Справа № 452/3780/24 Головуючий у 1 інстанції: Пташинський І. А.
Провадження № 33/811/1273/25 Доповідач: Белена А. В.
03 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
з участю захисника - адвоката Качмара І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Качмара І.О. на постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 липня 2025 року,
Постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 липня 2025 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 09 жовтня 2024 року о 17 год. 54 хв. в м. Самборі по вул. Шевченка, Львівської області, керував транспортним засобом Citroen Jumper н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, поведінка яка не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому лікувальному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор №1684, від керування ТЗ відсторонений, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП..
На постанову судді захисник - адвокат Качмар І.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог стверджує, що ОСОБА_1 ні в стані наркотичного сп'яніння, ні будь-якого не перебував.
Звертає увагу, що ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції з тих підстав, що у них є повідомлення про те, що ОСОБА_2 може перебувати у стані алкогольного сп'яніння.
Зауважує, що ОСОБА_2 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, та результат огляду виявився негативним.
Вказує, що у протоколі зазначені ознаки алкогольного сп'яніння (тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці), тоді як на місці огляду стан алкогольного сп'яніння не підтвердився.
Вважає, що зазначене може свідчити про завідоме фабрикування матеріалів адміністративної справи.
Зазначає, що ОСОБА_1 не було вручено письмового направлення в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння, а відтак слід вважати, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
У судовому засіданні захисник Качмар І.О. подану апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Його захисник Качмар І.О. не заперечував проти проведення розгляду у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши позицію захисника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від 09.10.2025 серії ЕПР1 № 146796 (а.с. 3);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.10.2025, відповідного до якого ОСОБА_1 скеровано на огляд до КНП СМР Самбірська ЦЛ, у зв'язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився (а.с. 4);
відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, яким підтверджується факт керування ОСОБА_1 , а також факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі (а.с. 6);
рапортом помічника чергового Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Малиша Р.А. відповідно до якого 09.10.2025 о 17.54 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 09.10.2025 о 17.53 год. надійшло повідомлення з тел. 0969535017, що водій Сітроен білого кольору н.з. НОМЕР_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. 10 хв тому заявник бачив автомобіль на АЗС на вїзд у м. Самбір зі сторони м. Старий Самбір. На місце події відправлено ГРПП д/н1598 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області (а.с.5);
рапортом інспектора ВРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Ванівського І.В. від 09.10.2025, відповідно до якого виїздом на місце події на вул. Шевченка м. Самбір, було виявлено автомобіль марки Citroen Jumper н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та в ході спілкування в останнього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в Самбірську ЦЛ, від чого ОСОБА_1 відмовився. Відносно останнього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 09.10.2025 (а.с.5).
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Працівниками поліції було дотримано вимоги закону під час проведення огляду та складання процесуальних документів.
Щодо доводів апелянта про відсутність у нього ознак наркотичного сп'яніння, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Вищевказане обґрунтовує, що при скеруванні ОСОБА_1 на огляд для визначення стану сп'яніння працівник поліції не порушив вимог Інструкції, позаяк визначення ознак сп'яніння та подальше направлення на огляд здійснюється на розсуд поліцейського.
Апеляційний суд відкидає як безпідставні твердження апелянта про те, що у протоколі зазначені ознаки алкогольного сп'яніння (тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці), тоді як на місці огляду стан алкогольного сп'яніння не підтвердився, та звертає увагу, що відповідно до п. 4 розділу 1 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є, у тому числі і наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота).
При цьому суд не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що направлення у медичний заклад складено формально та не вручено ОСОБА_1 .
Як зазначено вище, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Сам бланк направлення не містить будь-яких вимог щодо письмової відмови водія від проходження огляду в медичному закладі, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що невручення ОСОБА_1 вказаного направлення не є беззаперечним доказом порушення з боку працівника поліції порядку направлення водія для огляду на стан наркотичного сп'яніння, не спростовує порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР та не тягне за собою безумовне скасування прийнятого судового рішення.
Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Щодо інших доводів апелянта, то такі, на думку апеляційного суду, не впливають на факт вчинення правопорушення і не є тими істотними порушеннями законодавства, внаслідок яких судове рішення підлягає скасуванню. Також не встановлено факту допущення судом першої інстанції і інших істотних порушень законодавства, які б тягнули за собою скасування постанови.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Качмара Івана Остаповича залишити без задоволення.
Постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 липня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА