№ 11-кп/824/6021/2025 Категорія: ч. 2 ст. 153 КПК України
ЄУН 761/35971/25 Суддя: ОСОБА_1
7 листопада 2025 року
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам КПК України апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2025 року,
4 листопада 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга обвинуваченого за ч. 2 ст. 153 КК України ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2025 року, якою обвинуваченому продовжено строк тримання під вартою.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам КПК України, слід дійти висновку про повернення поданої апеляційної скарги особі, яка її подала, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, яка є мовою офіційного спілкування посадових і службових осіб при виконанні ними службових обов'язків, у роботі й у діловодстві органів державної влади та органів місцевого самоврядування, у судовому провадженні, а також у навчальному процесі в державних і комунальних навчальних закладах України. Держава повинна забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Таким чином, українська мова як державна є обов'язковою на всій території України у державній сфері, а також в публічних сферах суспільного життя, у тому числі у сфері освіти (абзаци восьмий - дев'ятий пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про освіту» від 16 липня 2019 року № 10-р/2019).
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 (справа № 1-179/2019(4094/19))володіти українською мовою як мовою свого громадянства - обов'язок кожного громадянина України. При цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов для приватного спілкування.
Україна є унітарною державою, в якій немає об'єктивних передумов для запровадження офіційної двомовності. Тому пропаганда або інша практична діяльність, спрямована на юридичне запровадження в Україні другої державної мови, фактичне насаджування українсько-російської двомовності в будь-якій ділянці публічного спілкування, а також проголошення діалектів української мови окремими мовами є несумісними з конституційно визначеним статусом української мови як державної.
Водночас учасники провадження, які потребують послуг перекладача, якщо він не був залучений, можуть порушити питання про таке залучення в порядку, передбаченому Законом України «Про безоплатну правничу допомогу» від 2 червня 2011 року.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 401 від 24 червня 2016 року «Про деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги», з метою забезпечення надання доступної та якісної безоплатної вторинної правової допомоги усім суб'єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу згідно із Законом України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено залучення центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги перекладача (сурдоперекладача) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги суб'єктам права на таку допомогу відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у разі, коли зазначені суб'єкти не володіють державною мовою та/або є глухими, німими або глухонімими; установлено, що перекладачі (сурдоперекладачі) залучаються для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі укладених договорів щодо надання послуг перекладу, у тому числі з фізичними особами-підприємцями/юридичними особами, згідно з вимогами цивільного законодавства.
Однак, обвинуваченим ОСОБА_3 , який є громадянином України, наведені вимоги закону не дотримані та апеляційна скарга викладена іноземною - російською мовою.
Положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (із змінами та доповненнями) передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року у справі № 521/12324/18, апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою.
Якщо апеляційна скарга, подана в порядку статей 422, 422-1 КПК, складена іноземною мовою, положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену не українською мовою, особі, яка її подала.
Враховуючи наведене, те, що подана обвинуваченим ОСОБА_3 апеляційна скарга викладена не державною мовою, суддя-доповідач доходить висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст. 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2025 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 3 місяців з дня її оголошення.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2