12 листопада 2025 року
м. Київ
справа №520/9192/22
адміністративні провадження №К/990/34646/24, №К/990/39031/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., у порядку підготовки до касаційного розгляду справи № 520/9192/22 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності, стягнення вихідної допомоги при звільнення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
Ухвалами від 12 вересня та 28 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Губської О.А., суддів: Білак М.В., Жука А.В. відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Зубцов Олександр Олександрович, та Офісу Генерального прокурора на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі № 520/9192/22.
У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду Губської О.А., яка є суддею-доповідачем у справі № 520/9192/22, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 грудня 2024 року визначено новий склад судової колегії: головуючий суддя Соколов В.М., судді: Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Зазначене є підставою для прийняття справи до провадження та її подальшого розгляду.
За правилами частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з'ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Офісом Генерального прокурора подано заяву про зупинення виконання оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
Згідно з частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання та дії судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання чи дії судового рішення, підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Зупинення виконання оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом лише у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин й здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
Сама по собі незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їхнього виконання, оскільки перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Аналіз матеріалів касаційної скарги та зазначені у клопотанні мотиви не є такими, що у розумінні наведених законодавчих приписів можуть слугувати підставою для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, оскільки скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано підтверджень пред'явлення виконавчого листа у цій справі до примусового виконання, зупинення операцій на її рахунках з метою списання коштів на підставі виконавчого листа та інше.
У свою чергу, для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Це правило стосується, у тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує клопотання про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.
Інших доводів щодо наявності підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень вказане клопотання не містить, а суддею-доповідачем таких підстав не встановлено.
Підсумовуючи наведене, суддя-доповідач приходить до висновку, що у задоволенні клопотання скаржника необхідно відмовити.
Також Офісом Генерального прокурора заявлено клопотання про розгляд справи за участю його представника.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру проваджень у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право керуватися міркуваннями ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом цієї справи шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
Як убачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції розглянув її у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи, тобто відбувся її публічний розгляд.
Проаналізувавши матеріали касаційних скарг та зміст оскаржуваного судового рішення, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суддя-доповідач уважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України,
Прийняти справу № 520/9192/22 до провадження.
Відмовити Офісу Генерального прокурора у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі № 520/9192/22 до закінчення їі перегляду у касаційному порядку.
Відмовити Офісу Генерального прокурора у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю його представника.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Справу № 520/9192/22 призначити до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 13 листопада 2025 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. Князів Острозьких 8, корпус 5, м. Київ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В.М. Соколов,
Суддя Верховного Суду