Справа № 750/10473/25
Провадження № 2/750/2847/25
12 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Костюк С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 15304 від 15.07.2024.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 15304 від 15.07.2024 Відповідач отримав кредит у розмірі 7000 гривень, строком на 365 днів шляхом переказу на його платіжну картку, емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування.
Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, що станом на 25.07.2025 становить 45325,00 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами.
Ухвалою суду від 14.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 07.10.2025, сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування документів від АТ КБ «ПриватБанк».
У зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи судом було відкладено на 12.11.2025.
Від представника позивача через електронний кабінет у системі «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, будь-яких клопотань та заяв від нього не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, перевіривши доводи сторін, приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Кредитного договору № 15304 від 15.07.2024року (далі - Кредитний договір) (а.с. 15-19) Відповідач отримав кредит у розмірі 7000 гривень, строком на 365 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних) (п. п. 1.1,1.2 Кредитного Договору).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» (далі - Правила) (а.с. 32-40), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua/uk/about_us.
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 971909 направлявся Відповідачу 15.07.2024 року о 15:35:53 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний 15.07.2024 року о 15:35:53 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 971909 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. (а.с. 31).
Кредитні кошти в розмірі 7000 грн. були відправлені Відповідачу 15.07.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом «ПриватБанк» від 25.08.2025 № 20.1.0.0.0/7-250815/65335-БТ (а.с. 70-71).
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних). Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 365 днів.
Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 20 днів, що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору (далі по тексту - Графік платежів).
Згідно з п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Таким чином, у межах строку кредитування Відповідач зобов'язаний сплачувати Позивачу проценти періодичними платежами кожні 20 днів. Починаючи з 04.08.2024, Відповідач має обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги Позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов'язань не сплачує її.
Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, починаючи з 15.07.2024, що має відображення у Розрахунку заборгованості (а.с. 26-30), порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов'язань.
Заборгованість Відповідача за Кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 25.07.2025 року становить 45325 гривень за період з 15.07.2024 року по 15.07.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом (547,5% річних).
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, друга статті 639 Цивільного кодексу України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 243/6552/20, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19 та інших.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вказані вище Договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином, оскільки Відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, у добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн.
При цьому, досліджуючи обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за відсотками, суд звертає увагу на наступне.
Підпунктом 6 пункту 5 Закону № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
З огляду на викладене, норма закону, якою обмежується нарахування процентів розміром 2,5 % на день у даному випадку діє щодо заборгованості за період з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно, а норма, якою обмежується нарахування процентів розміром 1,5% на день, діє щодо заборгованості за період з 23.04.2024 по 20.08.2024. Починаючи з 21.08.2024 граничний розмір процентів обмежується 1% на день.
Отже, за період з 21.08.2024 по 15.07.2025 (329 днів) Позивач безпідставно нараховував щоденні проценти у розмірі 1,5% (105 грн), оскільки такий розмір був обмежений 1% (70 грн).
Таким чином, сума відсотків за період з 15.07.2024 - 20.08.2024 має становити 3780 грн (36х105); у період з 21.08.2024 по 15.07.2025 має становити 23030 грн (329х70), що у сумі становить 26810 грн.
З урахуванням вищевикладеного, заборгованість за кредитним договором від 15.07.2024 № 15304, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Процент» становить 33810 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за кредитом; 26810 грн. заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задовольняються частково, з Відповідача на користь Позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 74,59 %, що становить 1806,87 грн.
Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на правову допомогу. Позивачу правничу допомогу надавав адвокат Руденко К.В. на підставі договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03 червня 2024 року (а.с. 50, 51).
Згідно витягу з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 до договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 30 квітня 2025 року вартість послуг адвоката становить 10000 грн. (а.с. 54).
Копією платіжної інструкції кредитового переказу № 2414 від 30 квітня 2025 року підтверджується сплата позивачем адвокату Руденко К.В. коштів за договором про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03 червня 2024 року (а.с. 55).
Оскільки Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі пропорційно задоволеній частині позовних вимогу розмірі 7459 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором № 15304 від 15.07.2024 у розмірі 33810 (тридцять три тисячі вісімсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» відшкодування судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1806 (одна тисяча вісімсот шість) гривень 87 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7459 (сім тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Олег КОСЕНКО