справа № 761/1180/25 головуючий у суді І інстанції Мальцев Д.О.
провадження № 22-ц/824/13653/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
10 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЦЦА-ХАУЗ» поданими представницею - Крисенко Анною Євгенівною на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЦЦА- ХАУЗ», третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ПІЦЦА- ХАУЗ», третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у якому позивач просить:
стягнути з відповідача на свою користь заборгованість ОСОБА_2 за договором позики від 16 квітня 2021 року в розмірі 144 900,00 дол. США - заборгованість з повернення позики та 1 215 196,06 грн - проценти за період з 16 квітня 2021 по 19 березня 2023 року (включно), шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення №2 в літ. «В» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 119,4 кв.м. та належить ТОВ «ПІЦЦА-ХАУЗ» на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 січня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва, постановленою на місці у судовому засіданні 14 травня 2025 року, закрито підготовче судове провадження та призначено справу до розгляду по суті.
15 червня 2025 року представник ТОВ «ПІЦЦА-ХАУЗ» подав зустрічну позовну заву до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою, у якому просив:
повернути справу на стадію підготовчого провадження;
визнати поважними причини строку на подання зустрічної позовної заяви;
поновити строк на подання зустрічного позову;
прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісною позовною заявою та об'єднати її з первісним позовом;
визнати припиненою іпотеку, що виникла на підставі договору іпотеки від 16 квітня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ПІЦЦА-ХАУЗ», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О., зареєстрованим в реєстрі за №299.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року відмовлено представнику ТОВ «ПІЦЦА-ХАУЗ» - Крисенко А.Є. в поновленні строку для подання зустрічного позову. Зустрічний позов ТОВ «ПІЦЦА-ХАУЗ» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду представниця ТОВ «ПІЦЦА-ХАУЗ» - адвокатка Крисенко Анна Євгенівна 30 червня 2025 року через систему Електронний суд подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року про відмову у поновленні процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви та постановити нову ухвалу, якою поновити ТОВ «ПІЦЦА-ХАУЗ» процесуальний строк на подання зустрічної позовної заяви, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадій вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.
Зазначає, що обмеживши відповідача у праві на поновлення строку та подання зустрічного позову, суд поставив сторін у нерівне процесуальне становище, що позбавляє відповідача можливості навести суду свої аргументи проти тверджень позивача.
Оскаржувана ухвала також позбавляє відповідача у передбачений процесуальним законом найбільш ефективний спосіб заперечити проти позову, спростувати вимоги позивача та водночас отримати судовий захист свого порушеного права у межах одного провадження без нових звернень до суду.
Відмова суду першої інстанції у поновленні процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви не демонструє наміру суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх процесуальних прав та жодним чином не свідчить про легітимну мету запобігти зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами.
Пояснила, що з 02 березня 2025 року по 01 червня 2025 року адвокатка Крисенко А.Є. перебувала у тривалому відрядженні за кордоном.
12 червня 2025 року після повернення адвоката з відрядження відповідач реалізував своє право на професійну правничу допомогу й уклав договір з адвокатом, якого уповноважив бути представником у цій справі.
15 червня 2025 року представник відповідача подав до суду зустрічну позовну заяву та заяву про поновлення строку на її подання, виконавши вимоги закону щодо їх змісту та форми.
18 червня 2025 року представник відповідача вперше взяв участь у судовому засіданні та підтримав заяву про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.
На виконання вимоги закону відповідач одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку вчинив процесуальну дію, щодо якої пропустив строк: подав до суду зустрічну позовну заяву, попередньо сплативши судовий збір за її подання і надіславши її копію іншим учасниками справи.
Така процесуальна поведінка відповідача не містить будь яких ознак зловживання своїми процесуальними правами, а навпаки демонструє відкритість, добросовісність та прагнення відповідача у межах одного провадження вирішити спір сторонами.
Так, 14 травня 2025 року третя особа у справі - ОСОБА_2 подав письмові пояснення щодо позовної заяви, письмові докази виконання зобов'язання за договором позики в повному обсязі та висновок експерта.
Копія зазначених пояснень з доданими до них доказами була направлена відповідачу поштою того ж дня.
14 травня 2025 року суд ухвалив прийняти і долучити до матеріалів справи письмові пояснення третьої особи та додані письмові докази.
Суд також ухвалив прийняти і долучити до матеріалів справи поданий третьою особою висновок експерта, у якому експерт стверджує про необґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку суми боргу позичальника.
Подані третьої особою 14 травня 2025 року пояснення та письмові докази, а саме розписки, складені позивачем (позикодавцем) про повернення позики третьою особою (позичальником), доводять обставину виконання зобов'язання з повернення позики, що має наслідком припинення зобов'язання за договором позики, що в свою чергу є підставою припинення іпотеки.
Водночас, цього ж дня 14 травня 2025 року, в тому ж судовому засіданні суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі.
Прийнявши 14 травня 2025 року пояснення третьої особи, подані нею письмові докази та висновок експерта, суд не встановив іншим учасникам судового процесу будь-якого строку на подання відповіді на пояснення третьої особи.
Ознайомившись з поясненнями на позов третьої особи, відповідач, реалізуючи своє право на заперечення проти позову, керуючись вимогами статті 193 ЦПК України, до початку розгляду справи по суті звернувся до позивача із зустрічним позовом про визнання іпотеки припиненою.
Оскільки суд прийняв пояснення третьої особи 14 травня 2025 року та у це й же день закрив підготовче провадження, учасники справи і, зокрема, відповідач не мали об'єктивної можливості у встановлений законом строк - до закінчення підготовчого провадження подати відповідь на такі пояснення.
Відповідач також не мав об'єктивної можливості подати зустрічну позовну заяву раніше, ніж він отримав пояснення і письмові докази третьої особи, які доводять обставини виконання ОСОБА_2 зобов'язання з повернення позики, що має наслідком припинення зобов'язання за договором позики, що в свою чергу є підставою припинення іпотеки.
Вказане доводить відкритість і добросовісність здійснення відповідачем своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків щодо доказування і повідомлення суду усіх обставин, що підлягають доказуванню та мають значення для розгляду справи.
Враховуючи предмет та підстави позову, до предмета доказування у даній справі входять обставини виникнення між учасниками зобов'язання на підставі договору позики, виконання зобов'язання позичальником ( ОСОБА_2 ) з повернення позики позикодавцю (позивачу), обставини виникнення та припинення іпотеки.
За умови встановлення судом обставин належного виконання позичальником зобов'язання з повернення позики, що є підставою припинення зобов'язань за договором позики та договором іпотеки, право відповідача як іпотекодавця залишиться незахищеним та вимагатиме нових звернень до суду.
У даному випадку відмова суду першої інстанції у поновленні процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви є проявом надмірного формалізму, обмежує відповідача у доступі до правосуддя, порушує принципи змагальності цивільного судочинства та позбавляє можливості у передбачений процесуальним законом найбільш ефективний спосіб заперечити проти позову та спростувати вимоги позивача у межах одного провадження без нових звернень до суду.
Також, не погодившись із ухвалою суду представниця ТОВ «ПІЦЦА-ХАУЗ» - адвокатка Крисенко Анна Євгенівна 30 червня 2025 року через систему Електронний суд подала до Київського апеляційного суду ще одну апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду та постановити нову ухвалу, якою справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадій вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.
Додатково, до попередньо викладених обставин оскарження, вказала, що на момент звернення із зустрічним позовом встановлений законом строк для поданням зустрічного позову сплинув, відповідач звернувся до суду із клопотанням про його поновлення.
Первісний позов позивача та зустрічний позов відповідача виникли з одних правовідносин, за участю тих самих сторін. Обидва позови взаємопов'язані підставами, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення та поданими суду доказами на підтвердження чи спростування цих обставин, а тому їх спільний розгляд є доцільним.
Задоволення зустрічного позову, у даному випадку, виключає повністю задоволення первісного позову, що зумовлює підстави для прийняття його до спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЦЦА-ХАУЗ» поданими представницею - Крисенко Анною Євгенівною на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЦЦА- ХАУЗ», третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвала про відкриття апеляційного провадження надіслана до електронного кабінету ОСОБА_2. За даними Звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду доставлено 30 липня 2025 року, що відповідно до вимог ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України вважається належним повідомленням.
Ухвала про відкриття апеляційного провадження надіслана за адресою реєстрації ОСОБА_1 , однак рекомендоване поштове повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до вимог ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України вважається належним повідомленням.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 серпня 2025 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року справу повернуто до Шевченківського районного суду міста Києва для усунення виявлених недоліків.
15 вересня 2025 року справа надійшла до Київського апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції встановив, що строк для подання зустрічного позову відповідачем сплив. Водночас заявником не наведено об'єктивних та поважних причин, які б могли слугувати підставою для поновлення зазначеного процесуального строку. За таких обставин суд дійшов висновку, що правові підстави для поновлення строку звернення з зустрічною позовною заявою відсутні. З огляду на викладене, зустрічна позовна заява підлягала поверненню відповідачу.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з нижченаведених підстав.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України).
Частина друга статті 49 ЦПК України передбачає право відповідача подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.
Метою пред'явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.
Частиною першою статті 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Спеціальні вимоги щодо змісту зустрічного позову та умови його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом визначено частиною другою статті 193 ЦПК України. Так, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Звідси право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
За загальним правилом процесуальні строки поділяються на встановлені законом та встановлені судом.
За вимогами частини 2 статті 125 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
При цьому, поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Встановлено, що в ухвалі від 10 січня 2025 року місцевий суд надав відповідачу 15-денний строк на подання відзиву - з дня одержання копії ухвали.
Копію ухвали відповідно до рекомендованого поштового повідомлення представник відповідача отримав 27 січня 2025 року, тобто останнім днем на подання відзиву та зустрічної позовної заяви вважалося 10 лютого 2025 року.
Подаючи зустрічну позовну заяву у цій справі ТОВ «ПІЦЦА-ХАУЗ» посилалося на те, що про обставини які стали підставою для її подання відповідач дізнався із пояснень третьої особи ОСОБА_2 , які отримані судом та направлені відповідачу 14 травня 2025 року.
З матеріалів справи встановлено, що у судовому засіданні 14 травня 2025 року представник відповідача не був присутнім, думку щодо можливості закриття підготовчого провадження у справі не мав можливості висловити, а також повідомити про необхідність надання строку для підготовки заперечень за наслідками ознайомлення з поясненнями третьої особи ОСОБА_3 .
Відмовляючи ТОВ «ПІЦЦА-ХАУЗ» у поновленні процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача про те, що обставини які стали підставою для подання зустрічної позовної заяви стали йому відомі після 14 травня 2025 року із пояснень третьої особи ОСОБА_2 , тобто після закінчення 15-денного строку на подання відзиву та зустрічної позовної заяви - 10 лютого 2025 року.
Крім того, у прохальній частині зустрічної позовної заяви ТОВ «ПІЦЦА-ХАУЗ» заявило клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, яке місцевий суд не вирішив.
Оскільки підставою для залишення зустрічної позовної заяви без розгляду стало встановлення місцевим судом відсутності підстав для поновлення процесуального строку для її подання, колегія суддів вважає передчасними і висновки місцевого суду у цій частині.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме ст. 127, 185, 193, 194 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвала суду першої інстанції не може вважатися законною і обґрунтованою.
Згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах процесуального закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. в), ч. 4 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Про це зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.
Ураховуючи, що Київський апеляційний суд ухвалив постанову за наслідками розгляду процесуальних питань, які виникли під час розгляду справи у суді першої інстанції, а не рішення по суті позовних вимог, він не є тим судом, який уповноважений здійснювати розподіл витрат на даній стадії судового провадження.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЦЦА-ХАУЗ» подану представницею - Крисенко Анною Євгенівною на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року в частині відмови у поновленні процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року в частині відмови у поновленні процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЦЦА-ХАУЗ» подану представницею - Крисенко Анною Євгенівною на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року в частині залишення без розгляду зустрічної позовної заяви - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року в частині залишення без розгляду зустрічної позовної заяви - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова