Справа №592/15941/25
Провадження №2-а/592/264/25
10 листопада 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев'язки К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Управління патрульної поліції в Сумській області, Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
01.10.2025 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №Х 06/25-319 від 09.07.2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в сумі 25 500 грн за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він мобілізований до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та 12.09.2025 дізнався про накладення на нього ІНФОРМАЦІЯ_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25 500,00 грн, який було подвоєно, і загальна сума його складає 51 000,00 грн, відповідно до постанови від 09.07.2025 № X 06/25-319. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що належить скасувати, оскільки було порушено:
- п.21 Порядку №560, оскільки повістка №3746 від ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду, який здійснювався ВЛК позивачу виписали тільки після його відмови від проходження медичного огляду в приміщення КНП №5 СМР за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ч.1 ст.210-1 КУпАП, оскільки його відмова від проходження медичного огляду була до того як йому виписали повістку №3746 від ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки в постанові № X 06/25-319 від 09.07.2025 не зазначено підстав для визначення максимальної санкції, яка передбачає дана стаття (не визначено чому саме 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян а не 1000);
- ч.1 та ч.2 ст.308 КУпАП, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 протиправно напралено постанову № X 06/25-319 від 09.07.2025 до Ковпаківського ВДВС не надавши позивачу можливість оскаржити її або сплатити в добровільному порядку.
Ухвалою суду від 06.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити.
24.10.2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого з позовними вимогами не погоджуються, підстав для задоволення позову немає, оскільки проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, що повинно здійснюватись у встановлений строк та безумовно. Крім того, твердження позивача не підтверджуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Також позивачем пропущено строк звернення до суду.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, повідомлялись про час та місце судового розгляду справи, письмові пояснення щодо позову не надано.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов таких висновків.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 09.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 була винесена постанова щодо позивача ОСОБА_1 , в якій зазначено, що 29.06.2025 о 09 год 51 хв. під час дії особливого періоду він перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі Направлення на військово-лікарську комісію від 29.06.2025 року № 4252590. Своїми діями порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 грн.
Підставою для винесення вищезазначеної постанови став протокол складений 29.06.2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зазначено, що 29.06.2025 року о 09-51 год він перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі Направлення на військово-лікарську комісію від 29.06.2025 №4252590.
У абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач відмовився від проходження медичного огляду через відсутність у нього направлення на такий огляд на момент прибуття до ВЛК.
Відповідно до направлення №4252590 від 29.06.2025, ОСОБА_1 направлявся для визначення придатності до військової служби на базі закладу охорони здоров'я КНП «Клінічна лікарня №5» СМР, дата початку медичного огляду 29.06.2025. При цьому дата отримання позивачем зазначеного направлення у матеріалах справи відсутня.
Як вбачається із повістки №2907 від 29.06.2025, ОСОБА_1 належить з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.07.2025 о 09-00 год для проходження ВЛК та визначення призначення на особливий період.
Відповідно до розписки від 29.06.2025, повістку №3746 ОСОБА_1 одержав 29.06.2025 року о 11-00 год.
Разом з цим, того ж дня (29.06.2025 року о 09-51 год) стрілець-помічник гранатометника взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ст. солдат ОСОБА_3 склав протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо відмови від проходження військово-лікарської комісії, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі Направлення на військово-лікарську комісію від 29.06.2025 №4252590.
Враховуючи, що надане відповідачем направлення не містить відомостей про дату та час його вручення позивачу, а тому унеможливлює встановлення, чи було це направлення фактично отримано позивачем до моменту його відмови від проходження медичного огляду. З огляду на це, відмова ОСОБА_1 не може розцінюватися як безпідставна чи така, що свідчить про ухилення від виконання обов'язку пройти ВЛК.
Водночас з наданих матеріалів убачається, що позивач надалі все ж таки пройшов військово-лікарську комісію, про що свідчить копія картки огляду та медичного висновку ОСОБА_1 , виданого за результатами проходження ВЛК відповідно до повістки № 2907 від 29.06.2025.
Відповідно до довідки військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України від 26.08.2025, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та працює у зазначеній військовій частині.
Частина 3 ст.210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу, що оскаржувана постанова не містить відомостей про дату її отримання позивачем особисто або про дату направлення копії постанови поштою. Відтак, відсутні докази, які б підтверджували момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про прийняття оскаржуваної постанови. З огляду на це суд вважає, що строк звернення до суду з даним позовом на дату його подання не сплив.
Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв'язку з недоведенням відповідачем правомірності свого рішення, неспростуванням належними доказами доводів позивача, викладених у позові, суд вважає недоведеною провину позивача в інкримінованому правопорушенні, яка фактично прирівняна до доведеної невинуватості цієї особи, суд вважає встановленим відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в діяннях позивача, зазначене є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 139 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 5, 6, 77, 139, 242, 245, 246, 286 КАС України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №Х 06/25-319 від 09.07.2025 року, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу 25 500 грн, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Треті особи: Управління патрульної поліції в Сумській області , м.Суми, вул.Білопільський шлях, 18/1, код ЄДРПОУ 40108777, Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м.Суми, пр-т Перемоги, 6, код ЄДРПОУ 402111231.
Повний текст судового рішення складено 12.11.2025 року.
Суддя Галина КОРОЛЬОВА