справа № 759/2056/25
провадження № 22-ц/824/14292/2025
головуючий у суді І інстанції П'ятничук І.В.
11 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської гімназії східних мов № 1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської гімназії східних мов № 1 про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
23.01.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Київської гімназії східних мов № 1 про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в якому просила скасувати наказ № 37-Т від 08.10.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя японської мови ОСОБА_1 ».
В обґрунтування позову зазначила, що наказом № 37-Т від 08.10.2024 року її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Разом з тим, наказ не містить конкретних фактів протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), зміст та визначення розпорядчих дій самого наказу не мають юридичної сили, оскільки наказ виданий з порушенням. Крім того, зазначила, що в наказі, яким оголошено догану не зазначено конкретних наслідків чи заподіяну шкоду, не визначено ступінь тяжкості конкретно окресленого вчиненого винного проступку, а обставини змісту наказу є такими, що не відповідають дійсності подіям.
Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності складу дисциплінарного проступку в його діях або бездіяльності, оскаржуваний наказ не містить посилання на норму закону, яку порушено та не сформульований склад дисциплінарного порушення.
У березні 2025 року до суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву від Київської міської гімназії східних мов № 1.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначав те, що ОСОБА_1 (позивач) дійсно працює вчителем у Київській гімназії Східних мов № 1. 12.09.2024 року було видано наказ № 177 «Про участь учнів гімназії та вчителів японської мови у фестивалі «Японська осінь». З даним наказом ознайомились всі вчителі японської мови. Проте, ОСОБА_1 відмовилась ставити свій підпис на цьому наказі про що був складено акт.
13.09.2024 року позивачка організувала збір деяких дітей, що вивчають японську мову і організовано вивела їх за територію гімназії в бік метрополітену. Про цей факт черговому адміністратору повідомив черговий, який помітив організований вихід дітей за територію гімназії.
В подальшому з'ясувалось, що позивачка вибірково (деяких дітей класу, а не всіх дітей, які вчать японську мову) організувала збір дітей 5-а класу та без проведення інструктажу з техніки безпеки повела їх на фестиваль.
Зазначені обставини підтверджуються доповідними чергового адміністратора, заступника директора, класного керівника 5-а класу.
Наказом № 31-Т від 16.09.2024 року ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення щодо порушень, вчинених позивачкою. Позивачка надала свої пояснення 17.09.2024 року - написавши їх на самому наказі.
Однак, пояснення викладені позивачкою в наказі, не відповідають дійсності, оскільки вона заздалегідь взяла у батьків заяви на участь дітей в фестивалі, про це стало відомо після розмови з батьками дітей.
Відповідно до наказу № 37-Т від 08.10.2024 року на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. З даними наказами позивачку було ознайомлено, про що свідчить її підпис на наказі з написом «не згодна».
В подальшому позивачка звернулась до комісії з трудових спорів, яка залишила в силі наказ № 37-Т.
Відповідач зазначав, що підставою застосування догани є вчинення позивачкою протиправного винного діяння, яка є дисциплінарним проступком.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 23-48).
12.03.2025 року до суду першої інстанції надійшла відповідь на відзив від ОСОБА_1 , в якій зокрема зазначала про те, що в наказі № 37-Т «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя японської мови ОСОБА_1 » від 08.10.2024 року міститься інформація, яка не відповідає дійсності, тому позивачка вважає даний наказ протиправним. Просила взяти до уваги відповідь на відзив, з викладеними поясненнями, міркуваннями і аргументами. Також просила наведені представником відповідача у відзиві від 03.03.2025 року необґрунтовані і надумані заперечення та негативні мотиви - відхилити (а.с. 57-60).
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Київської гімназії східних мов № 1 про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задоволено.
Скасовано наказ № 37-Т від 08.10.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя японської мови ОСОБА_1 ».
Стягнуто з Київської гімназії східних мов № 1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Не погоджуючись із указаним рішенням представник Київської гімназії східних мов № 1 - адвокат Яковлєва Світлана Андріївна подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема - оскаржений наказ про оголошення догани не містить вказівки та в ньому не конкретизовано, які порушення трудової дисципліни було допущено ним, та за які саме дії або бездіяльність його притягнуто до відповідальності у вигляді догани.
На спростування висновків суду першої інстанції представник апелянта зазначає, що зі змісту наказу чітко вбачається, за які порушення було накладено дисциплінарне стягнення на позивачку, а саме за порушення наказу директора Київської гімназії східних мов № 1 Проскури О. № 177 від 12.09.2024 року «Про участь учнів гімназії та вчителів японської мови у фестивалі «Японська осінь» на базі КПІ імені Ігоря Сікорського організованим Українсько-Японським центром за підтримки Посольства Японії в Україні».
Зазначає, що було порушено положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах та закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669 , а саме: розділ ТУ, пункти 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7 та розділ VII, пункти 7, 8. Інструкції № 6 - БЖД з безпеки життєдіяльності учнів під час групових поїздок, пішохідних екскурсій та дорожньо-транспортного руху учнів; Інструкції № 7 - БЖД з безпеки життєдіяльності учнів під час перебування у громадських місцях, проведення масових заходів на базі інших навчальних закладів та установ, затверджених наказом директора Київської гімназії східних мов № 1 № 38 від 20.04.2023 р.; порушено посадову інструкцію вчителя № 4 від 01.09.2022 р., розділ 4, пункти 4.1, 4.2, 4.4., розділ 7, пункти 7.1, 7.2, 7.3, 7.4, 7.5 (а.с. 9), що призвело до порушення з техніки безпеки під час участі у заходах за межами освітнього закладу, правил поведінки в громадських місцях під час слідування до місця проведення заходу у період військового стану.
Вказує, що суд першої інстанції помилково вважає, що з доказів, долучених до справи зі службових записок та доповідної, не вбачається, що через дії позивача настали певні негативні наслідки, або ж останній не належним чином виконував покладені на нього обов'язки, оскільки не є обов'язковим настання негативних наслідків при порушенні трудової дисципліни працівником.
Звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2021 року в справі № 387/326/20 звертав увагу, що принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб'єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов'язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.
Наголошує, що складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника -13.09.2024 року позивачка організувала збір дітей і організовано вивела їх за територію гімназії не провівши інструктаж з техніки безпеки та правил поведінки в громадських місцях під час слідування до місця проведення заходу у період військового стану; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків - порушено положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах та закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669; вина працівника - доведена документами наявними у справі (акти, доповідні,накази); наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків - позивачка зібрала дітей і вивела за територію школи на захід не провівши необхідні інструктажі. Позивачка порушила посадову інструкцію, відповідно до п. 7.5. якої, вчитель повинен знати нормативно-правові акти, правила і норми з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, цивільного захисту й пожежної безпеки, санітарії та гігієни; порядок надання до медичної допомоги, а також порядок дій у надзвичайних ситуаціях, а п. 7.1. Вчитель керується у своїй діяльності правилами й нормами з охорони праці та безпеки життєдіяльності, цивільного захисту, пожежної безпеки.
Вважає, що висновки суду першої інстанції про невідповідність вказаного наказу вимогам КЗПП України, щодо порядку накладення дисциплінарного стягнення не відповідають обставинам справи.
6 серпня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивачка зазначала, що Наказ №37-Т «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя японської мови ОСОБА_1 » від 08.10.2024 року за підписом ОСОБА_2 не містить конкретних фактів протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком вчителя, а зміст та визначення розпорядчих дій самого наказу не мають юридичної сили, адже виданий із порушенням. Притягнення до дисциплінарної відповідальності є незаконним, адже роботодавцем не виконано покладених законодавством обов'язків щодо доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, судом першої інстанції встановлено, що підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були дослідженні суб'єктивно, без надання повної оцінки обставин ситуації.
Вважає, що доводи, викладені відповідачем у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Представлені відповідачем суду докази не підтверджують факт порушення позивачкою трудової дисципліни, оскільки оспорюваний наказ №37-Т від 08.10.2025 року, виданий на підставі невиконання позивачкою наказу №177 від 12.09.2024 року директорки КГСМ№1 Проскури О.І., не містить чітких формулювань суті та обставин допущеного проступку, відсутні докази вини позивачки та наявності причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов'язків, а містяться лише загальні, а не конкретні посилання на порушення вчителькою положень посадової інструкції, через що відповідачем не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку і накладення на неї дисциплінарного стягнення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка також зазначала, що фактичні обставини подій 13.09.2024 року свідчать, що поїздка була приватною, яка не вимагає проведення інструктажів з технічної безпеки, які регламентуються ЗУ «Інструкція щодо організації та проведення екскурсії і подорожей з учнівською та студентською молоддю» № 1341 від 02.10.2024 року у відповідності з посадовими інструкціями, такими як посадові інструкції Київської гімназії східних мов № 1 № 4 від 01.09.2022 року розділ 7. Зазначала також, що приватна поїздка (вже не вперше) здійснювалась у позаурочний час і з письмового дозволу батьків, що не суперечить чинному законодавству.
У судове засідання сторони не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, що підтверджується звітом про доставку поштової кореспонденції суду.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, що не з'явились.
Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема оскаржуваний наказ про оголошення догани не містить вказівки та в ньому не конкретизовано, яке порушення трудової дисципліни було допущено ним та за які саме дії або бездіяльність його притягнуто до відповідальності у вигляді догани.
Суд першої інстанції вважав, що підстави, зазначені в наказі від 08.10.2024 року, є узагальненими та формальними, не містять ознак вчинення дисциплінарного проступку позивачем.
Окрім цього, суд вважав, що з доказів долучених до справи зі службових записок та доповідної не вбачається, що через дії позивача настали певні негативні наслідки, або ж останній не належним чином виконував покладені на нього обов'язки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять даних про вчинення позивачем винного проступку, який спричинив негативні наслідки, наявності умислу на порушення трудової дисципліни, реальних підтверджень такого проступку та належного службового розслідування, з метою доведення обставин, на які посилається відповідач.
Однак з такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитись, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно з частиною другою статті 140 КЗпП України щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана чи звільнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (частина перша статті 147-1 КЗпП України).
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (стаття 148 КЗпП України).
При вирішенні питання про правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності підлягає з'ясуванню, в чому конкретно проявилось порушення трудової дисципліни, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи правомочним органом накладено дисциплінарне стягнення, чи не закінчився для цього встановлений строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.
У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 461/8132/17 (провадження № 61-9697св19).
У постанові Верховного Суду від 18 березня 2024 року у справі № 607/9072/22 зроблено висновок, що:
«ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності».
Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.
Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків. Для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 липня 2019 року у справі № 359/4316/17 та від 30 березня 2020 року у справі № 489/7807/18.
У постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 354/389/23 зроблено висновок, що: «Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв'язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо. Водночас роботодавець наділений правом застосувати дисциплінарне стягнення до працівника не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку».
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено висновок, що:
«пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами».
Указаний правовий висновок підтриманий також Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 711/8227/16-ц, у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 754/4355/17, від 08 жовтня 2020 року у справі № 202/2817/19.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 15.08.1988 року працює у Київській гімназії східних мов № 1 на посаді вчителя японської мови.
12.09.2024 року було видано наказ № 177 «Про участь учнів гімназії та вчителів японської мови у фестивалі «Японська осінь» (а.с. 27).
Відповідно до указаного наказу наказано вчителям японської мови: - забезпечити методичну підтримку учнів під час підготовки та безпосередньо під час участі у заході; - провести інструктажі з техніки безпеки під час участі у заходах за межами освітнього закладу, правил поведінки в громадських місцях під час слідування до місця проведення заходу у період військового стану; - внести записи про проведення інструктажу БЖД № 6,7,8 до журналу з безпеки життєдіяльності відповідного класу; - по завершенню заходу повідомити адміністрацію про безпечне перебування дітей (п. 3 наказу).
Крім того, з вищезазначеного наказу вбачається, що на учителів японської мови ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було покладено відповідальність за збереження життя та здоров'я здобувачів освіти на час слідування до КПІ імені Ігоря Сікорського, перебування під час та до завершення заходу.
З даним наказом ознайомились всі вчителі японської мови. Проте, ОСОБА_1 відмовилась ставити свій підпис, що підтверджується відсутністю підпису позивачки в вказаному наказі (а.с. 27 зворот).
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 відмовилась проставляти підпис у наказі № 177 «Про участь учнів гімназії та вчителів японської мови у фестивалі «Японська осінь» відповідачем було складено акт від 12.09.2024 року, в якому зазначено, що 12 вересня 2024 року ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом № 177 від 12.09.2024 року, проте ставити підпис в наказі відмовилася (а.с. 28). Від підпису у вказаному акті ОСОБА_1 також відмовилась, про що зазначено у відповідній графі.
13.09.2024 року позивачка організувала збір деяких дітей, що вивчають японську мову і організовано вивела їх за територію гімназії в бік метрополітену. Про цей факт черговому адміністратору повідомив черговий, який помітив організований вихід дітей за територію гімназії.
Так, відповідно до службової записки заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_5 від 13.09.2024 року, зазначено про те, що вчитель японської мови ОСОБА_1 13.09.2024 року організувала збір учнів і пішла з ними в бік метро Житомирська. Заступника з навчально-виховної роботи ОСОБА_6 було повідомлено про наявність даного факту та в подальшому проведено роботу по з'ясуванню всіх обставин (а.с. 29).
Згідно повідомлення сторожа ОСОБА_7 , яке адресовано черговому адміністратору Київської гімназії східних мов № 1, вбачається, що ОСОБА_7 чергувала 13.09.2024 року біля хвіртки другого корпусу гімназії. О 14 год. 00 хв. помітила, що вчитель японської мови ОСОБА_1 зібрала невелику групу учнів та вирушила з ними по вулиці Львівській у напрямку станції метро Святошин. Про ці обставини ОСОБА_8 повідомила чергового адміністратора ОСОБА_5 (а.с. 30).
Відповідно до пояснювальної записки класного керівника 5-А класу Київської гімназії східних мов № 1 Вуруджу ОСОБА_9 від 13.09.2024 року, на підставі запитань, які були поставлені заступником директора ОСОБА_10 пояснила наступне:
1) учні 5-А класу після уроків мають відвідати позакласний захід разом з вчителем японської мови ОСОБА_1 , класний керівник не знала. Жодної інформації від вчителя ОСОБА_1 чи від батьків про організацію відвідування позакласного заходу з цього вона не отримувала;
2) інструктаж з учнями 5-А класу ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з безпеки життєдіяльності перед виходом дітей за межі території гімназії не проводився, записи в журналі інструктажів відсутні;
3) батьки учнів 5-А класу, як класному керівнику 5-А класу стало відомо, не давали офіційної згоди на участь їх дітей у позакласному заході;
4) класний керівник 5-А класу дізналася про вихід дітей за межі гімназії вже постфактум, коли черговий адміністратор ОСОБА_10 запитала її, чи їй щось відомо про організацію виходу дітей за межі гімназії і чи все було оформлено належним чином, як вимагає закон;
5) після розмови з дітьми та батьками з'ясувалося, що частина учнів класу, які вивчають японську мову, навіть не знали про цей захід. Діти класу лише помітили, що їхні однокласники після уроків кудись пішли разом із вчителем японської мови ОСОБА_1 (а.с. 31-31 зворот).
Зі змісту доповідної записки заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_6 від 13.09.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 організованою групою дітей вийшла за територію гімназії. ОСОБА_6 відразу почала телефонувати ОСОБА_1 . Після кількох спроб вчитель не взяла слухавку. ОСОБА_6 звернулась до класних керівників усіх класів, де викладає японську мову ОСОБА_1 .. Жоден класний керівник не володів інформацією про організований збір дітей. ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_14 чи проводила інструктаж ОСОБА_1 .. З'ясувалось, що не проводила. Згодом черговий адміністратор ОСОБА_5 з'ясувала, що учні 5-А класу залишили територію гімназії разом з вчителем ОСОБА_1 .. Таким чином з'ясувалося, що ОСОБА_1 не проводила інструктаж з т/б, вибірково організувала збір учнів не повідомила адміністрацію закладу (а.с. 33).
Відповідно до доповідної записки заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_15 від 13.09.2024 року повідомлено директора гімназії ОСОБА_16 про ситуацію, що склалася 13 вересня 2024 року за участю вчителя японської мови ОСОБА_1 (а.с. 36):
1) вахтером ОСОБА_7 , яка перебувала на чергуванні 13 вересня 2024 року повідомила, що ОСОБА_1 зібрала групу учнів та вирушила в бік метро. Пізніше з'ясувалось , що це були учні 5-А класу;
2) ОСОБА_15 були здійснені телефонні дзвінки батькам учнів 5-А класу, які відвідували фестиваль «Японська осінь» у КПІ імені І. Сікорського, а саме: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;
3) Батьки повідомили, що ними були написані заяви на ім'я ОСОБА_1 , що вони дозволяючи дітям відвідувати фестиваль «Японська осінь» в КПІ імені І. Сікорського;
4) ОСОБА_1 надала неправдиву інформацію про те, що діти зустрілись з нею на вулиці.
Зі змісту службової записки заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_14 від 16 вересня 2024 року, яка адресована в.о. директора Київської гімназії східних мов №1 Довгаль В.С., встановлено, що 13 вересня 2024 року було виявлено порушення норм безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу вчителем японської мови ОСОБА_1 . Зокрема 13 вересня 2024 року о 14.05 год. Вчитель японської мови ОСОБА_1 без погодження з адміністрацією гімназії організувала збір учнів 5-А класу у дворі гімназії та самовільно вивела їх за межі закладу освіти. В подальшому стало відомо, що для участі в показовому заході «Японська осінь», що проводився в рамках співпраці з Київським національним університетом, за підтримки Посольства Японії в Україні. Захід відбувся за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 37, у центрі. Японська культура, згідно з Положенням про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти затвердженим наказом МОН від 26.12.2017 № 1669, учні можуть залишати заклад освіти тільки за погодженням з адміністрацією у супроводі відповідальних осіб, з дотриманням вимог безпеки. На момент проведення заходу: вчитель не здійснила проведення необхідного інструктажу з безпеки життєдіяльності перед виходом учнів за межі закладу освіти. Це порушує вимоги Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу, вчителем не було отримано письмових дозволів від батьків, усіх учнів на участь у заході та самостійне пересування містом. Це суперечить чинному законодавству, адже відповідальність за безпеку дітей від час їхнього перебування за межами закладу освіти покладається на супроводжуючих осіб. Вихід дітей не був погоджений з адміністрацією гімназії, що є порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку та п. 61, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7 Наказу МОН № 1669 від 02.12.2017 року, який регламентує організацію та проведення масових заходів з участю учнів поза межами закладу освіти. Додатково варто зазначити, що під час повернення дітей до гімназії не було здійснено відповідного контролю за їхньою безпекою, а сам процесу переміщення учнів містом не відповідав нормам організації екскурсійної діяльності та позашкільних заходів. Відповідно до зазначених порушень ОСОБА_14 вважав за необхідне притягнути вчителя ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення вимог нормативно-правових актів щодо безпеки життєдіяльності учнів, правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції вчителя (а.с. 37-37 зворот).
13 вересня 2024 року складено акт заступника директора Київської гімназії східних мов № 1 - ОСОБА_5, ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_1 самовільно залучила трьох учнів 5-А класу до заходу поза межами гімназії, а саме благодійного фестивалю «Японська осінь» на території Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського, не поставивши до відома адміністрацію гімназії, не оформивши належну документацію (а.с. 34).
08.10.2024 року за підписом директора Київської гімназії східних мов № 1 ОСОБА_25 було винесено наказ № 37-Т «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя японської мови ОСОБА_1 , яким застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани до вчителя японської мови ОСОБА_1 (а.с. 9, 38).
Зі змісту оспорюваного наказу вбачається, що 13.09.2024 року о 14:05 вчитель японської мови ОСОБА_21 організувала збір учнів 5-А класу у дворі гімназії з метою їх участі у позакласному заході «Японська осінь», що проводився в рамках співпраці з Київським політехнічним інститутом, за підтримки Посольства Японії в Україні на базі «Центру вивчення японської мови» за адресою м. Київ, проспект Берестейський, 37. Згідно з умовами наказу № 177 «Про участь учнів гімназії та вчителів японської мови у фестивалі «Японська осінь» на базі КПІ імені Ігоря Сікорського» від 12.09.2024 р., вчитель японської мови ОСОБА_21 мала забезпечити проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності та ознайомити учнів із правилами поведінки у громадських місцях під час слідування до місця проведення заходу в умовах військового стану. Однак ОСОБА_21 відмовилася ознайомлюватися з наказом, про що було складено відповідний акт. Незважаючи на це, вчитель самостійно вирішила організувати позакласний захід, не повідомивши адміністрацію закладу, класного керівника 5-А класу та організувала учнів 5-А класу для участі у фестивалі «Японська осінь». Відповідно до доповідних записок заступника директора з НВР ОСОБА_14 , заступника директора з НВР ОСОБА_6 , чергового адміністратора, заступника директора з НВР ОСОБА_5 , класного керівника 5-А класу Вуруджу ОСОБА_22 , сторожа ОСОБА_23 , у процесі організації цього заходу було виявлено низку порушень, які стосуються недотримання вимог безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку гімназії та посадової інструкції вчителя, а саме: вчителем ОСОБА_24 не було проведено інструктаж з учнями щодо безпеки життєдіяльності та правил поведінки у громадських місцях під час слідування до місця проведення заходу та не здійснено відповідний запис у журналі «Реєстрації інструктажів» 5-А класу. Чим порушено Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах та закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669 , а саме: розділ ІV, пункти 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7 та розділ VIІI, пункти 7, 8. Інструкції № 6 - БЖД з безпеки життєдіяльності учнів під час групових поїздок, пішохідних екскурсій та дорожньо-транспортного руху учнів; Інструкції № 7 - БЖД з безпеки життєдіяльності учнів під час перебування у громадських місцях, проведення масових заходів на базі інших навчальних закладів та установ, затверджених наказом директора Київської гімназії східних мов № 1 № 38 від 20.04.2023 р.; порушено посадову інструкцію вчителя № 4 від 01.09.2022 р., розділ 4, пункти 4.1, 4.2, 4.4., розділ 7, пункти 7.1, 7.2, 7.3, 7.4, 7.5 (а.с. 9, 38).
Відповідно до наказу В.о. директора Київської гімназії східних мов № 1 ОСОБА_15 № 31-Т від 16.09.2024 року «Про надання пояснень щодо порушення охорони праці та безпеки життєдіяльності», вчителю японської мови ОСОБА_1 було наказано надати письмові пояснення до 18.09.2024 року до 17 год. 00 хв. щодо: - недотримання заходів щодо збереження життя та здоров'я учнів в умовах воєнного стану під час відвідування фестивалю « Японська осінь »; - непроведення інструктажів з безпеки життєдіяльності з дітьми та з охорони праці з вчителем під час перебування у громадських місцях, проведення масових заходів на базі інших закладів освіти та установ; - неповідомлення адміністрації закладу, чергового адміністратора про участь учнів 5-А класу в заходах за межами гімназії в умовах воєнного стану (а.с. 35).
З матеріалів справи вбачається, що 07 січня 2025 року ОСОБА_1 зверталась до комісії з трудових спорів з приводу правомірності оголошення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Так, відповідно до рішення комісії з трудових спорів Київської гімназії східних мов № 1 від 16 січня 2025 року визнано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, винесене ОСОБА_1 , правомірним та таким, що відповідає вимогам статей 147-149 КЗпП України. Звернення ОСОБА_1 щодо скасування дисциплінарного стягнення залишено без задоволення (а.с. 46). Вказане рішення отримано ОСОБА_1 21 січня 2025 року.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія посадової інструкції вчителя Київської гімназії східних мов № 1 № 4 від 01.09.2022 року (а.с. 41-45). Вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлена з даною посадової інструкцію 28.09.2023 року, що підтверджується її особистим підписом (а.с. 45).
Відповідно п. 7.1 посадової інструкції Київської гімназії східних мов № 1 затвердженої 01.09.2022 року ОСОБА_25 , учитель керується у своїй діяльності правилами й нормами з охорони праці та безпеки життєдіяльності, цивільного захисту, пожежної безпеки.
Відповідно до п. 7.2 інструкції, учитель вживає заходів щодо збереження життя та здоров'я учнів під час освітнього процесу. Негайно повідомляє адміністрацію закладу освіти про нещасний випадок, що трапився з учнем, надає йому домедичну допомогу, викликає медпрацівника. Бере участь у розслідуванні нещасного випадку та вживає заходів з усунення його причин.
Відповідно до п. 7.4 інструкції, учитель несе відповідальність за порушення правил і норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, цивільного захисту, пожежної безпеки, передбачених відповідними правилами та інструкціями.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, оскільки оспорюваний позивачкою наказ про застосування заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідає вимогам трудового законодавства, процедура його винесення дотримана, ступінь тяжкості врахована, достатньою мірою відповідає вжитим заходам дисциплінарного стягнення, строки не порушені, а тому оскаржуваний наказ не може визнаватись незаконним та не підлягають скасуванню.
Суд першої інстанції на зазначені обставини справи і відповідні їм норми права уваги не звернув й дійшов необґрунтованого висновку про скасування наказу про оголошення догани позивачеві.
Висновки суду першої інстанції про те, що оспорюваний наказ про оголошення догани не містить вказівки та в ньому не конкретизовано, яке порушення трудової дисципліни було допущено ним за які саме дії або бездіяльність його притягнуто до відповідальності у вигляді догани, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки в оспорюваному наказі чітко зазначено, що «було виявлено низку порушень, які стосуються недотримання вимог безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку гімназії та посадової інструкції вчителя, а саме: вчителем ОСОБА_24 не було проведено інструктаж з учнями щодо безпеки життєдіяльності та правил поведінки у громадських місцях під час слідування до місця проведення заходу та не здійснено відповідний запис у журналі «Реєстрації інструктажів» 5-А класу. Чим порушено Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах та закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669 , а саме: розділ ІV, пункти 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7 та розділ VIІI, пункти 7, 8. Інструкції № 6 - БЖД з безпеки життєдіяльності учнів під час групових поїздок, пішохідних екскурсій та дорожньо-транспортного руху учнів; Інструкції № 7 - БЖД з безпеки життєдіяльності учнів під час перебування у громадських місцях, проведення масових заходів на базі інших навчальних закладів та установ, затверджених наказом директора Київської гімназії східних мов № 1 № 38 від 20.04.2023 р.; порушено посадову інструкцію вчителя № 4 від 01.09.2022 р., розділ 4, пункти 4.1, 4.2, 4.4., розділ 7, пункти 7.1, 7.2, 7.3, 7.4, 7.5».
Розглядаючи справу, суд першої інстанції не звернув належної уваги на наявні у матеріалах справи документи, складені у процедурі проведення службового розслідування щодо позивачки, численні доповідні записки, пояснювальні записки та службові записки відповідальних осіб з навчально-виховної роботи (а.с., 29-31, 33, 36, 37) складений заступниками директора акт від 13.09.2024 року про самовільне залучення вчителем ОСОБА_1 учнів 5-А класу до заходу поза межами гімназії (а.с. 34), та не перевірив визначені посадовою інструкцією вчителя, обов'язки позивачки (а.с. 41-45), а лише формально констатував відсутність в оспорюваному наказі достатньої інформації про дисциплінарний проступок, дійшов помилкового висновку про незаконність застосування роботодавцем до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Апеляційний суд вважає, що оспорюваний наказ № 37-Т від 08.10.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя японської мови ОСОБА_1 » винесено з повним з'ясуванням усіх обставин справи та без порушень відповідної процедури його винесення.
Установивши, що ОСОБА_1 порушила трудову дисципліну (а саме організувала збір дітей 5-А класу та без проведення інструктажу з техніки безпеки та без погодження з керівництва школи та за відсутності його дозволу, повела дітей на фестиваль), а відповідачем дотримано процедуру та строк накладення дисциплінарного стягнення, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Доводи позивачки викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що надані відповідачем доказів на спростування заявлених позовних вимог є недостовірними доказами, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки позивачка не надала доказів на їх спростування.
Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу та знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, статті 139, 147, 148 КЗпП України.
З урахуванням викладеного та за встановлених обставин у справі, у позові ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Щодо судових витрат.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з апеляційною скаргою відповідачем сплачено судовий збір за її подання у розмірі 1816,80 грн (а.с. 120).
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідачем за апеляційне оскарження рішення у справі у розмірі 1816,80 грн.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Київської гімназії східних мов № 1задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської гімназії східних мов № 1 про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської гімназії східних мов № 1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Київська гімназія східних мов № 1, код ЄДРПОУ: 13680798, адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 25.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба