Справа №940/784/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6551/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
05 листопада 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 11 серпня 2025 року,-
за участю:
представника власника майна ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 11 серпня 2025 року частково задоволено клопотання начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна та накладено в межах кримінального провадження № 12025111300000117 від 01.05.2025, арешт на майно, яке було вилучено 07.08.2025 під час обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Max, IMEI НОМЕР_1 , з сім картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , 1 Apple Watch Ultra 49 мм, банківську картку АТ КБ «Приват банк» НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ); мобільний телефон «NOKIA» IMEI НОМЕР_4 , з сім картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_5 , мобільний телефон «NOKIA» IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , 1 Apple Watch Ultra 40 мм, банківську картку RwS bank НОМЕР_8 , 2 флеш-накопичувача, етикетку з-під пестицидів СТЕМАТ 500, що належать ОСОБА_10 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), з метою забезпечення кримінального провадження та без можливості розпорядження та користування.
Відмовлено у іншій частині клопотання.
Повернуто ОСОБА_6 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , ключі від автомобіля з логотипом BMW, які вилучені 07.08.2025 під час обшуку квартири АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, а саме: мобільного телефону Apple iPhone 15 Pro Max, IMEI НОМЕР_1 , з сім картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , 1 Apple Watch Ultra 49 мм, банківську картку АТ КБ «Приват банк» НОМЕР_3 ; мобільний телефон «NOKIA» IMEI НОМЕР_4 , з сім картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_5 , мобільний телефон «NOKIA» IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , 1 Apple Watch Ultra 40 мм, банківську картку RwS bank НОМЕР_8 , 2 флеш-накопичувача, які належать ОСОБА_6 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вказана ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена з істотними порушеннями вимог КПК України.
Апелянт зазначає, що речі, на які накладено арешт, не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі слідів, які могли б бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, і не є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій. У матеріалах клопотання відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували, що вилучені речі мають значення для досудового розслідування чи зберегли на собі сліди злочину. Таким чином, на думку сторони захисту, правові підстави для накладення арешту на майно відсутні.
Звертає увагу, що прокурор у судовому засіданні наполягав на тому, що вилучені речі могли зберегти на собі сліди, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, однак не зміг конкретизувати, які саме відомості про кримінальне правопорушення вони містять, і не надав жодних письмових доказів на підтвердження цих тверджень.
Крім того, у доводах апеляційної скарги зазначено, що ухвалою про надання дозволу на проведення обшуку було передбачено відшукання речей, володільцем яких є ОСОБА_10 , оскільки саме його причетність до розслідуваних кримінальних правопорушень перевіряється у межах даного кримінального провадження. Водночас під час проведення обшуку ОСОБА_10 за місцем проживання був відсутній, а вилучені речі фактично належать його дружині ОСОБА_6 .
Апелянт наголошує, що серед вилучених предметів була також етикетка з-під пестицидів «СТЕМАТ 500», яка за поясненням ОСОБА_6 , була принесена до її помешкання оперативними працівниками, що брали участь у проведенні обшуку.
На підставі наведеного апелянт вважає, що накладення безпідставного арешту на майно, що належить третій особі, яка не є підозрюваною або обвинуваченою у вказаному кримінальному провадженні, є грубим порушенням Конституції України, загальних засад кримінального провадження, в частині недоторканності права власності.
В судове засідання прокурор та власник майна не з'явилися, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавали, а тому враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, якими передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. А також, ч. 4 ст. 405 КПК України, якою передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Відтак, колегія суддів з урахуванням зазначеного, а також думки представника власника майна, яка вважала за можливе проводити розгляд зазначеної апеляційної скарги, без участі прокурора та власника майна, прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі прокурора та власника майна, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, з наведених в ній підстав, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, що слідчим відділенням поліції №3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111300000117, відомості про яке 01 травня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч з 29.04.2025 на 30.04.2025, по вулиці Надводського в селі Бурківці Тетіївської територіальної громади Київської області, невідомі особи, в умовах воєнного стану, шляхом збиття навісних замків проникли до складського приміщення НВК «Агро-центр», звідки здійснили крадіжку гербіцидів для обробки рослин «Штефам новий» загальним об'ємом 1125 літрів (по 5 л кожна упаковка), «Стемат» загальним об'ємом 575 літрів (по 5 л кожна упаковка), «Конвізо» загальним об'ємом 90 літрів (по 5 л кожна упаковка), «Штефтрел» загальним об'ємом 175 літрів (по 5 л кожна упаковка), «Кальма» загальним об'ємом 235 літрів (по 5 л кожна упаковка), «Вареон» загальним об'ємом 100 літрів (по 5 л. кожна упаковка), «Метабіт» загальним об'ємом 60 літрів (по 5 л кожна упаковка), «Селафіт» загальним об'ємом 60 літрів (по 5 л кожна упаковка), «Вербен» загальним об'ємом 375 літрів (по 5 л. кожна упаковка), «Супресон» загальним об'ємом 9 літрів (по 5 л кожна упаковка), «Пілот» загальним об'ємом 1080 літрів (по 5 л кожна упаковка), чим спричинили матеріального збитку НВК «Агро-центр» на суму 2270751 грн.
В ході досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, 07.08.2025 в період часу з 05 год. 51 хв. по 08 год. 06 хв., заступником начальника СВ ВП №3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_11 проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_10 , у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Max, IMEI НОМЕР_1 , з сім картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету № 7190257, мобільний телефон «NOKIA» IMEI НОМЕР_4 , з сім картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_5 , який поміщено до спецпакету № 7190258, мобільний телефон «NOKIA» IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , який поміщено до спецпакету № 7190258, MacBook Air, який поміщено до спецпакету № 4325215, 2 смарт часів apple, які поміщено до спецпакету № 7190259, банківську картку RwS bank НОМЕР_8 , яку поміщено до спецпакету № 7190260, банківську картку АТ КБ «Приват банк» НОМЕР_3 , яку поміщено до спецпакету № 7190260, 2 флеш-накопичувача, які поміщено до спецпакету № 7190261, етикетку з-під пестицидів СТЕМАТ 500, яку поміщено до спецпакету № 7190262, та ключі від автомобіля з логотипом BMW, яку поміщено до спецпакету № 7190263.
Водночас встановлено, що мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Max, IMEI НОМЕР_1 , з сім картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , 1 Apple Watch Ultra 49 мм, банківська картка АТ КБ «Приват банк» НОМЕР_3 , належать ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Мобільний телефон «NOKIA» IMEI НОМЕР_4 , з сім картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_5 , мобільний телефон «NOKIA» IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , 1 Apple Watch Ultra 40 мм, банківська картка RwS bank НОМЕР_8 , 2 флеш-накопичувача, етикетка з-під пестицидів СТЕМАТ 500, ключі від автомобіля з логотипом BMW належать ОСОБА_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначене майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №12025111300000117 від 01.05.2025, що підтверджується копією постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.08.2025.
08.08.2025 начальник Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області з клопотанням про арешт майна, яке було вилучено 07.08.2025 під час обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Max, IMEI НОМЕР_1 , з сім картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , 1 Apple Watch Ultra 49 мм, банківську картку АТ КБ «Приват банк» НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , мобільний телефон «NOKIA» IMEI НОМЕР_4 , з сім картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_5 , мобільний телефон «NOKIA» IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , 1 Apple Watch Ultra 40 мм, банківську картку RwS bank НОМЕР_8 , 2 флеш-накопичувача, етикетку з-під пестицидів СТЕМАТ 500, ключі від автомобіля з логотипом BMW, що належать ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
На обґрунтування вимог даного клопотання зазначено, що метою арешту є збереження зазначеного майна, як речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно зберегло на собі сліди, які несуть інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення та використовувалося в ході його вчинення.
11.08.2025 ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської частково задоволено вказане клопотання прокурора та накладено в межах кримінального провадження № 12025111300000117 від 01.05.2025, арешт на майно, яке було вилучено 07.08.2025 під час обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Max, IMEI НОМЕР_1 , з сім картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , 1 Apple Watch Ultra 49 мм, банківську картку АТ КБ «Приват банк» НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ); мобільний телефон «NOKIA» IMEI НОМЕР_4 , з сім картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_5 , мобільний телефон «NOKIA» IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , 1 Apple Watch Ultra 40 мм, банківську картку RwS bank НОМЕР_8 , 2 флеш-накопичувача, етикетку з-під пестицидів СТЕМАТ 500, що належать ОСОБА_10 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), з метою забезпечення кримінального провадження та без можливості розпорядження та користування.
У іншій частині клопотання відмовлено.
Повернуто ОСОБА_6 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , ключі від автомобіля з логотипом BMW, які вилучені 07.08.2025 під час обшуку квартири АДРЕСА_1 .
Розглядаючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12025111300000117, від 01 травня 2025 року, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 185 КК України, слідчий суддя, дійшов висновку про його часткове задоволення та накладення арешту на вилучене майно, оскільки доведено, що зазначене вилучене майно, окрім ключів від автомобіля з логотипом BMW, на яке просив накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав вважати, що в подальшому зазначені речові докази можуть мати доказове значення під час досудового розслідування, тому з метою запобігання можливого відчуження вилученого майна, наявна правова підстава, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України для арешту вказаного майна.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, заслухано доводи прокурора щодо підстав для задоволення вказаного клопотання та представника власника майна, щодо відсутності підстав для його задоволення, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №12025111300000117, від 01 травня 2025 року, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 185 КК України, та відношення до нього вилученого майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив частково вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України та є речовим доказом в кримінальному провадженні №12025111300000117, від 01 травня 2025 року, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
При цьому, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 11 серпня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4