11 листопада 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 760/2551/22
номер провадження: 22-ц/824/13531/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мітрюшина Дмитра Федоровича на рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року у складі судді Ларіонової Н.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
У лютому 2022 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що 28 серпня 2018 року в місті Києві між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було досягнуто домовленості, згідно з якою позивачка надала відповідачці позику у розмірі 350 000 євро, на підтвердження чого відповідачка написала розписку про отримання суми позики від 28 серпня 2018 року та підтвердила свій обов'язок повернути позивачці суму позики у розмірі 350 000 євро. Факт отримання коштів та обов'язок відповідачки повернути грошову суму в строк до 28 серпня 2019 року, підтверджується відповідною розпискою. Проте відповідачка свої зобов'язання у вказаний строк не виконала, позичені грошові кошти позивачці не повернула.
Позивачка вказувала, що відповідно до умов розписки відповідачка зобов'язалась сплатити 3% від простроченої суми боргу за прострочення виконання зобов'язання. У розписці встановлений строк виконання зобов'язання - 28 серпня 2019 року, тому 3% річних підлягають оплаті за період з 29 серпня 2019 року по 30 січня 2022 року у розмірі 25 458,90 євро. Таким чином, заборгованість відповідачки за розпискою становить: 350 000 євро - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25 458,90 євро - відсотки за порушення грошового зобов'язання, 3% річних від простроченої суми боргу, а всього 375 458,90 євро.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики від 28 серпня 2018 року в розмірі 375 458,90 євро.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 28 серпня 2018 року у сумі 350 000 євро; відсотки за порушення грошового зобов'язання та 3% від простроченої суми боргу за період з 29 серпня 2019 року по 30 січня 2022 року у розмірі 25 458,90 євро, а всього - 375 458,90 євро.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 12 405 грн 00 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Мітрюшин Д.Ф. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити повністю, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у даній справі за клопотанням сторони відповідача ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року була призначена комплексна судова почеркознавча експертиза та технічна експертиза розписки від 28 серпня 2018 року. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року позивачку було зобов'язано протягом 10 днів з дня проголошення даної ухвали подати до суду оригінал розписки від 28 серпня 2018 року. Однак представник позивачки - адвокат Ліпінський Є.В. замість того, щоб виконати вимоги ухвали суду, 26 лютого 2024 року звернувся до ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» із заявою про проведення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставив аналогічні запитання, що були поставлені судом перед експертами для проведення почеркознавчої експертизи, та надав оригінал вищезазначеної розписки товариству, а не до суду. Тому відповідач вважає, що представником позивачки було допущене ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Вказує, що 04 березня 2024 року представником позивачки до суду було подано клопотання про поновлення строку та долучення доказів у справі №760/2551/22, у якому він просив долучити до матеріалів справи висновок експерта №14/24 від 04 березня 2024 року, підготовлений експертом ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Фраймович Л.В., який на його думку нібито підтверджував, що розписка від 28 серпня 2018 року виконана відповідачкою, яка лише намагається затягнути вирішення справи, поновлення прав позивачки та повернення боргу.
Зазначає, що відповідачка ні умовно-вільних, ні експериментальних зразків свого почерку не надала експерту, яка проводила експертизу за замовленням представника позивачки, як і не надавала своєї згоди на використання відібраних судом її зразків почерку під час проведення цього експертного дослідження. Звідки та на якій правовій підставі представник позивачки отримав зразки підписів відповідачки невідомо, тому це викликає обґрунтовані сумніви щодо належності, допустимості та достовірності висновку експерта №14/24 від 04 березня 2024 року.
Крім того вказує, що ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива», яким складено висновок експерта №14/24 від 04 березня 2024 року, не належить до переліку державних спеціалізованих установ, якими здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних експертиз, тому цей висновок було складено судовим експертом Фраймович Л.В. у порушення положень законодавства.
Таким чином з огляду на те, що представником позивачки було допущено невиконання процесуальних обов'язків, покладених судом на учасника судового процесу, порушено встановлений чинним ЦПК України строк для подання доказів, вимоги законодавства, якими встановлено порядок надання та відібрання зразків почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації, експертне почеркознавче дослідження на замовлення представника позивачки протиправно виконано судовим експертом Фраймович Л.В. на підставі копій документів, отриманих з порушенням встановленого законом порядку їх отримання, неналежною експертною установою, відповідачка вважає, що висновок експерта №14/24 від 04 березня 2024 року є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом, який не повинен був прийматися судом при вирішенні справи. З цих же підстав не можна стверджувати, що позивачкою було доведено, що розписка від 28 серпня 2018 року, на підставі якої позивачка просить стягнути борг з відповідачки, виконана останньою.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Ліпінський Є.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що 24 жовтня 2023 року судом першої інстанції задоволено клопотання відповідачки та призначено експертизу. В свою чергу, ухвалою суду від 22 лютого 2024 року зобов'язано відповідачку подати до суду вільні зразки підпису у різних документах за період, максимально приближений до 28 серпня 2018 року (не менше ніж на 15 аркушах). Тоді як саме відповідачка ініціювала проведення експертизи. Однак, ОСОБА_1 так і не виконала ухвалу суду щодо надання вільних зразків підпису. Відповідачка на виконання вимоги суду надала лише три вільні зразки підпису. Тоді як, позивачкою виконано вимоги ухвали та долучено до матеріалів справи оригінал розписки. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував ст.109 ЦПК України з огляду на те, що відповідачкою станом на 14 серпня 2024 року: не виконано ухвалу суду від 22 лютого 2024 року, якою судом зобов'язано протягом 10 днів з дня проголошення ухвали подати до суду вільні зразки підпису у різних документах за період, максимально приближений до 28 серпня 2018 року (не менше ніж на 15 аркушах); не було здійснено оплату експертизи, жодним чином не обґрунтовано неможливості здійснення оплати, тим більше, що відповідачка є ініціатором проведення експертизи; не надано суду додатково запитувані КНДІСЕ вільні та умовно-вільні зразки підпису та почерку; не надано суду документи для проведення технічного дослідження.
Вказує, що відповідачка не надала суду будь-які докази, які б підтверджували спроби отримати певні документи для подання до суду у якості зразків підпису та почерку, заяви до різних органів та установ, адвокатські запити тощо. У відповідачки було більш ніж достатньо часу для того аби поцікавитися рухом своєї справи та здійснити оплату експертизи й надати необхідні зразки підпису та почерку. Натомість, жодним чином не обґрунтувавши неможливості подачі зразків підпису та почерку, а також здійснення оплати, відповідачка просила відкласти вже друге засідання призначене після надходження матеріалів з КНДІСЕ, призначене на 14 серпня 2024 о 12 год 00 хв., тоді як перше засідання було призначене на 04 липня 2024 року о 16 год 30 хв.
Крім того, адвокат Ліпінський Є.В. заявив клопотання про стягнення з відповідачки судових витрат на правничу допомогу адвоката у справі, які згідно з п.2 додаткової угоди №4 сторони домовились, що вартість супроводження спору зазначеного у п.1 цієї угоди у суді апеляційної інстанції складає 186 000 грн 00 коп.
21 жовтня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ліпінський Є.В. та представник ОСОБА_1 - адвокат Мітрюшин Д.Ф. подали до Київського апеляційного суду спільну заяву про затвердження мирової угоди, в якій просять затвердити мирову угоду у справі №760/2551/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Заява про затвердження мирової угоди мотивована тим, що у даної справі позивачка та відповідачка з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок вирішили укласти мирову угоду від 20 жовтня 2025 року. З п. 4 цієї мирової угоди слідує, що відповідачка визнає заборгованість перед позивачкою, зазначену у пунктах 1, 2 цієї мирової угоди, загальний розмір якої становить 375 458,90 євро, з яких: 350 000 євро - борг за договором позики від 28 серпня 2018 року (розпискою), 25 458,90 євро - 3% простроченої суми боргу за період з 29 серпня 2019 року по 30 січня 2022 року.
Відповідачка гарантує своєчасне та повне погашення суми боргу (заборгованості), визначеного у пунктах 1, 2 цієї мирової угоди та зобов'язуються в строк до 20 жовтня 2028 року включно сплатити дану заборгованість шляхом сплати (повернення) відповідних сум позивачці за графіком, визначеного мировою угодою (п.п. 4.2.1- 4.2.12).
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності представники сторін вважали, що наявні підстави для задоволення заяви про затвердження мирової угоди між сторонами, визнання нечинним рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.
З урахуванням наведеного, представник ОСОБА_2 - адвокат Ліпінський Є.В. та представник ОСОБА_1 - адвокат Мітрюшин Д.Ф. просили:
затвердити мирову угоду у цивільній справі № 760/2551/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором і підписану сторонами 20 жовтня 2025 року;
визнати нечинним рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року та закрити провадження у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про затвердження мирової угоди, колегія суддів вважає, що заява про затвердження мирової угоди підлягає задоволенню з огляду на таке.
За змістом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з п.2 ч. 5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).
Договір є універсальним регулятором приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
За своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах погоджених сторонами та є завершенням судового провадження, свідчить про врегулювання судового спору між сторонами.
Тобто мирова угода - це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення спору, розподіляють спірні права та обов'язки або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу щодо предмета спору.
Затвердженням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.
Згідно з положеннями ст.373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції сторони мають право укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо мирова угода сторін відповідає вимогам статей 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (ст. 208 ЦПК України).
Із наданої апеляційному суду мирової угоди від 20 жовтня 2025 року, укладеної між позивачкою ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_1 , вбачається, що сторони дійшли згоди про врегулювання між ними спору шляхом укладення мирової угоди, згідно з якою:
1. 28 серпня 2018 року в місті Києві між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було досягнуто домовленості, згідно з якою позивачка надала позику відповідачці у розмірі 350 000 євро (триста п'ятдесят тисяч євро). На підтвердження своїх намірів відповідачкою було підписано розписку про отримання суми позики від 28 серпня 2018 року, де відповідачка письмово підтвердила свій обов'язок повернути позивачці грошову суму у розмірі 350 000 євро (далі - Розписка).
2. 02 червня 2025 року рішенням Подільського районного суду міста Києва у справі №760/2551/22 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено в повному обсязі, а саме:
2.1 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за розпискою від 28 серпня 2018 року за договором позики, а саме: борг за договором позики від 28 серпня 2018 року у сумі 350 000 євро; відсотки за порушення грошового зобов'язання та 3 % від простроченої суми боргу за період з 29 серпня 2019 року по 30 січня 2022 року в розмірі 25 458,90 євро, а всього - 375 458,90 євро.
2.2 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 12 405 грн 00 коп.
3. 22 липня 2025 року Київським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва у справі №760/2551/22 від 02 червня 2025 року.
4. З метою врегулювання спору, зазначеного у пунктах 1, 2 цієї мирової угоди, сторони домовилась про такий порядок (спосіб) його врегулювання (умови примирення):
4.1 Відповідачка ОСОБА_1 визнає заборгованість перед позивачкою ОСОБА_4 , зазначену у пунктах 1, 2 цієї мирової угоди, загальний розмір якої становить 375 458,90 євро (триста сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім євро 90 євроцентів), з яких: 350 000 євро - борг за договором позики від 28 серпня 2018 року, 25 458,90 євро - 3% простроченої суми боргу за період з 29 серпня 2019 року по 30 січня 2022 року.
4.2 Відповідачка ОСОБА_1 гарантує своєчасне та повне погашення (заборгованості), визначеного у пунктах 1, 2 цієї мирової угоди та зобов'язуються в строк до 20 жовтня 2028 року включно сплатити дану заборгованість шляхом сплати (повернення) відповідних сум ОСОБА_5 за таким графіком:
4.2.1 У день укладення мирової угоди - 100 000,00 (сто тисяч) євро;
4.2.2 Станом на 31 березня 2026 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 125 000,00 (сто двадцять п'ять тисяч) євро;
4.2.3 Станом на 31 липня 2026 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) євро;
4.2.4 Станом на 31 жовтня 2026 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 175 000,00 (сто сімдесят п'ять тисяч) євро;
4.2.5 Станом на 31 грудня 2026 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 200 000,00 (двісті тисяч) євро;
4.2.6 Станом на 31 березня 2027 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 225 000,00 (двісті двадцять п'ять тисяч) євро;
4.2.7 Станом на 31 липня 2027 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 250 000,00 (двісті двадцять п'ять тисяч) євро;
4.2.8 Станом на 31 жовтня 2027 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 275 000,00 (двісті сімдесят п'ять тисяч) євро;
4.2.9 Станом на 31 грудня 2027 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 300 000,00 (триста тисяч) євро;
4.2.10 Станом на 31 березня 2028 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 325 000,00 (триста двадцять п'ять тисяч) євро;
4.2.11 Станом на 31 липня 2028 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 350 000,00 (триста п'ятдесят тисяч) євро;
4.2.12 Станом на 20 жовтня 2028 року загальна сума сплаченого боргу має складати - 375 458 (триста сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) євро 90 євроцентів;
5. Відповідачка ОСОБА_1 передає ОСОБА_5 грошові кошти готівкою на підставі чого позивачка ОСОБА_3 зобов'язана видати відповідачці розписку на суму отриманих коштів. Грошові кошти можуть бути передані та отримані уповноваженим представником.
6. Відповідачка ОСОБА_1 має право на дострокове погашення заборгованості.
7. Позивачка ОСОБА_3 підписанням цієї мирової угоди підтверджує, що отримання грошових коштів в сумі, зазначеній у пунктах 1, 2 цієї мирової угоди, вичерпує наявність спору між сторонами в межах цивільної справи №760/2551/22 у повному обсязі.
8. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов, не були, не будуть і не можуть бути порушені права чи охоронювані законом інтереси будь-яких третіх осіб.
9. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх волевиявленню та інтересам.
10. Сторони усвідомлюють, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачкою ОСОБА_1 умов цієї мирової угоди, ухвала суду про затвердження цієї мирової угоди є виконавчим документом і може бути подана позивачкою ОСОБА_4 для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
11. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження ухвалою Київського апеляційного суду.
12. Ця мирова угода складена українською мовою в трьох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та один - для Київського апеляційного суду.
Зміст вказаної мирової угоди свідчить, що вона укладена виключно з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, не суперечить закону, стосується лише прав та обов'язків сторін спору та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Затвердження судом цієї мирової угоди відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема положенням ст.ст. 207, 208 ЦПК України.
Підстав, передбачених ч.5 ст.207 ЦПК України, для відмови у затвердженні мирової угоди і продовження судового розгляду справи, судом не встановлено.
Пунктом 3 ч.1 ст.374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що подану уповноваженими представниками сторін мирову угоду слід затвердити, рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року визнати нечинним та закрити провадження у даній справі.
При цьому сторонам судом роз'яснено наслідки затвердження судом мирової угоди, що відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Представники сторін заявили суду, що зазначені наслідки закриття провадження у справі сторонам зрозуміло.
Відповідно до вимог ч.2 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди на стадії перегляду рішення в апеляційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні апеляційної скарги.
За подання та розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 14 886 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 17 липня 2025 року (а.с.183, т.2).
Враховуючи, що у даній справі між сторонами укладено мирову угоду на стадії перегляду рішення в апеляційному порядку суді, то ОСОБА_1 підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею судового збору при поданні апеляційної скарги у цій справі, а саме, 7 443 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 207, 255, 373, 374, 377 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Ліпінського Єгора Вікторовича та представника ОСОБА_1 - адвоката Мітрюшина Дмитра Федоровича про затвердження мирової угоди - задовольнити.
Затвердити мирову угоду укладену 20 жовтня 2025 року між ОСОБА_4 таОСОБА_1 , відповідно до якої:
1. 28 серпня 2018 року в місті Києві між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було досягнуто домовленості, згідно з якою позивачка надала позику відповідачці у розмірі 350 000 євро (триста п'ятдесят тисяч євро). На підтвердження своїх намірів відповідачкою було підписано розписку про отримання суми позики від 28 серпня 2018 року, де відповідачка письмово підтвердила свій обов'язок повернути позивачці грошову суму у розмірі 350 000 євро.
2. 02 червня 2025 року рішенням Подільського районного суду міста Києва у справі №760/2551/22 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено в повному обсязі, а саме:
2.1 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за розпискою від 28 серпня 2018 року за договором позики, а саме: борг за договором позики від 28 серпня 2018 року у сумі 350 000 євро; відсотки за порушення грошового зобов'язання та 3 % від простроченої суми боргу за період з 29 серпня 2019 року по 30 січня 2022 року в розмірі 25 458,90 євро, а всього - 375 458,90 євро.
2.2 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 12 405 грн 00 коп.
3. 22 липня 2025 року Київським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва у справі №760/2551/22 від 02 червня 2025 року.
4. З метою врегулювання спору, зазначеного у пунктах 1, 2 цієї мирової угоди, сторони домовилась про такий порядок (спосіб) його врегулювання (умови примирення):
4.1 Відповідачка ОСОБА_1 визнає заборгованість перед позивачкою ОСОБА_4 , зазначену у пунктах 1, 2 цієї мирової угоди, загальний розмір якої становить 375 458,90 євро (триста сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім євро 90 євроцентів), з яких: 350 000 євро - борг за договором позики від 28 серпня 2018 року, 25 458,90 євро - 3% простроченої суми боргу за період з 29 серпня 2019 року по 30 січня 2022 року.
4.2 Відповідачка ОСОБА_1 гарантує своєчасне та повне погашення (заборгованості), визначеного у пунктах 1, 2 цієї мирової угоди та зобов'язуються в строк до 20 жовтня 2028 року включно сплатити дану заборгованість шляхом сплати (повернення) відповідних сум ОСОБА_5 за таким графіком:
4.2.1 У день укладення мирової угоди - 100 000,00 (сто тисяч) євро;
4.2.2 Станом на 31 березня 2026 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 125 000,00 (сто двадцять п'ять тисяч) євро;
4.2.3 Станом на 31 липня 2026 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) євро;
4.2.4 Станом на 31 жовтня 2026 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 175 000,00 (сто сімдесят п'ять тисяч) євро;
4.2.5 Станом на 31 грудня 2026 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 200 000,00 (двісті тисяч) євро;
4.2.6 Станом на 31 березня 2027 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 225 000,00 (двісті двадцять п'ять тисяч) євро;
4.2.7 Станом на 31 липня 2027 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 250 000,00 (двісті двадцять п'ять тисяч) євро;
4.2.8 Станом на 31 жовтня 2027 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 275 000,00 (двісті сімдесят п'ять тисяч) євро;
4.2.9 Станом на 31 грудня 2027 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 300 000,00 (триста тисяч) євро;
4.2.10 Станом на 31 березня 2028 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 325 000,00 (триста двадцять п'ять тисяч) євро;
4.2.11 Станом на 31 липня 2028 року загальна сума сплаченого боргу має складати - не менше ніж 350 000,00 (триста п'ятдесят тисяч) євро;
4.2.12 Станом на 20 жовтня 2028 року загальна сума сплаченого боргу має складати - 375 458 (триста сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) євро 90 євроцентів;
5. Відповідачка ОСОБА_1 передає ОСОБА_5 грошові кошти готівкою на підставі чого позивачка ОСОБА_3 зобов'язана видати відповідачці розписку на суму отриманих коштів. Грошові кошти можуть бути передані та отримані уповноваженим представником.
6. Відповідачка ОСОБА_1 має право на дострокове погашення заборгованості.
7. Позивачка ОСОБА_3 підписанням цієї мирової угоди підтверджує, що отримання грошових коштів в сумі, зазначеній у пунктах 1, 2 цієї мирової угоди, вичерпує наявність спору між сторонами в межах цивільної справи №760/2551/22 у повному обсязі.
8. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов, не були, не будуть і не можуть бути порушені права чи охоронювані законом інтереси будь-яких третіх осіб.
9. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх волевиявленню та інтересам.
10. Сторони усвідомлюють, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачкою ОСОБА_1 умов цієї мирової угоди, ухвала суду про затвердження цієї мирової угоди є виконавчим документом і може бути подана позивачкою ОСОБА_4 для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
11. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження ухвалою Київського апеляційного суду.
12. Ця мирова угода складена українською мовою в трьох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та один - для Київського апеляційного суду.
13. Реквізити сторін:
ОСОБА_3 (РНКОПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 );
Визнати нечинним рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - закрити.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме, 7 443 грн 00 коп., сплаченого нею при подачі апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: