискою по картковому рахунку № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_13 із фотокопіями транзакцій та відеоматеріалими з камер спостереження відділень банку, які було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;
- протоколом огляду предметів (документів) від 29.11.2015, відповідно до якого старшим слідчим Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, підполковником поліції ОСОБА_20 оглянуто оптичний диск на якому зображено 82 фотофайли на яких зображено фігури двох осіб чоловічої статі, яку користуються послугами банкомату з 01:20 год. по 01:35 год. 18.11.2015;
- протоколом огляду предметів (документів) від 29.11.2015, відповідно до якого старшим слідчим Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, підполковником поліції ОСОБА_20 оглянуто оптичний диск із камер спостереження магазину «АТБ», що по вулиці Пирогова, 126 у м. Вінниці за 18.11.2015 з 01:15 год. по 01:20 год., де двоє осіб чоловічої статі заходять у магазин, рухаються всередині та покидають його приміщення із відеозаписом до протоколу, який було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;
- фототаблицею та копією відеозапису огляду місця події, що здійснювалась 25.11.2015 по факту виявлення трупа ОСОБА_21 за адресою: Вінницька область Вінницький район с. Агрономічне, вул. Молодіжна, які було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;
- протоколом огляду трупа від 25.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих та за участю медичного-експерта оглянуто приміщення Вінницького обласного бюро СМЕ в якому на секційному столі знаходиться труп ОСОБА_13 із фототаблицею до протоколу, яку було оглянуто та досліджено у ході судового провадження. У ході проведення огляду було вилучено: одяг трупа, зрізи нігтьових пластин з обох рук трупа, зрізи волосся з ділянок голови;
- документами на автомобіль марки ЗАЗ SENS, відповідно до яких власником являється ОСОБА_12 ;
- протоколом обшуку від 01.12.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих проведено обшук у квартирі АДРЕСА_6 у якій проживають ОСОБА_22 та ОСОБА_19 . У ході проведення обшуку було вилучено кросівки;
- протоколом огляду місця події від 26.11.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих за добровільної письмової згоди власника квартири ОСОБА_23 проведено огляд квартири за адресою: АДРЕСА_2 . У ході проведення огляду було вилучено: бритву для гоління, зубну щітку, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданого на ім'я ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду документів від 06.12.2015, відповідно до якого старшим слідчим Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, підполковником поліції ОСОБА_20 оглянуто сім картку оператора стільникового зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_5 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.12.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих та захисника, ОСОБА_19 розповів та показав як відбувались події щодо вчинення злочину відносно ОСОБА_13 із відеозаписом до протоколу, який було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.12.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих та за участю захисника, ОСОБА_8 розповів та показав як відбулись події вчинення злочину відносно ОСОБА_13 із відеозаписом до протоколу, який було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.12.2015, відповідно до якого у присутності двох понятих та за участю захисника, ОСОБА_7 розповів та показав як відбулись події вчинення злочину відносно ОСОБА_13 із відеозаписом до протоколу, який було оглянуто та досліджено у ході судового провадження;
- протоколом відібрання зразків крові від 15.12.2015, відповідно до якого у ОСОБА_19 відібрано зразки крові для проведення судових експертиз;
- протоколом відібрання зразків крові від 15.12.2015, відповідно до якого у ОСОБА_8 відібрано зразки крові для проведення експертизи;
- протоколом відібрання зразків крові від 15.12.2015, відповідно до якого у ОСОБА_7 відібрано зразки крові для проведення судових експертиз;
- висновком експерта № 483 від 17.12.2015, відповідно до якого кров ОСОБА_19 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО;
- висновком експерта № 11 від 20.01.2016, відповідно до якого кров ОСОБА_13 відноситься по ізосерологічній системі АВО до групи о з ізогемаглютининами анти-А та анти-В. В слідах на штанах-комбінезоні, вилучених під час огляду автомийки «Аква +» знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої встановлені антигени А та В. Таким чином, якщо кров у вказаному об'єкті походить від однієї людини та група крові її АВ. Якщо ж, кров походить від двох або декілька осіб (тобто є змішаною), то ними можуть бути будь-які люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-А, В з ізогемаглютинином анти-А та АВ і походження її від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не виключається;
- висновком експерта № 12 від 18.01.2016, відповідно до якого в слідах на футболці належній потерпілому ОСОБА_13 знайдена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений лише антиген Н. Таким чином кров в даному об'єкті може походити від будь-якої людини з групою крові О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В і походження її від потерпілого ОСОБА_13 та ОСОБА_19 не виключається;
- висновком експерта № 13 від 19.01.2016, відповідно до якого в слідах на светрі виявлена кров людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В і походження її як від потерпілого ОСОБА_13 так і від ОСОБА_19 не виключається;
- висновком експерта № 14 від 19.01.2016, відповідно до якого в слідах на ковдрі знайдена кров людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В і походження її від потерпілого ОСОБА_13 та ОСОБА_19 не виключається;
- відомостями з Єдиного державного реєстру МВС України, відповідно до яких транспортний засіб ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_12 ;
- висновком експерта № 967 від 28.01.2016, відповідно до якого смерть ОСОБА_13 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, що підтверджується наявністю у верхній та середній третинах шиї прижиттєвої горизонтально розташованої, незамкнутої странгуляційної борозни, крововиливами в м'які тканини шиї по ходу борозни, прижиттєвими переломами під'язикової кістки, щитоподібного хряща, ексхіматичною маскою, наявністю петехіальних крововиливів в сполучні оболонки очей; загальноасфіктичними ознаками (рідкий стан крові, венозне повнокров'я внутрішніх органів, цяткові крововиливи під легеневою плеврою та епікардом, насичені трупні плями). Механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками у ОСОБА_13 , мала ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та могла виникнути в період часу з 17.11.2015 по 18.11.2015. Між механічною асфіксією внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками та смертю ОСОБА_13 є прямий причинний зв'язок. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 також виявлені тілесні ушкодження: крововилив в м'які тканини відповідно правій скроневій ділянці, синець в правій навколоорбітальній ділянці, на переніссі по центру з переходом на праве крило носа, на верхній повіці лівого ока, на правій вушній раковині по передній та по задній поверхнях, на грудях на рівні 6-7 ребер справа, на правій лопатці; садна в лівій виличній ділянці, на кінчику носа, на підборідді по центру та дещо справа, в правій надключичній ділянці, в проекції правого колінного суглобу по передній поверхні; крововилив на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, які виникли від дії (удару) тупого твердого предмета (предметів) індивідуальні чи групові властивості якого (яких) не відобразились в морфологічних властивостях ушкоджень, незадовго до настання смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень при яких він не міг здійснювати активні дії до розвитку механічної асфіксії та в причинному зв'язку зі смертю не стоять. Характер, множинність і локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_13 виключають можливість їх утворення внаслідок однократного падіння з положення стоячи на площину. При судово-медичній експертизу трупа ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, які б могли бути розцінені як сліди боротьби чи самозахисту не виявлено. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_13 етилового спирту та його ізомерів не виявлено, що свідчить про його тверезий стан на момент настання смерті;
- висновком експерта № 160,161 від 26.11.2015, відповідно до якого на під'язиковій кістці ОСОБА_13 виявлений повний поперечний перелом лівого великого рога в середній частині. На щитоподібному хрящі виявлений перелом правого верхнього ріжка хряща в середній частині. В проекції обох переломів виявлені крововиливи в м'які тканини. Вище зазначені переломи утворилися в результаті деформації згину, однак встановити напрямок травмуючої дії за наявними ознаками не є можливими;
- висновком експерта № 2832 від 08.12.2015, відповідно до якого експерт провів судово-медичну експертизу шматочків: головного мозку - 1, легень -2, серця - 1, шкіри - 1, наднирника - 1, особи, яка була виявлена закопана з ознаками насильницької смерті та було встановлено, що набряк та повнокрів'я м'якої мозкової оболонки. Поодинокі периваскулярні крововиливи у речовині головного мозку. Вогнища гострої альвеолярної емфіземи та набряку у паренхімі легень. Поширені крововиливи у паренхімі. Недокрів'я судин строми міокарду. Спастичний стан мілких артеріол. Набряк строми. Вогнищева фрагментація кардіоміоцитів. Деякі ознаки функціональної напруги у наднирнику. У доставленому шматочку шкіри ознаки тиснення з клітинною реакцією. Поширений інфільтруючий крововилив у підшкірній клітковині;
- висновком експерта № 2848 від 01.12.2015, відповідно до якого при судово-хімічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_13 методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;
- висновком експерта № 23 від 10.02.2016, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «ЗАЗ Sens», державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 18.11.2015 в технічно-справному стані складає 138 360 грн.;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 30.12.2015, відповідно до якого на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 отримано доступ до документів ПрАТ «Київстар», а саме щодо вхідних та вихідних телефонних дзвінків, які здійснювались із мобільних телефонів належних ОСОБА_7 із номера: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 у період часу з 00:00 01.06.2015 по 00:00 27.11.2015;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 30.12.2015, відповідно до якого на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2015 отримано доступ до документів ПрАТ «Київстар», а саме щодо вхідних та вихідних телефонних дзвінків, які здійснювались із мобільних телефонів належних ОСОБА_19 із номера НОМЕР_9 у період часу з 00:00 01.06.2015 по 00:00 27.11.2015;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.12.2015, відповідно до якого на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 отримано доступ до вхідних та вихідних телефонних дзвінків, які здійснювались із мобільних телефонів належних ОСОБА_8 із номера НОМЕР_10 у період час з 00:00 01.06.2015 по 00:00 25.11.2015;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.12.2015, відповідно до якого на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2015 отримано доступ до документів ПрАТ «МТС Україна», а саме щодо вхідних та вихідних телефонних дзвінків, які здійснювались із мобільних телефонів належних ОСОБА_7 із номера: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 у період часу з 00:00 01.06.2015 по 00:00 27.11.2015;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.12.2015, відповідно до якого на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2015 отримано доступ до документів ПрАТ «Київстар» щодо вхідних та вихідних телефонних дзвінків, які здійснювались із мобільних телефонів належних ОСОБА_13 із номерів: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 у період часу з 00:00 17.09.2015 по день тимчасового доступу.
Повертаючись до доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 щодо невстановлення факту з'єднань (телефонних розмов) між ним а іншим співчучасниками під час вчинення розбійного нападу, суд зазначає, що такі доводи спростовуються дослідженими місцевим судом письмовими доказами.
Так, відповідно до довідки про опрацювання інформації про зв'язок абонентського номеру НОМЕР_13 ( ОСОБА_8 ), установлено, що відбувався зв'язок із абонентським номером НОМЕР_14 ( ОСОБА_7 ), у тому числі в період інкримінованого розбійного нападу (т. 3, а. п. 234-237).
Стосовно не визнання вини обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України суд зазначає, що у ході судового провадження було встановлено, що потерпілий ОСОБА_13 та обвинувачений ОСОБА_8 спільно проживали, оскільки орендували будинок за адресою: АДРЕСА_4 , тобто останньому достеменно було відомо, що у власності потерпілого наявний автомобіль, яким він постійно користувався та який знаходився на подвір'ї орендованого домоволодіння. Також, враховуючи факт тривалого спільного проживання ОСОБА_8 достеменно знав та розумів матеріальне становище потерпілого та його уклад життя, години коли він був вдома та навпаки був відсутній за адресою проживання.
Обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_7 були колегами по роботі, спільно працювали на автомийці, там же і працював ОСОБА_13 . ОСОБА_7 також товаришував із особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, що він і підтвердив у ході судового розгляду та що вбачається із вироку Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.06.2013, згідно якого вони були визнані винними та засуджені за вчинення спільного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Так, 17.11.2025 працівники автомийки, серед яких були ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 вирішили на роботі подивитись футбольний матч, потім до них приєднався особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та всі разом розпивали пиво, після закінчення матчу розійшлись по домівках, при цьому ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, пішли в одному напрямку, а ОСОБА_17 в іншому, що і підтвердив останній у своїх показах.
Свідок ОСОБА_24 будучи також працівником автомийки, у ході судового провадження, повідомив, що у листопаді 2015 року (у зв'язку із значним плином часу, точної дати не пам'ятає) всі працівники автомийки, в тому числі і ОСОБА_13 отримали заробітну плату, а наступного дня останній вже не вийшов на роботу та його почали всі шукати.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_13 , згідно висновку експерта № 967 від 28.01.2016 помер в період часу між 17.11.2015 та 18.11.2015, тобто 18.11.2015 він не вийшов на роботу, суд приходить до висновку, що заробітну плату працівники автомийки отримували 17.11.2015, а беручи до уваги той факт, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 також являлись працівниками автомийки, їм було відомо, що ОСОБА_13 17.11.2015 повернувся додому із суттєвою сумою грошових коштів.
Згідно показів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 після перегляду матчу вони розійшлись по домівках, а потім ОСОБА_8 наздогнав ОСОБА_7 і особу, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та попросився переночувати у когось із них, оскільки в його будинку ОСОБА_13 перебуває у п'яному вигляді та конфліктує зі ОСОБА_8 .
Водночас, суд ставиться критично до вказаних показів та до уваги їх не приймає з огляду на наступне.
Дійсно, відомо, що всі троє разом вийшли з приміщення автомийки та пішли по домівках, однак в певній точці розійшлись, ОСОБА_8 пішов додому в одному напрямку, а ОСОБА_7 і особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження у іншому напрямку, при цьому останні двоє не стояли весь час на одному місці, а продовжували рух в напрямку домівок. ОСОБА_8 навпаки, згідно своєї версії подій, встиг прийти до свого будинку, роздягнутись (враховуючи, що це був кінець листопада місяця і ОСОБА_7 вказав, що ОСОБА_8 наздогнав їх напівроздягнений), побути там певний час, поспілкуватись із ОСОБА_13 , навіть вступити із ним у конфлікт такою мірою, що б зрозуміти, що не хоче продовжувати даний конфлікт, та в напівроздягненому вигляді бігти настільки швидко, що б мати можливість наздогнати ОСОБА_7 і особу, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження не лише до того місця, де вони розійшлись, а й набагато більше, оскільки вони протягом тривалого часу продовжували рух.
Спростовуються покази ОСОБА_8 і в тій частині, що ОСОБА_13 тієї ночі розпивав алкогольні напої, а тому і був агресивний, оскільки згідно висновку експерта № 2848 від 01.12.2015 при судово-хімічній експертизі трупа ОСОБА_13 методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено, що свідчить про його тверезий стан на момент настання смерті.
Тобто, спростовуючи усі надані обвинуваченими покази, враховуючи той факт, що вони знали про отриману ОСОБА_13 того дня зарплатню, про наявність у нього автомобіля, який знаходився на подвір'ї, наявність кредитної картки із грошовими коштами, відсутність в будинку третього проживаючого ОСОБА_18 , який тієї ночі вдома не ночував, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, цілеспрямовано йшли вчиняти розбійний напад на потерпілого з метою заволодіння його майном, при цьому заздалегідь розподіливши ролі між собою.
Так, ОСОБА_8 залишився чекати на вулиці, з метою запобігання його викриття потерпілим, та з метою, що б протиправні дії обвинувачених та особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, не викрили сторонні особи.
ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, зайшли до будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де перебував лише ОСОБА_13 , відповідно, зрозуміло стає, що останній злякався, коли серед ночі до його будинку заходить двоє дорослих чоловіків, які застосували до потерпілого кайданки, про що свідчить протокол проведення слідчого експерименту від 03.12.2015 із особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження. Вказаний протокол також підтверджує і те, що кайданки заздалегідь підготував і мав при собі ОСОБА_7 , а також те, що всі троє домовлялись про вчинення злочину, розподіляли ролі кожного та цілеспрямовано бажали вчинення злочину.
Після чого, ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, одягнувши потерпілому кайданки, позбавивши таким чином чинити опір, вільно пересуватись, кликати на допомогу, повалив ОСОБА_13 на землю та заздалегідь знаючи про наявність у останнього банківської картки із особистими та кредитними коштами, про що повідомив ОСОБА_8 , почав вимагати у потерпілого його банківську картку, а також пароль від неї, однак останній відмовлявся повідомляти пароль.
Тоді, ОСОБА_7 продовжував наносити ОСОБА_13 тілесні ушкодження в різні частини тіла до тих пір, поки останній не повідомить пароль від банківської картки, про що свідчить висновок експерта № 967 від 28.01.2016, згідно якого у трупа ОСОБА_13 були виявлені множинні тілесні ушкодження, переломи ребер, садна, крововиливи на всіх ділянках тіла, характер, множинність і локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_13 виключають можливість їх утворення внаслідок однократного падіння з положення стоячи у площину. Тілесних ушкоджень, які б могли бути розцінені як сліди боротьби чи самозахисту не виявлено.
У своїх показах ОСОБА_7 вказував, що наніс потерпілому один удар в пах та один в голову, натомість вказаний вище висновок експерта повністю спростовує версію подій, вказану обвинуваченим.
Не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду і покази обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що банківська картка потерпілого, з якої він мав знімати грошові кошти, була спільною та йому був відомий від неї пін-код, оскільки згідно виписки із банківського рахунку на ім'я ОСОБА_13 , 18.11.2015 вночі, перші спроби зняття грошових коштів з рахунку були невдалими через невірно вказаний пін-код картки.
Після чого, згідно протоколів тимчасових доступів до інформації операторів мобільного зв'язку, 18.11.2015 ОСОБА_8 спілкується по мобільному телефону із ОСОБА_7 12 разів перебуваючи на вулиці Келецькій та на площі Гагаріна, де й знаходились банкомати, з яких знімались грошові кошти, мобільний телефон ОСОБА_19 також фіксується поруч із вказаними банкоматами.
Враховуючи вказане, зізвонювання один між одним 12 разів та перші спроби невірного введення пін-коду до банківської картки ОСОБА_13 , свідчить про явне невірне повідомлення останнім ОСОБА_7 пароля від своєї банківської картки, та подальші «вибивання» шляхом нанесення тілесних ушкоджень, вірного паролю.
Про виключно корисливий мотив на вчинення злочину у діях обвинувачених та особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження свідчить і той факт, що ОСОБА_8 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, знімали грошові кошти із банківської картки потерпілого до тих пір, допоки там не закінчились грошові кошти, знявши таким чином 9 700 грн., після чого повернулись до будинку, де знаходився ОСОБА_7 , швидку медичну допомогу, так ніхто і не викликав, лише поділили між собою грошові кошти.
Про наявність спільного умислу на вчинення розбійного нападу в діях ОСОБА_8 , хоч той безпосередньо і не заходив в будинок та не наносив тілесні ушкодження, свідчить і той факт, що останній, згідно наданих показів, перебуваючи на подвір'ї домоволодіння чув крики свого сусіда ОСОБА_13 , однак не намагався припинити протиправні дії ОСОБА_7 , а продовжував спостерігати, що б їх дії не викрили сторонні особи. А після того, як ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про смерть потерпілого, та обвинувачений на підлозі у кухні побачив мертвого ОСОБА_13 , він знову ж таки, не викликав поліцію чи швидку медичну допомогу, а навпаки підказав ОСОБА_7 , де знаходиться автомобіль потерпілого, допоміг занести труп в авто, а потім всю ніч, прибирав гармидер на кухні та відмивав підлогу і меблі від крові.
Допитаний у ході судового провадження експерт ОСОБА_16 , суду надав наступні показання про те, що у ході виконання своїх посадових обов'язків, він проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_13 про що 28.01.2016 було складено висновок експерта № 967. Так, експерт зазначив, що механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї ОСОБА_13 зашморгом була здійсненна предметом одягу, дане тілесне ушкодження не можливо отримати внаслідок здійснення легкого одноразово стиснення одягом шиї потерпілого, а лише шляхом прикладання значних зусиль та тривалого часу. Тобто, для того, що б задушити і таким чином вбити людину, використовуючи зашморг на шиї, що і було зроблено із ОСОБА_13 , потрібно було протягом тривалого часу, а саме близько 2 хвилин та більше, тривати зашморг на шиї покійного, при цьому прикладаючи значну силу. Отримати такого роду тілесне ушкодження та від нього померти, не можливо випадково, шляхом зачіплення за одяг, або шляхом ривка зашморгу, а їх можна тримати виключно шляхом докладання суттєвої фізичної сили протягом тривалого часу. Смерть ОСОБА_13 таким чином, як повідомляє ОСОБА_7 , а саме, що він взяв куртку, яка була на підлозі та потягнувши за неї, шляхом ривка зачепив шию померлого, а потім відпустив, фізично неможлива, для настання асфіксії потрібна суттєва фізична сила та тривалий час душіння. При цьому сила душіння була такою сильною, що зламала під'язикову кістку. Експерт також пояснив, що не завжди носіння кайданок залишає по собі сліди, тому на ОСОБА_13 могли були бути надягнені кайданки, однак враховуючи, що між його смертю та проведенням експертизи пройшов певний час, сліди від кайданок могли зникнути або взагалі не утворитись. Також, експерт повідомив, що на тілі та обличчі ОСОБА_13 були наявні множинні синці, які були нанесені йому в день настання смерті.
Співставляючи надані експертом показання під час допиту та наданий ним висновок № 967 від 28.01.2016 слід установити, що показання експерта жодним чином не суперечать раніше наданому висновку, натомість уточнюють механізм отримання потерпілим ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті.
Саме такі показання дали підставу прокурору в ході судового розгляду змінити висунуте обвинувачення відповідно до положень ст. 338 КПК України.
За загальним визначенням розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій відноситься до формального (усіченого) складу злочину, вважається завершеним з моменту вчинення самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об'єкт - право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об'єкт, у зв'язку із посяганням на право власності, - життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу. Однак з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу.
Як випливає зі змісту ч. 3 ст. 187 КК України, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вказаного складу злочину є заподіяння особі, яка зазнала нападу, насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, або погроза застосування такого насильства.
Верховний Суд у своєму рішенні від 28.09.2021 справа № 629/7158/18 підкреслив, що під насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення.
Разом з цим насильством, що є ознакою об'єктивної сторони вказаного складу злочину, також є насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілого. До нього слід відносити, зокрема, і здавлення шиї, тощо.
Отже, у ході судового провадження повністю доведено вину обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, що підтверджується дослідженими у ході судового провадження доказами, які є належними, логічними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою, а позицію обвинувачених суд розцінює виключно, як спосіб уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений ними злочин.
Крім того, у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_8 зазначав, що у ході досудового розслідування під час свого допиту говорив не правду.
Стосовно не визнання вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.
Так, у ході судового провадження, обвинувачений ОСОБА_7 вину у інкримінованому йому злочині не визнав, зазначив, що вбивство ОСОБА_13 не вчиняв та розповів свою версію подій, згідно якої обвинувачений хотів перекласти лежачого на підлозі потерпілого зі сторони в сторону, однак останньому на шию потрапила куртка і він почав задихатись. Зашморг на шиї потерпілого він не робив, куртку не стискав, ОСОБА_13 сам зачепився за куртку шиєю та коли обвинувачений шляхом ривка дьоргнув куртку, що б її взяти собі, потерпілий почав задихатись. ОСОБА_7 намагався допомогти ОСОБА_13 : робив масаж, штучне дихання, проте це не допомогло і потерпілий помер.
Так, у ході судового провадження, обвинувачений ОСОБА_7 вину у інкримінованому йому злочині не визнав, зазначив, що вбивство ОСОБА_13 не вчиняв та розповів свою версію подій, згідно якої обвинувачений хотів перекласти лежачого на підлозі потерпілого зі сторони в сторону, однак останньому на шию потрапила куртка і він почав задихатись. Зашморг на шиї потерпілого він не робив, куртку не стискав, ОСОБА_13 сам зачепився за куртку шиєю та коли обвинувачений шляхом ривка дьоргнув куртку, що б її взяти собі, потерпілий почав задихатись. ОСОБА_7 намагався допомогти ОСОБА_13 : робив масаж, штучне дихання, проте це не допомогло і потерпілий помер.
Судом вже було встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України, враховуючи, що ОСОБА_13 знав ОСОБА_7 , оскільки вони працювали на одній автомийці, а тому міг викликати поліцію та розповісти, як відбувались події і вказати на осіб причетних до їх вчинення, ОСОБА_7 на переконання суду, вирішив приховати вчинений злочин, для чого йому необхідно було вбити потерпілого.
Тоді, ОСОБА_7 взяв до рук куртку, яка разом із іншими речами знаходилась в будинку, розуміючи, що ОСОБА_13 в силу отриманих від обвинуваченого множинних тілесних ушкоджень та перебуваючи у кайданках, не може чинити опору, скрутив куртку, обв'язав зашморгом навколо шиї ОСОБА_13 , перехрестивши кінці цієї куртки, та стисках їх, викликаючи таким чином удушення потерпілого до тих пір, поки останній не перестав дихати та подавати ознаки життя.
Обвинувачений ОСОБА_7 вказував, що наніс потерпілому виключно два удари, один в пах, інший в голову, натомість обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що перебуваючи на вулиці біля будинку чув крики ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , а через кілька хвилин вийшов ОСОБА_7 у якого одяг був порваний, на руках були наявні тілесні ушкодження, на обличчі були подряпини. Зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_7 , аж ніяк не могли утворитись від двох незначних ударів та вказують на тривале, систематичне, множинне побиття потерпілого.
Про тривалий час нанесення тілесних ушкоджень і так зване «вибивання» із потерпілого пін-коду до банківської картки свідчить і обстановка, яка була на кухні будинку, куди після вбивства зайшов ОСОБА_8 : все було розкидано, стіл, стільці, посуд, їжа, пляшки, на підлозі була кров, а поруч на підлозі лежав мертвий ОСОБА_13 , обличчя та одяг якого також були у крові. Все прибирав ОСОБА_8 .
Версія подій вказана ОСОБА_7 повністю спростовується висновком експерта № 967 від 28.01.2016, відповідно до якого смерть ОСОБА_13 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками, що підтверджується наявністю у верхній та середній третинах шиї прижиттєвої горизонтально розташованої, незамкнутої странгуляційної борозни, крововиливами в м'які тканини шиї по ходу борозни, прижиттєвими переломами під'язикової кістки, щитоподібного хряща, ексхіматичною маскою, наявністю петехіальних крововиливів в сполучні оболонки очей; загальноасфіктичними ознаками (рідкий стан крові, венозне повнокров'я внутрішніх органів, цяткові крововиливи під легеневою плеврою та епікардом, насичені трупні плями). Механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками у ОСОБА_13 , мала ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та могла виникнути в період часу з 17.11.2015 по 18.11.2015. Між механічною асфіксією внаслідок стиснення органів шиї зашморгом, який був затягнутий сторонніми руками та смертю ОСОБА_13 є прямий причинний зв'язок.
Висновком експерта № 160, 161 від 26.11.2015 також констатовано, що на під'язиковій кістці ОСОБА_13 виявлений повний поперечний перелом лівого великого рога в середній частині. На щитоподібному хрящі виявлений перелом правого верхнього ріжка хряща в середній частині. В проекції обох переломів виявлені крововиливи в м'які тканини. Вище зазначені переломи утворилися в результаті деформації згину.
Не логічну та не послідовну версію подій ОСОБА_7 , про те, що ОСОБА_13 сам зачепився за куртку, а коли обвинувачений шляхом ривка її дьоргнув, потерпілий помер, повністю спростував допитаний експерт ОСОБА_16 .
Так, експерт зазначив, що механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї ОСОБА_13 зашморгом була здійснена предметом одягу, дане тілесне ушкодження не можливо отримати внаслідок здійснення легкого одноразового стиснення одягом шиї потерпілого, а лише шляхом прикладання значних зусиль та тривалого часу. Тобто, для того, що б задушити і таким чином вбити людину, використовуючи зашморг на шиї, що і було зроблено із ОСОБА_13 , потрібно було протягом тривалого часу, а саме понад 2 хвилини тримати зашморг на шиї покійного, при цьому прикладаючи значну силу.
Смерть ОСОБА_13 таким чином, як повідомляє ОСОБА_7 , фізично не можлива, для настання асфіксії потрібно суттєва фізична сила та тривалий час душіння, при цьому сила душіння ОСОБА_13 була настільки сильною, що зламала під'язикову кістку потерпілого.
Таким чином, у ході судового провадження повністю знайшла своє підтвердження винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки дослідженими доказами, які я належними та допустимими повністю встановлено, що обвинувачений, з метою приховати вчинений ним та ОСОБА_8 раніше розбій, використовуючи куртку, скрутивши із неї зашморг на шиї ОСОБА_13 душив його понад дві хвилин із такою сильною силою, що зламав під'язикову кістку останньому та робив це до тих пір, поки останній не перестав подавати ознаки життя.
Стосовно не визнання вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Так, у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України він не визнає, хоча під час своїх показів зазначив, що після смерті ОСОБА_13 на його ж автомобілі вивіз тіло потерпілого у поле, де його закопав, а автомобіль відвіз у м. Боярку.
Обвинувачений ОСОБА_8 також підтвердив ті обставини, що останній автомобілем потерпілого ОСОБА_13 користувався ОСОБА_7 , який на даному авто вивіз тіло потерпілого із будинку, більше автомобіль він не бачив.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру МВС України, транспортний засіб ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_12 , тобто матері потерпілого ОСОБА_13 .
Відповідно до висновку експерта № 23 від 10.02.2016 ринкова вартість автомобіля ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_2 в технічно справному стані складає 138 360 грн.
Таким чином, у ході судового провадження винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України повністю знайшла своє підтвердження, доводиться дослідженими судом доказами, які є належними та допустимими, а також фактично не заперечується і самим обвинуваченим, який зазначив, що автомобіль марки ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_2 відвіз до м. Боярки Київської області та де на даний час знаходиться вказаний автомобіль, так і не встановлено.
Сукупність приведених і оцінених доказів дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло; ч. 9 ч. 2 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), вчинене з метою приховати інший злочин; ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, яке завдало значної матеріальної шкоди.
Таким чином, не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, суд апеляційної інстанції розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинені злочини.
Висновки щодо призначеного покарання
Стосовно доводів апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині суворості призначеного покарання суд наголошує, що відповідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 52 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За приписами ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 15.10.2008 року) Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
Таким чином кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести, та з іншої сторони такі заходи примусу мають бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.
Також необхідно зазначити, що Верховним Судом 01.02.18 у справі №634/609/15-к (провадження 51-658км17) визначено поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка за визначенням охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Окрім наведеного ККС ВС у постанові від 09.10.2018 (справа 756/4830/17-к) дійшов висновку, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Як убачається з оскаржуваного вироку, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд врахував тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, два з яких є особливо тяжкими, а одне тяжким, обставини їх вчинення, невідворотні наслідки у виді заподіяння смерті іншій особі, а також особу винного, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, а востаннє за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення (розбою), на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також суд встановив обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів.
Сукупність таких даних про особу винного очевидно давала суду підстави для призначення найбільш суворого покарання, передбаченого зокрема, ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі, адже встановлені обставини поряд з невизнанням провини та відсутністю каяття вказують на те, що навіть призначення покарання у виді максимального терміну позбавлення волі на певний строк не забезпечить мети кримінального покарання.
Стосовно ж призначеного покарання ОСОБА_8 , суд зазначив у вироку, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
При цьому поза увагою місцевого суду залишились надані стороною захисту фактичні дані про вжиття обвинуваченим заходів до відшкодування майнової шкоди шляхом надсилання потерпілим грошових коштів. Навіть за відсутності доказів отримання останніми таких коштів, суд мав позитивно оцінити намагання огбвин6уваченим усунути задану шкоду. Окрім цього суд не дав оцінку посткримінальній поведінці обвинуваченого, який після зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, починаючи з травня місяця 2021 року понад чотири роки проявляв свідому процесуальну поведінку з'являючись на усі судові виклики, працевлаштувався, що свідчить про значний ступінь виправлення винного, переосмислення життєвих цінностей.
За таких обставин призначене покарання у максимальному розмірі, визначеному санкцією ч. 3 ст. 187 КК України слід визнати таким, що є надто суворим, а відтак підлягає зменшенню. При цьому на переконання суду з урахуванням відбутого попереднього ув'язнення, ОСОБА_8 необхідно призначити основне покарання у виді 10 (десяти) років 11 (одинадцяти) місяців позбавлення волі, яке відповідатиме загальним засадам призначення покарання та його меті та буде достатнім та необхідним для виправлення і перевиховання винного.
Керуючись ст. 403, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_11 у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги.
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 12015020010007860, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 20.11.2015 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 115 ч. 2 п. 9, 187 ч. 3, 289 ч. 2 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України змінити в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.
Призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 10 (десяти) років 11 (одинадцяти) місяців позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції (Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення копії ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: