Апеляційне провадження
№22-ц/824/4249/2025
23 жовтня 2025року місто Київ
справа №757/38741/24-ц
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року та на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року, ухвалені під головуванням судді Литвинової І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив:
визнати протиправними дії АТ «Державний ощадний банк України», пов'язані з припиненням йому доступу по картці № НОМЕР_1 до платіжного сервісу «Ощад24/7»;
зобов'язати відповідача відновити йому доступ до сервісу «Ощад24/7» шляхом розблокування сервісу у день, коли рішення набере законної сили.
В мотивування вимог посилався на те, що він є клієнтом AT «Ощадбанк», в якому відкритий картковий рахунок та має картку № НОМЕР_1 , на яку приходять пенсія та соціальні виплати.
Вказував, що з 2021 року він користується платіжним сервісом «Ощад24/7».
Зазначав, що відповідач заблокував йому доступ до платіжного сервісу «Ощад24/7» після здійснення переказу 29 червня 2024 року на картку № НОМЕР_2 , власне переказ не відбувся, а банк пояснив свої дії тим, що переказ суми у розмірі 12000грн. був скерований на картку, на яку надходили шахрайські зарахування, й автоматично спрацювала безпека.
Посилався на те, що йому булозапропоновано звернутися до будь-якого відділення Ощадбанку з паспортом, для розблокування. Проте, він не може звернутися у відділення банку, оскільки проживає наразі у м. Кремінна Луганської області - на непідконтрольній Україні території і є особою з інвалідністю другої групи, стан його здоров'я не дозволяє самостійнопересуватися на довгі відстані.
Вказував, що банк заблокувавши йому доступ до системи «Ощад24/7», позбавив його права користуватись своїм майном/коштами.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 рокупозов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано АТ «Державний ощадний банк України» відновити доступ ОСОБА_1 до платіжного сервісу «Ощад24/7».
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач AT «Державний ощадний банк України»подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що 29 червня 2024 року о 13:47 по картці позивача № НОМЕР_3 , яка емітована до пенсійного рахунку НОМЕР_4 , була здійснена спроба переказу коштів на картку ТОВ «Нова Пей» № НОМЕР_5 . Дану операцію було ідентифіковано, як підозрілу, через те, що на вказану картку ТОВ «Нова Пей» було здійснено успішний переказ з картки іншого клієнта банку, і відправник повідомив банк, що це були шахрайські дії. Відповідно, подальші перекази клієнтами AT «Ощадбанк» на картку ТОВ «Нова Пей» № НОМЕР_5 розглядаються як потенційно шахрайські. Таким чином, було з'ясовано, що спроба переказу коштів на картку ТОВ «Нова Пей» № НОМЕР_5 могла відбутися внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вказував, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми Закону України «Про платіжні послуги», Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою правління НБУ №164 від 29 липня 2022 року, що передбачають право банку встановлювати обмеження доступу клієнта до системи ДБО «Ощад24/7».
Зазначав, що листом Національного Банку України «Про здійснення платіжних операцій» від 17 жовтня 2023 року роз'яснено та надано рекомендації банкам щодо посилення моніторингу і контроль за операціями, що здійснюються за рахунками клієнтів, адреса реєстрації або фактичне місце перебування яких є ТОТ, або територія, яка раніше була під окупацією (далі - клієнти ТОТ), а також уживати додаткових заходів, спрямованих на протидію та запобігання вчиненню незаконних дій за рахунками таких клієнтів.
Посилався на те, що згідно норм чинного законодавства емітент (банк) має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій за рахунком, встановивши обмеження на видаткові операції без встановлення конкретних суми та строку обмеження.
Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року визнано протиправними дії АТ «Державний ощадний банк України», пов'язані з припиненням ОСОБА_1 доступу по картці № НОМЕР_1 до платіжного сервісу «Ощад24/7»
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач AT «Державний ощадний банк України» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що АТ «Державний ощадний банк України» діяв відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем, а висновки суду суперечать фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм чинного законодавства.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційних скарг підтримала, просила їх задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Направив на адресу апеляційного суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність.
А відтак, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність позивача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладено договір №591 про відкриття фізичній особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати/пенсії/ стипендії/грошової допомоги (та інших виплат) та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебетовою платіжною схемою.
Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору банк відкриває на ім'я клієнта рахунок в гривнях та здійснює його обслуговування на умовах цього договору та відповідно до нормативних актів Національного банку України, правил Міжнародної платіжної системи та тарифів на послуги АТ «Ощадбанк» по обслуговуванню зарплатних/ пенсійних/студентських рахунків/рахунків для отримання грошової допомоги фізичних осіб, операції за якими здійснюються з використанням платіжної картки.
Для користування рахунком банк оформляє і видає клієнту платіжну картку на умовах цього договору.
Відповідно до п.п.3.1.3, 3.1.4. п. 3.1 договору банк має право при виникненні заборгованості по рахунку або при порушенні умов договору, зокрема: занести до стоп-списку всі БПК (банківська платіжка картка), а також вжити всіх необхідних заходів безпеки, і вилучити БПК, у випадку порушення Правил користування міжнародними платіжними картками АТ «Ощадбанк»; вимагати повернення БПК в банк, для чого направити клієнту відповідне письмове повідомлення; у випадку виявлення шахрайства занести БПК в електронний/локальний, а при необхідності і в міжнародний паперовий стоп-список. Призупинити здійснення операцій з використанням БПК, а також вилучити БПК за наявності обставин, що свідчать про неправомірне використання БПК або її реквізитів, користування БПК неуповноваженою на те особою, у разі порушення Правил користування міжнародними платіжними картками АТ «Ощадбанк» чи умов цього договору, з метою припинення або попередження шахрайства.
Згідно з п.п.4.1.8 п. 4.1 договору банк зобов'язаний внести БПК до електронного та паперового стоп-списку, зокрема, при виявленні операцій, підозрілих на шахрайські.
Клієнт зобов'язується неухильно дотримуватись умов цього договору та Правил користування БПК (п.п.6.1.1 п.6.1 договору).
14 травня 2014 року між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладено додатковий договір №1 до договору №591 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки.
Відповідно до п.1.1. додаткового договору банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України відкриває клієнту рахунок за тарифним пакетом Пенсійний (в т.ч. Арсенал) поточний рахунок в гривні на умовах тарифного пакету «Пенсійний» (в т.ч. Арсенал), тарифів за користування платіжною карткою, надає клієнту платіжну картку типу Maestro та ПІН - конверт до неї.
05 вересня 2023 року за допомогою системи ДБО «ОЩАД 24/7» від імені позивача підписано заяву про відкриття рахунку, валюта рахунку: UAH, тарифний пакет: Моя картка, рахунок відкрито у ТВБВ №333368/000129/060129/35500, м. Радивилів, вул. І. Франка, 10. Заява підписана шляхом введення одноразового цифрового паролю з використанням засобів системи дистанційного банківського обслуговування. Дана заява є невід'ємною частиною договору комплексного банківського обслуговування. Отже, між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини як між клієнтом та банком, у частині відкриття рахунку з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), зміст якого є публічною інформацією, що перебуває у вільному доступі на сайті банку www.oschadbank.ua, та є оголошеною банком публічною пропозицією на укладення даного ДКБО.
Отже, між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини як між клієнтом та банком, в частині відкриття рахунку з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), зміст якого є публічною інформацією, що перебуває у вільному доступі на сайті Банку www.oschadbank.ua, та є оголошеною банком публічною пропозицією на укладення даного ДКБО.
ДКБО в редакції на дату проведення спірної операції від 29 червня 2024 рокує публічно доступним на інтернет-сторінці AT «Ощадбанк» www.oshadbank.ua - Розділ «Картки/Договори, тарифи та інші документи».
Згідно з п.п.186 п.2.1 ДКБО система дистанційного банківського обслуговування/ Система ДБО - засоби дистанційної комунікації, впроваджені в банку, у тому числі такі як «Ощад 24/7», що використовуються у процесі укладання правочинів щодо надання платіжних послуг (у тому числі для надсилання та отримання всіх необхідних для цього документів та відомостей) та/або ініціювання платіжних операцій без фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача. Дозволяють клієнту без відвідування банку за допомогою дистанційних каналів зв'язку, визначених в документації до системи ДБО, через сайт, мобільний телефон або іншій технічний пристрій здійснювати замовлення платіжних карток (основних та додаткових карток) клієнтам, які вже мають відкриті в AT «Ощадбанк» рахунки; здійснювати операції за картковим, депозитним рахунком, а також здійснювати перекази коштів з картки, емітованої іншим банком України, на підставі електронних документів клієнта; створювати та підписувати електронні документи клієнта; отримувати банківські виписки; довідкову інформацію за вищевказаними рахунками, а також отримувати інші послуги, передбачені в документації до системи ДБО.
Згідно з п.17.7 ДКБО банк має право:
вимагати від клієнта надання належним чином оформлених документів - документальних підтверджень електронних розрахункових документів, що попередньо були передані клієнтом до банку за допомогою системи ДБО (п.п.17.7.1)
заблокувати доступ клієнта до системи ДБО у разі настання будь-якої з наступних умов: 1) порушення умов безпеки облікового запису клієнта в системі ДБО; 2) здійснення клієнтом дій, що перешкоджають використанню системи ДБО іншими клієнтами, або можуть виконуватися з метою шахрайських операцій (п.п.17.7.3)
вимагати в передбачених законодавством випадках надання клієнтом додаткової інформації та відповідних документів щодо операцій клієнта (п.п.17.7.7).
Банк має право відмовити клієнту в наданні послуг та здійсненні фінансових операцій у випадку ненадання клієнтом необхідної інформації для його ідентифікації, верифікації, вивчення згідно з вимогами законодавства про легалізацію, в тому числі нормативно-правових актів НБУ з питань відкриття рахунків та фінансового моніторингу, змісту діяльності та фінансового стану, фінансових операцій, які здійснюються ним або на його користь;
банк має право вимагати в передбачених законодавством випадках надання клієнтом додаткової інформації та відповідних документів щодо операцій клієнта (п.17.7.7. р. XVII ДКБО).
Відповідно до п.п. 8.4.12 ДКБО банк також має право встановлювати обмеження за місцем/типом здійснення операції (розрахунки в торгівельній мережі, зняття готівкових коштів в банкоматах, розрахунки в мережі інтернет тощо), а також в залежності від типу Платіжної картки.
Пунктами 3.1, 3.2. Правил користування платіжними картками, емітованими AT «Ощадбанк», розміщених на офіційному сайті банку https://www.oschadbank.ua/, встановлено, що з метою забезпечення безпеки та захисту коштів банком встановлено обмеження, в залежності від типу картки. Обмеження діють по кожній платіжній картці. По операціям з використанням платіжної картки можуть бути встановлені обмеження відповідно до нормативно-правових актів України, в тому числі Національного банку України, та правил відповідної Міжнародної платіжної системи.
Відповідно до п.п.10.4.12. п.10.4. Розділу 10 Особливої частини ДКБО банк має право встановлювати обмеження за місцем/типом здійснення операції (розрахунки в торгівельній мережі, зняття готівкових коштів в банкоматах, розрахунки в мережі інтернет тощо), а також в залежності від типу платіжної картки.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.36 Закону України «Про платіжні послуги» порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Порядок використання платіжних інструментів у платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Згідно з п.п.150,151, 172, 178 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою правління НБУ №164 від 29 липня 2022 року, емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором. Емітент має право зупинити право користувача на використання платіжного інструменту в разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством України. Зупинення права користувача на використання платіжного інструменту не припиняє зобов'язань користувача і емітента, що виникли до зупинення зазначеного права.
Емітент/еквайр зобов'язаний здійснювати моніторинг платіжних операцій, здійснених із використанням платіжних інструментів, відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій, суб'єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій (п. 172).
Емітент за результатами моніторингу має право ухвалити рішення про:
зупинення або припинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту;
вилучення певного платіжного інструменту;
проведення в разі потреби додаткової перевірки ПІНу або іншої інформації, що дає змогу здійснювати операцію з використанням платіжного інструменту;
здійснення еквайром та/або суб'єктом господарювання додаткової ідентифікації держателя шляхом перевірки його документів;
установлення лімітів та/або обмежень на певні види операцій (п.178).
Листом Національного Банку України «Про здійснення платіжних операцій» від 17 жовтня 2023 року роз'яснено та надано рекомендації банкам щодо посилення моніторингу і контроль за операціями, що здійснюються за рахунками клієнтів, адреса реєстрації або фактичне місце перебування яких є ТОТ, або територія, яка раніше була під окупацією (далі - клієнти ТОТ), а також уживати додаткових заходів, спрямованих на протидію та запобігання вчиненню незаконних дій за рахунками таких клієнтів.
Отже, згідно вищевказаних норм чинного законодавства емітент (банк) має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій за рахунком, встановивши обмеження на видаткові операції без встановлення конкретних суми та строку обмеження.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2024 року о 13:47, з картки ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , яка емітована до пенсійного рахунку НОМЕР_4 , здійснена спроба переказу коштів на картку ТОВ «Нова Пей» № НОМЕР_5 , яку банк ідентифікував як підозрілу, через те, що на вказану картку ТОВ «Нова Пей» було здійснено успішний переказ з картки іншого клієнта банку, і відправник повідомив банк, що це були шахрайські дії. Відповідно, подальші перекази клієнтами АТ «Ощадбанк» на картку ТОВ «Нова Пей» № НОМЕР_5 банк розглядає як потенційно шахрайські.
Банк у застосунку «Вайбер» повідомив позивача, що розблокування мобільного додатку можливе лише при зверненні клієнта з паспортом до будь-якого відділення АТ «Ощадбанк».
Як зазначав позивач у позовній заяві, він не звертався особисто до АТ «Ощадбанк», оскільки вважає, що не має такого нормативно-правового документа про таку дію та у зв'язку зі станом його здоров'я він не може самостійно пересуватися на довгі відстані.
Отже, зважаючи на те, що законом передбачені обмеження, які і були встановлені банком, позивач особисто до відділення AT «Ощадбанк» не звернувся, оскільки вважав дії банку незаконними, а відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції від 07 жовтня 2024 року та додаткове рішенняПечерського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 , подаючи позовну заяву, до неї долучив пенсійне посвідчення з якого вбачається, що він є інвалідом ІІ групи.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Таким чином, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, а відтак судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягають відшкодуванню АТ «Державний ощадний банк України» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в розмірі 2906,88 грн.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг АТ «Державний ощадний банк України».
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційні скарги відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року та додаткове рішенняПечерського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України, в порядку компенсації за рахунок держави судовий збір, сплачений за подання апеляційних скарг у розмірі 2906 грн. 88 коп. на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: місто Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: