12 листопада 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 369/4270/22
номер провадження 22-ц/824/10182/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року /суддя Янченко А.В./
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів та зменшення розміру виплат за аліментними зобов'язаннями, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про збільшення розміру аліментів на утримання дітей, а саме: збільшення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 до 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів доходу до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 31.05.2022 року і до закінчення навчання, але не більше до досягнення ним 23 років. Збільшено розмір аліментів, призначений заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.07.2014 року у справі №369/6368/14-ц, на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/4 частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.05.2022 року до досягнення дитиною повноліття. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 984,80 грн. / т. 3 а.с. 75-81/
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині збільшення розміру аліментів, апелянт ОСОБА_1 звернувся з ідентичними апеляційними скаргами, від 08.04.2025 р. за вх№ 44118 та 15.04.2025 р. за вх№ 19008, які апеляційний суд розглядає як одну, в якій просив скасувати рішення в частині збільшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 з 1/6 до 1/4 частини доходу та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині. Апелянт також просив стягнути з позивача судові витрати за розгляд апеляційної скарги.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема: не враховано матеріальне становище апелянта, його стан здоров'я та необхідність витрат на медичне обслуговування; не враховано наявність у апелянта непрацездатної матері (ВПО), якій він зобов'язаний надавати матеріальну допомогу, та тяжке матеріальне становище брата-інваліда (ВПО); не досліджено відсутність у апелянта власного житла та витрати на утримання іншої сім'ї; не досліджено цільове використання аліментів позивачем та відсутність доказів додаткових витрат на утримання дітей; не враховано додаткову матеріальну допомогу, надану апелянтом дітям (близько 100 000 грн з травня 2022 року).
Позивач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформовані належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не зверталися.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції переглядається в частині його оскарження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню в оскарженій частині - збільшення розміру аліментів на доньку, на підставі наступного.
Судом встановлено, що з 18.09.2003 року сторони перебували у шлюбі. Шлюб було розірвано за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2013 року у справі № 369/4398/13-ц. Сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18.09.2003 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.11.2006 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.07.2014 року у справі № 369/6368/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення повноліття, та на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення повноліття, починаючи з 27.06.2014 року.
Згідно з довідкою № 153 від 31.05.2022 року, виданою деканом факультету транспорту, менеджменту і логістики Національного авіаційного університету, ОСОБА_3 навчається на другому курсі денної форми навчання з 15.09.2020 року по 30.06.2024 року.
Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції керувався статтею 141 СК України, якою передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі; статтею 182 СК України, відповідно до якої суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних родичів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину - не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; статтею 200 СК України, якою передбачено, що розмір аліментів на повнолітніх дітей визначається у твердій сумі або частці від доходу з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Судом першої інстанції зроблено висновок, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, оскільки ОСОБА_3 (син) є повнолітнім, продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги, а відповідач є працездатним і може надавати таку допомогу, тому аліменти на сина у розмірі 1/6 частини доходу є обґрунтованими, після досягнення сином повноліття. Аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_3 підлягають збільшенню до 1/4 частини доходу відповідача, враховуючи матеріальне становище сторін, вік дитини та її потреби.
Однак із таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 ЦПК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для зібльшення розміру аліментів, не обґрунтував рішення в цій частині, зокрема не проаналізував матеріальне становище апелянта, доказів зміни якого у мате6ріалах справи не має, його обов'язки щодо утримання сина, які суд продовжив до 23 років у зв'язку з навчанням, а отже, пропорція щодо сплати аліментів на двох дітей, не змінилась, а тому, позивачка мала б надати переконливі докази того, що змінився фінансовий стан платника і він може сплачувати збільшений розмір аліментів на доньку. Рішення суду щодо стягнення аліментів на повнолітнього сина в розмірі 1/6 частини доходу апелянт не оскаржує.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині збільшення розміру аліментів на доньку ОСОБА_3 до 1/4 частини доходу, оскільки позивач не довів зміну фінансового стану платника, необхідність збільшення розміру аліментів, а пропорція вже призначених аліментів не змінилась, з урахуванням призначених судом цим же рішенням аліментів на сина у частці 1/6 від доходу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судового зору за даною категорією справ, судовий збір за подання апеляційної скарги компенсується апелянту за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року скасувати в частині збільшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/4 частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.05.2022 року, відмовивши у цій вимозі позову.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, розподілити наступним чином: компенсувати ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1816, 80 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: