Справа № 473/3779/25
іменем України
"12" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Булкат М.С.,
за участю секретаря судового засідання Багрін І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 32 260 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02 липня 2018 року АТ «Альфа-Банк уклало з ОСОБА_1 угоду про надання кредиту №501040339, відповідно до якого банк надав останній споживчий кредит у розмірі 17 144,03 грн зі строком користування протягом 36 місяців, а відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами повертати кредит згідно узгодженого сторонами графіку, повернувши його в повному обсязі не пізніше 02 липня 2021 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 17,99 % річних від суми заборгованості.
22 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК ФОРТ».
23 лютого 2021 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» уклало з ТОВ «ФК ФОРТ» договір факторингу, за яким ТОВ «ФК ФОРТ» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 501040339 від 02 липня 2018 року.
Позичальниця свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 32 260 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 17 144,03 грн, заборгованість за процентами в розмірі 14 315,97 грн.
Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 29 серпня 2025 року з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місце знаходження: місто Київ, площа Солом'янська, 2, ідентифікаційний код 40340222) заборгованість за угодою про надання кредиту № 501040339 від 02 липня 2018 року в розмірі 32 260 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 17 144,03 грн, заборгованість за процентами в розмірі 14 315,97 грн., а також в повернення судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 03 жовтня 2025 року заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду від 29 серпня 2025 року скасовано, а справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі, згідно заяви, представник позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, та не скористалася наданим їй правом подати відзив або інші докази на підтвердження своїх заперечень.
Суд дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, прийшов до висновку.
Зокрема суд встановив, що 02 липня 2018 року АТ «Альфа-Банк уклало з ОСОБА_1 угоду про надання кредиту № 501040339, відповідно до якого банк надав останній споживчий кредит у розмірі 17 144,03 грн зі строком користування протягом 36 місяців, а відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами повертати кредит згідно узгодженого сторонами графіку, повернувши його в повному обсязі не пізніше 02 липня 2021 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 17,99 % річних від суми заборгованості.
22 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК ФОРТ».
23 лютого 2021 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» уклало з ТОВ «ФК ФОРТ» договір факторингу, за яким ТОВ «ФК ФОРТ» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 501040339 від 02 липня 2018 року.
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.1ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Суд встановив, що кредитний договір був укладений з дотриманням передбачених законом вимог (шляхом направлення позичальницею оферти на укладення правочину та акцептування пропозиції банком), підписаний сторонами правочину, містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050ЦКУкраїни позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
Таким чином, до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перейшли усі права та обов'язки первісного кредитора за угодою про надання кредиту № 501040339 від 02 липня 2018року.
З виписки з особового рахунку позичальниці вбачається, що банк виконав взяте на себе зобов'язання щодо надання кредиту.
Водночас з матеріалів справи, зокрема розрахунку заборгованості та виписки з рахунку позичальниці вбачається, що позичальниця свої зобов'язання жодному з кредиторів за кредитним договором не виконала, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі 32 260 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 17 144,03 грн, заборгованість за процентами в розмірі 14 315,97 грн.
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачкою не спростовано, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку заборгованості.
За такого, з відповідачки на користь позивача належить до стягнення заборгованість за кредитним договором у зазначеному ним розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
Що стосується витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору про надання правової допомоги від 03 липня 2024 року №03/07-2024, укладеного між позивачем та адвокатом Литвиненко О.І., акт приймання-передачі наданих послуг № 4 від 02 червня 2025 року, що містить перелік, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема: первинна консультація, витрачено 0,5 год., вартість послуги - 1000,00 грн; дослідження наданих клієнтом документів, аналіз чинного законодавства та судової практики, витрачено 2 год., вартість послуги 4000,00 грн; підготовка та подання позовної заяви, витрачено 2,1 год., вартість послуги 4200,00 грн. Загальна вартість послуг адвоката становить 9200,00 грн.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.
Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв'язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, наданими послугами є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
На підставі викладено, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265, 280-283, 288-289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕлітФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місце знаходження: місто Київ, площа Солом'янська, 2, ідентифікаційний код 40340222) заборгованість за угодою про надання кредиту № 501040339 від 02 липня 2018 року в розмірі 32 260 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 17 144,03 грн, заборгованість за процентами в розмірі 14 315,97 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місце знаходження: місто Київ, площа Солом'янська, 2, ідентифікаційний код 40340222) судові витрати в розмірі 6028,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: М. С. Булкат