Справа №758/11159/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7175/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
03 листопада 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги поданої захисником ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 17.11.2023, підготовленого слідчим СВ Подільського УП ГУНП та погодженого прокурором Подільської районної прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Зобов'язати слідчого СВ Подільського УП ГУНП, прокурора Подільської районної прокуратури у м. Києві вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру від 17.11.2023 у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Зобов'язати слідчого СВ Подільського УП ГУНП, прокурора Подільської районної прокуратури у м. Києві скасувати постанову слідчого про оголошення в розшук підозрюваного та зупинення досудового розслідування від 21.11.2023.
Зобов'язати слідчого СВ Подільського УП ГУНП, прокурора Подільської районної прокуратури у м. Києві закрити кримінальне провадження №12022100070000880 від 19.05.2022 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
Зобов'язати слідчого СВ Подільського УП ГУНП, прокурора Подільської районної прокуратури у м. Києві вчинити дії щодо внесення в ЄРДР відомостей про закриття кримінального провадження №12022100070000880 від 19.05.2022;
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями апелянт зазначає, що повний текст ухвали захисник отримав тільки 12.09.2025 року (замість 08.09.2025 або 09.09.2025), що свідчить про істотне порушення ст. 376 КПК України.
Апелянт вказує на те, що під час розгляду скарги залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Не досліджено обставини щодо вчинення належних процесуальних дій слідчою ОСОБА_10 та прокурором, направлених на встановлення дійсного місця проживання ОСОБА_7 .
Однією з підстав для скасування повідомлення є той факт, що повідомлення про підозру від 17.11.2023 року у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 - не вручено ОСОБА_7 , тому-що квартира, в якій проживала ОСОБА_7 , належала доньці підозрюваної до 28.05.2021 року, тобто до відкриття кримінального провадження. Після 28.05.2021 року, ОСОБА_7 в даній квартирі - не проживала.
Прокурором не було надано жодних доказів щодо вчинення належних процесуальних дій, направлених на встановлення дійсного місця проживання ОСОБА_7 , чим допущено порушення вимог кримінального процесуального закону в частині вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений процесуальним законом.
Також апелянт зазначає, що слідчим суддею не досліджено обставини щодо подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Печерським районним судом м. Києва та Київським апеляційним судом м. Києва встановлено, що відносини між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , які випливають з укладання та виконання договору позики №004 від 27.05.2019 та договору поруки від 27.05.2019 - носять цивільно-правовий характер (справа №757/12955/22ц.
Ситуацію, яка склалася відносно її підзахисної, ОСОБА_7 вже давно притягнута до цивільно-правової відповідальності щодо її відносин із ОСОБА_12 , які випливають з укладання та виконання договору позики №004 від 27.05.2019 та договору поруки від 27.05.2019. Більш того, відкрито виконавче провадження, в рамках якого ОСОБА_7 сплачує борг.
Апелянт також зазначає, що слідчим суддею недосліджено та проігноровано обставини щодо здійснення досудового розслідування не уповноваженими на те особами, адвокатом ОСОБА_6 були додані письмові пояснення ОСОБА_7 до клопотання про закриття кримінального провадження, поданого слідчій - ОСОБА_13 . Згідно цих пояснень, договори були укладені та підписані за адресою місця проживання ОСОБА_7 станом на дату укладання договорів, а саме: АДРЕСА_1 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Крім того апелянт зазначає, що слідчим суддею не досліджено та проігноровано обставини щодо відсутності в справі потерпілої.
Сам текст оскаржуваного повідомлення про підозру не відповідає нормам КПК України та не містить стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Обґрунтування підозри не містить нічого, окрім цивільно-правових відносин, які виникають з укладання та виконання договору позики №004 від 27.05.2029 та договору поруки від 27.05.2019. ОСОБА_7 не є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України та відсутня суб'єктивна сторона злочину.
У матеріалах скарги немає відомостей про те, що у розпорядженні органу досудового розслідування були відомості щодо наявності у підозрюваної дорослих членів сім'ї, або іншої особи, яка з нею проживає, яким можливо було б вручити повідомлення про підозру під розписку.
Слідчим суддею допущено неправильне тлумачення положень ст. 135, ст. 278, ст. 111 КПК України, яке суперечить точному змісту закону і є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставної відмови в задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
17.11.2023 слідча ОСОБА_14 передала директору ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» - ОСОБА_15 повідомлення про підозру від 17.11.2023 у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 для забезпечення передачі повідомлення про підозру громадянці ОСОБА_7 .
У відповідь на вищезазначене уповноваження, директор ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» ОСОБА_16 надіслав повідомлення про те, що повідомлення про підозру вручити не вдалося.
Отже, слідча СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві розголосила дані досудового розслідування, доручивши юридичній особі передачу повідомлення про підозру. Такий спосіб вручення підозри не є належним та принижує честь і гідність її підзахисної.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, з доповненнями та просила її задовольнити з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, з доповненнями, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів судового провадження, що слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100070000880 від 19.05.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Під час досудового розслідування слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 17 листопада 2023 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, яке погоджено прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_17
25.07.2025захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва зі скаргою на повідомлення про підозру останній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, винесеного у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 року.
В обґрунтування скарги зазначила, що вказане кримінальне провадження розслідується слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві. Зазначає, що 17.11.2023 слідча передала директору ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» повідомлення про підозру від 17.11.2023 у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 для забезпечення передачі повідомлення про підозру громадянці ОСОБА_7 . У відповідь на вищезазначене, директор ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» надіслав повідомлення про те, що повідомлення про підозру вручити не вдалося. Вважає, що такий спосіб вручення підозри не є належним, крім того, на думку сторони захисту, слідчий розголосила дані досудового розслідування, доручивши юридичній особі передачу повідомлення про підозру. Крім того, слідчою ОСОБА_10 на адресу: АДРЕСА_2 (замість АДРЕСА_3 ) було відправлено повістку про виклик ОСОБА_7 на 15 жовтня 2023, повістку про виклик ОСОБА_7 на 16 жовтня 2023, повістку про виклик ОСОБА_7 на 17 жовтня 2023. Відтиск печатки поштового оператора «Укрпошта» свідчить про те, що дані повістки відправлялись 13.11.2023. Отже, слідчою відправлено повістки про виклик на дати, які вже минули.
Також зазначала, що слідчою не було встановлено місце проживання підозрюваної, повістки направлялись за адресою, за якою підозрювана не проживає з 2021 року, оскільки квартира належала доньці підозрюваної, а 28.05.2021 року донька відчужила квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.2021 року.
Крім того, в матеріалах кримінального провадження № 12022100070000880 від 19.05.2022 міститься рапорт прокурора ОСОБА_18 від 09.11.2023, згідно якого в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 перебуває за межами України. Однак слідча проігнорувала цей рапорт, та не намагалася вручити підозрюваній повістки у спосіб, передбачений ч. 8 ст. 135 КПК України.
Також зазначила, що в діях підозрюваної відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, відносини мають суто цивільно-правовий характер. Крім того, на підставі рішення суду у цивільній справі зазначена заборгованість за договором позики стягується у рамках виконавчого провадження №76681369.
З урахуванням наведеного, просила повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 скасувати.
03.09.2025 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні вказаної скарги на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 року.
Дане рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час перегляду оскаржуваної ухвали апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги захисника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру останній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, винесеного у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 року, в повній мірі дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального Закону.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки, як допустимих.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, слідчим суддею встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 , від 17.11.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 року, за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить усі необхідні відомості.
В ході розгляду апеляційної скарги встановлено, що доводи апеляційної скарги фактично зведені до питань доведення винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, згідно оскаржуваного повідомлення про підозру, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 , від 17.11.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Під час складання та вручення повідомлення про підозру було дотримано вимоги ст.ст. 135, 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, які давали можливість дійти висновку про ймовірну причетність ОСОБА_7 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України та вручено в день його складання.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчим суддею встановлено, що уматеріалах скарги немає відомостей про те, що у розпорядженні органу досудового розслідування були відомості щодо наявності у підозрюваної дорослих членів сім'ї, або іншої особи, яка з нею проживає, яким можливо було б вручити повідомлення про підозру під розписку.
Оскільки підозрювана ОСОБА_7 фактично являється керівником ТОВ «Анклав Агротрейд», у цій частині також відсутня бездіяльність органу досудового розслідування, щодо невручення адміністрації за місцем її роботи повідомлення про підозру.
Щодо вручення повідомлення про підозру житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи, то слідчим суддею враховано, що прокурор у судовому засіданні повідомив, що орган досудового розслідування у даному випадку керувався інформацією щодо зареєстрованого місця проживання підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Жодних інших даних про те, що органу досудового розслідування було достовірно відомо про будь-яке інше місце проживання (місце перебування) підозрюваної, стороною захисту під час розгляду скарги суду не надано.
Кримінально-процесуальне законодавство не визначає, якими саме документами (супровідний лист, вимога, тощо) реалізується процесуальна дія з вручення повідомлення про підозру через житлово-експлуатаційну організацію. Відтак доводи сторони захисту про неналежну форму вручення директору ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» повідомлення про підозру від 17.11.2023 у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022 для забезпечення передачі повідомлення про підозру громадянці ОСОБА_7 , слідчим суддею не прийнято до уваги.
Також слідчим суддею визнано, суперечлими доводи сторони захисту, що матеріали кримінального провадження не містять доказів про належний виклик підозрюваної повістками, які скеровувалися 13.11.2023, на виклик до органу досудового розслідування, адже сторона захисту зазначає, що підозрювана не проживала за зазначеною адресою її реєстрації, оскільки за договором купівлі-продажу від 28.05.2021 квартира була відчужена її власником.
Щодо твердження сторони захисту на необхідність вручення повідомлення про підозру в порядку визначеному ч. 7 ст. 135 КПК, слідчий суддя зазначив, що доказів реєстрації постійного місця проживання закордоном та повідомлення про це органів ДМС, сторона захисту суду не надала, а в разі тимчасової відсутності у зв'язку із виїздом закордон, положення ч. 7 ст. 135 КПК не застосовується.
З урахуванням доводів наведених стороною захисту, під час розгляду скарги слідчим суддею не встановлено істотного порушення вимог кримінально-процесуального законодавства при здійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 17.11.2023 у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022.
Щодо доводів скарги про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, слідчим суддею зазначено, що вони не є предметом перевірки слідчим суддею на даній стадії, оскільки це питання судового розгляду кримінального провадження по суті.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчим суддею не досліджено обставини щодо подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, оскільки Печерським районним судом м. Києва та Київським апеляційним судом м. Києва встановлено, що відносини між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , які випливають з укладання та виконання договору позики №004 від 27.05.2019 та договору поруки від 27.05.2019 - носять цивільно-правовий характер (справа №757/12955/22ц) мають бути перевірені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022100070000880 від 19.05.2022, органом досудового розслідування.
Також не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, твердження апелянта про те, що слідчим суддею не досліджено та проігноровано обставини щодо здійснення досудового розслідування не уповноваженими на те особами, оскільки адвокатом ОСОБА_6 були додані письмові пояснення ОСОБА_7 до клопотання про закриття кримінального провадження, поданого слідчій - ОСОБА_13 . Згідно цих пояснень, договори були укладені та підписані за адресою місця проживання ОСОБА_7 станом на дату укладання договорів, а саме: АДРЕСА_1 , слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов'язаний протягом п'яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов'язаний прийняти постанову про визначення підслідності.
Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов'язаний прийняти постанову про визначення підслідності.
Твердження апелянта, що обґрунтування підозри не містить нічого, окрім цивільно-правових відносин, які виникають з укладання та виконання договору позики №004 від 27.05.2029 та договору поруки від 27.05.2019. ОСОБА_7 не є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України та відсутня суб'єктивна сторона злочину, на переконання колегії суддів, фактично зведені до питань доведеності винуватості, наявності складу інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відтак, під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України, які б стали підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
Доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості оскаржуваної ухвали не можуть бути визнані переконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді скарги повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань, які стосуються повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, про обґрунтованість такої підозри.
Під час вирішення питання щодо скасування повідомлення про підозру оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями захисника, - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4