Справа № 367/13142/25
Провадження по справі № 1-кп/367/1093/2025
11 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченої: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12025111420000428 від 21.10.2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ща Єрмоліно Боровського району Калузької області РФ, громадянки України, не працюючої, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та підписана сторонами угода про визнання винуватості від 30.10.2025 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 16.10.2025 близько о 17:00 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), у ОСОБА_5 , яка правомірно знаходилась у приміщенні вбиральні торгово-розважального центру «Пасаж», що за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Л. Лук?яненка, 66-А, виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з приміщення вказаної вбиральні.
Реалізовуючи свій вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись в тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, користуючись відсутністю власника та сторонніх осіб, впевнившись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та вона не буде викрита, шляхом вільного доступу з поверхні радіатору опалення, який знаходився в приміщенні вбиральні вищевказаного торгово-розважального центру, таємно викрала належне потерпілій ОСОБА_7 майно, а саме мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13 256 GB», вартістю 5389, 80 грн.
У подальшому, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно, вийшла з приміщення вбиральні та з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_7 , майнову шкоду на загальну суму 5389, 80 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
30.10.2025 року по кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за
№ 12025111420000428 від 21.10.2025 року між прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, за участі захисника обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно з вимогами ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачена ОСОБА_5 , за участю її захисника ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч. 4 ст. 185 КК України. Обвинувачена повністю визнала свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов'язалась: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання, з урахуванням обставин, що пом'якшують обвинуваченій покарання, а саме щире каяття, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням. Крім того, прокурор та обвинувачена ОСОБА_5 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо, умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_5 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
Обвинувачена ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, дала згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов'язання. Просила угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості підтримав, також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.
Згідно п.1) ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винуватою, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
В підготовчому судовому засіданні сторони кримінального провадження, підтримали угоду про визнання винуватості, вважали її обґрунтованою та наполягали на її затвердженні.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України та що укладення угоди сторонами є добровільним.
Разом з тим, судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами чинного законодавства, інтересам суспільства чи окремих громадян, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Вказані обставини, свідчать про те, що укладення угоди про визнання винуватості не буде суперечити правам та інтересам обвинуваченого.
Судом встановлено, що сторони за угодою про визнання винуватості погодили призначення покарання з урахуванням положень ст. ст. 65-67, 263 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_5 за ч.4 ст. 185 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винною, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, та за вимогами п.1) ч.4 ст. 469 КПК України передбачено можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо тяжких злочинів.
З огляду на викладене, враховуючи дані про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка згідно характеристики за місцем проживання характеризується посередньо, скарг та повідомлень від сусідів не надходило, згідно бази ІПНП притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, до лікаря психіатра та нарколога не зверталась, щиро каялась, раніше несудима, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_5 можливе без відбування покарання та на підставі ст.75 КК України обвинувачену від призначеного покарання звільняє, якщо протягом випробувального строку, ухваленого судом, вона не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки, покладені на неї судом відповідно до ч.1 ст.76 КК України.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, та призначення обвинуваченій ОСОБА_5 узгодженого сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експерта в даному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався.
Керуючись ст. ст.314, 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.10.2025 року між прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк терміном 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 13 256 GB», IMEI1: НОМЕР_1 - вартістю 5389,80 грн, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_7 , вважати повернутим їй за належністю.
З підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, на вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а засудженому з моменту отримання копії вироку.
Роз'яснити засудженому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 Кримінального кодексу України, а також тягне за собою наслідки, встановлені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення буде вручено обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1