Справа 303/8752/25
2/303/3354/25
11 листопада 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Гутій О.В.
за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Мукачево заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
07 листопада 2025 надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Також позивачем подано позов до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні.
Заяву про забезпечення позову мотивує, тим, що ОСОБА_2 є власником 2/3 частки у квартирі АДРЕСА_1 . На даний час між ними як співвласниками квартири постійно виникають конфлікти та непорозуміння, що унеможливлює спільне проживання та користування квартирою.
Зазначає, що розгляд судом позову про припинення частки ОСОБА_2 може призвести до відчуження відповідачем належного їй майна третім особам , що у разі задоволення позову унеможливить виконання ріщення суду.
На підставі вищевикладеного, виникла необхідність у зверненні до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Тому просить задоволити заяву.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суд приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів.
Згідно роз'яснень, даних в п.4 цієї постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Всупереч наведеним вище нормам, ОСОБА_1 належним чином не обґрунтував вимоги щодо необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, при цьому не навів переконливих доказів того, що не вжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, а тільки зробив припущення, що ОСОБА_2 може відчужити належне їй на праві спільної часткової власності майно третім особам, проте доказів про реальний намір останньою це зробити не надав.
Крім того, за умови вчинення відповідачем будь-яких дій щодо відчуження належної їм частки, позивач, будучи співвласником спірної квартири, буде достовірно обізнаний про це, з урахуванням положень ст. 362 ЦК України.
Крім того, вирішуючи питання забезпечення позову, суд обов'язаний гарантувати усім особам, які беруть участь у справі, реальну можливість захистити свої права. Суд повинен оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заході забезпечення позову з урахуванням їх адекватності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, недопущення порушення прав, законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Таким чином, зважаючи на викладені обставини та приймаючи до уваги, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 353-354 ЦПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2025 року.
Головуюча О.В.Гутій