Справа № 752/19390/21
Провадження № 6/752/14/25
12.11.2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Савчук К.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Матеріали справи надійшли до судді 07.10.2025р. і заява була призначена до розгляду на 16.10.2025р.
Ухвалою суду від 16.10.2025р. заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, залишено без руху на та надано заявнику строк для усунення недоліків заяви.
Ухвала суду від 16.10.2025р. була направлена на вказану заявником адресу та повернулась до суду з відміткою пошти «адресат відсутній».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже зважаючи на зазначене, судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо направлення заявнику ухвали суду про залишення заяви без руху та вручення йому даної ухвали.
Крім того, в рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р. Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Таким чином, заявник у встановлений строк недоліки, вказані у вищезгаданій ухвалі, не усунув, заяв та документів до суду не подав.
У відповідності до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Також слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Заявник відповідно до ухвали суду недоліки не виправив та із заявою про продовження строку для усунення недоліків у заяві станом на сьогоднішній день не звертався, тому згідно п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, слід залишити без розгляду.
На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 10, 257-261, 352-354 ЦПК України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
3. Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 353-356 ЦПК України.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений та підписаний 12.11.2025р.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА