Справа№ 718/2948/25
Провадження№ 3/718/598/25
"12" листопада 2025 р. м. Кіцмань Чернівецька області
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Нагорний В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
24 жовтня 2025 року о 01:35 год. по вулиці Центральна в селищі Лужани Чернівецького району Чернівецької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 5351, номерний знак НОМЕР_2 , не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У судове засідання, призначене на 12 листопада 2025 року о 15:30 год. ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку SMS.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №492192 від 24.10.2025, довідкою начальника ВАП УПП в Чернівецькій області ДПП капітана поліції О.Верстюка від 24.10.2025 року, в якій зазначено, що станом на 24.10.2025 ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, передбачена адміністративна відповідальність (ч.2 ст.126 КУпАП).
Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Згідно із ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст.24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
За змістом п. 4 ст.34 КУпАП вчинення правопорушення неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.
З врахуванням даних про особу правопорушника, який є неповнолітнім, станом на дату вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 виповнилось 17 років, у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, з урахуванням ст.24-1 КУпАП, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати захід впливу у виді попередження.
Оскільки ОСОБА_1 є неповнолітнім, судовий збір з нього стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.13, 24-1, 34, ч.2 ст.126, ст.ст.283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Нагорний