Справа № 939/899/22
Провадження №1-кп/367/825/2025
Іменем України
11 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави обвинуваченому ОСОБА_7 та про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обов'язків, визначених ухвалою суду в зв'язку внесенням застави, по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111050002511 від 13.11.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Білої Церкви Київської області, громадянина України, який проживає по АДРЕСА_3 , зареєстрований по АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває обвинувальний акт кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111050002511 від 13.11.2021, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
11 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання від прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 від 11 листопада 2025 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. Клопотання обґрунтовано тим, що ризики, які були наявні при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися, так як ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України також є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, а тому, знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, з метою уникнути покарання за злочини, у вчиненні яких він обвинувачується. Також, перебуваючи не під вартою, обвинувачений ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілих і свідків, що обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, в тому числі поєднаних із застосуванням насильства, що може свідчити про схильність обвинуваченого до вчинення дій насильницького характеру, зокрема, і до інших учасників кримінального провадження, які з метою уникнення його відповідальності під тиском ОСОБА_7 можуть змінити показання, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих і свідків та дослідження їх судом. Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Тому, враховуючи наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченим цих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим, а саме те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні двох особливо тяжких кримінальних правопорушень, репутацію обвинуваченого ОСОБА_7 , який за місцем фактичного проживання характеризується посередньо, у нього відсутнє постійне місце роботи та стабільне джерело доходів, враховуючи розмір майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також аналізуючи зібрані в сукупності докази, менш суворі запобіжні заходи, в тому числі і у вигляді домашнього арешту, на думку прокурора, не зможуть запобігти вказаним ризикам, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження такого виняткового запобіжного заходу, як тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою строком на два місяці, з визначенням застави у розмірі 908400 гривень та покладенням на нього відповідних обов'язків.
Крім того, 11 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання від прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обов'язків, визначених ухвалою суду, у зв'язку з внесенням застави. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України також є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, а тому існує ризик, що обвинувачений, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його судом винуватим, може переховуватись від суду з метою уникнути покарання за злочини. Також обвинувачений ОСОБА_6 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування на потерпілих і свідків, з метою надання суду неправдивих показів, так як ризик впливу на них існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих і свідків та дослідження їх судом. Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Тому, враховуючи наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим, репутацію обвинуваченого ОСОБА_6 , який за місцем фактичного проживання характеризується посередньо, не має постійної роботи та стабільного джерела доходів, враховуючи розмір майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, необхідно продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, носити електронний засіб контролю, строком на 2 місяці.
В судовому засіданні прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 вказані вище клопотання підтримав, просив задовільнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що ризики необґрунтовані.
Обвинувачений ОСОБА_7 , підтримав думку захисника, просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 , підтримав сторону захисту обвинуваченого ОСОБА_7 ..
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисників.
Щодо заявленого клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу, як тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою строком на два місяці, з визначенням застави в розмірі 908400 гривень та покладенням на нього відповідних обов'язків, суд вважає, за необхідне задовільнити заявлене клопотання, виходячи з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2021 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання, який в подальшому продовжено ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області і при цьому був визначений альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 908400 гривень.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22.09.2025 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 908 400 гривень, строк якого закінчується 20.11.2025 року.
Станом на цей час завершити судове провадження до спливу продовженого строку тримання обвинуваченого під вартою неможливо.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно приписів ч. 3 ст. 331 КПК України, - незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3)вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи питання про продовження дії раніше обраного стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України, що відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є особливо тяжкими злочинами, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, й усвідомлюючи, що він обвинувачується у вчиненні цих злочинів, та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винуватим, може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Враховуючи ці обставини і тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 суд погоджується, що існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час з метою переховуватися від суду задля уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд також вважає наявними ризики, передбачені пунктом 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків та потерпілих.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих залишається актуальним з огляду на встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до статті 23 Кримінального процесуального кодексу України.
Також, суд погоджується, що у разі не обрання запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому наявний ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд заслухавши доводи прокурора, захисника, обвинуваченого ОСОБА_7 , вивчивши матеріали кримінального провадження, враховуючи наявність ризиків передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливого тяжкого злочину, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а тому вважає, що слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.
Водночас, задовольняючи клопотання прокурора про продовження дії обраного обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тривалий час перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою - з грудня 2021 року, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе залишити обвинуваченому ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року, що становить 908400 гривень (300 х 3028).
Враховуючи, що застава може бути внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, носити електронний засіб контролю.
Щодо заявленого клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обов'язків, визначених ухвалою суду, у зв'язку з внесенням застави слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, що можуть бути покладені на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
У ході дослідження клопотання, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2021 року відносно ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, далі ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року відносно ОСОБА_6 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою і при цьому був визначений альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 908400 гривень.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області відносно ОСОБА_6 продовжено строк дії обов'язків, які на нього покладені за ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зокрема, на обвинуваченого ОСОБА_6 покладено такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, носити електронний засіб контролю.
У подальшому, ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 11.03.2025, строк дії вказаних обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено на 2 місяці - до 10.05.2025.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київьської області від 01.05.2025 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , у зв'язку з внесенням застави, виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на два місяці.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київьської області від 24.06.2025 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , у зв'язку з внесенням застави, виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на два місяці.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київьської області від 31.07.2025 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , у зв'язку з внесенням застави, виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на два місяці.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київьської області від 22.09.2025 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , у зв'язку з внесенням застави, виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на два місяці.
Враховуючи, що строк дії вказаних обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні спливає, суд вважає можливим продовжити строк дії, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків.
Вирішуючи питання про продовження стосовно ОСОБА_6 дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, його процесуальну поведінку, а також тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується останній, враховуючи що потерпілі та свідки у даному кримінальному провадженні судом ще допитані, тому існує значний ступінь ризику того, що обвинувачений, розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлені у клопотанні прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, з урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора та продовжити стосовно ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які на переконання суду зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та
Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно роз'яснити, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Приймаючи до уваги наведене, з урахуванням тяжкості вчинених обвинуваченими злочинів, існування доведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час продовжують існувати та не зменшились, суд доходить висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_6 раніше обраних запобіжних заходів, та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 184, 193-199, 201, 205, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, відносно ОСОБА_7 - задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком на 60 (шістдесят) днів у ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала про продовження строку тримання під вартою діє з 11.11.2025 року до 09.01.2026 року включно.
Визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена в національній грошовій одиниці протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача: UA 768201720355259001000018661).
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, носити електронний засіб контролю.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави - два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_7 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Київський слідчий ізолятор".
Роз'яснити ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов'язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обов'язків, визначених ухвалою суду, у зв'язку з внесенням застави - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку з внесенням застави строком на два місяці, тобто до 11.01.2026 року включно, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю;
Визначити місце проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 .;
Дозволити ОСОБА_6 виїжджати за межі міста Біла Церква в межах Київської області та міста Києва.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов'язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.
Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2025 року о 12 год. 00 хв.
Ухвала в частині задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1