12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 160/25901/24
адміністративне провадження № К/990/18114/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 (у складі колегії суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А., Іванова С.М.) у справі № 160/25901/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо протиправної відмови у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії ГУ ПФУ у Львівській області від 21.08.2024 № 045650020051;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 13.08.2024, зарахувавши періоди роботи до пільгового стажу за Списком № 2: з 01.04.1988 по 31.08.2012 на Дніпропетровському електровозобудівному заводі, перейменованому в АТ «Дніпровський електровозобудівний завод», - учнем гальваніка та гальваніком на гальванічній дільниці, на дільниці металопокриття; з 05.09.2012 по 04.11.2019 на підприємстві ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського», перейменованому в ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» - сушильником стрижнів форм та формувальних матеріалів З розряду сталеливарного відділення фасонно-ливарного цеху Сервісного центру, перейменованого в фасонно-ливарний цех.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що відмова у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною і такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки трудова книжка та пільгові довідки є належними доказами її роботи на посадах за Списком № 2.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 21.08.2024 № 045650020051 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати позивачці до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 03.08.2016 по 01.04.2018 та з 02.04.2018 по 04.11.2019 згідно з довідкою № 164/361 від 30.10.2023, та період з 03.08.1987 по 31.08.2012 згідно з довідкою № 37/0-391/К-32(3) від 18.06.2024.
Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 скасовано в частині зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 пільговий стаж за Списком № 2 за період роботи з 03.08.1987 по 31.08.2012 згідно з довідкою № 37/0-391/К-32(3) від 18.06.2024 та прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні цієї частини позову.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 залишено без змін.
4. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2024.
5. Верховний Суд ухвалою від 19.05.2025 відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої та підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивачки не скористався.
7. У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із записами трудової книжки позивачка:
- 03.08.1987 прийнята на електроагрегатну дільницю учнем намотувача котушок на Дніпропетровський електровозобудівний завод (наказ № 439 від 03.08.1987);
- 07.12.1987 переведена на дільницю загальної техніки намотувачем котушок першого розряду (наказ № 751 від 07.12.1987);
- 01.04.1988 переведена на гальванічну дільницю учнем гальваніка (наказ № 184 від 22.03.1988);
- 06.07.1988 переведена на гальванічну дільницю учнем гальваніка (наказ № 347 від 13.07.1988);
- 01.11.1988 у зв'язку з переходом на нові умови оплати праці, призначена на гальванічну дільницю гальваніком 3 розряду (наказ № 4260 від 28.12.1988);
- 01.04.1999 переведена на дільницю металопокритття гальваніком 4 розряду (наказ № 392 від 01.04.1999);
- 31.08.2012 звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (наказ № 118 від 31.08.2012);
- 05.09.2012 прийнята на роботу сушильником стрижнів форм та формувальних матеріалів 3 розряду сталеварного відділення фасонно-ливарного цеху Сервісного центру на ПАТ «Євраз-ДМЗ ім. Петровського» (розпорядження № 476/1 від 05.09.2012);
- 04.11.2019 звільнена за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України (розпорядження № 868 від 04.11.2019).
10. 13.08.2024 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
11. ГУ ПФУ у Львівській області рішенням від 21.08.2024 № 045650020051, яке прийнято за принципом екстериторіальності, відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю стажу роботи на пільгових умовах, оскільки до пільгового стажу не зараховано періоди з 03.08.2016 по 01.04.2018 та з 02.04.2018 по 04.11.2019 згідно з довідкою № 164/361 від 30.10.2023 у зв'язку з відсутністю документа про право підпису керівника підприємства та період з 03.08.1987 по 31.08.2012 згідно з довідкою № 37/0-391/К-32(3) від 18.06.2024 у зв'язку з тим, що надані довідки не відповідають вимогам порядку застосування Списків № 1 та № 2, затвердженого наказом Міністерство праці та соціальної політики України № 683 від 08.11.2005. Страховий стаж позивачки становить 36 років 04 місяців 01 день.
12. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивачка звернулась із цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що записи в трудовій книжці позивачки містять відомості щодо характеру її роботи у спірні періоди, є посилання на відповідні накази, записи, завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином. Крім того, вказані професії включені до Списку № 2, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та від 16.01.2003 № 36 і відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи позивачки з 03.08.1987 по 31.08.2012 згідно з довідкою № 37/0-391/К-32(3) від 18.06.2024 та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачкою до пенсійного органу документи не містять: інформації про характер виконуваної нею роботи у зазначений період; інформації щодо зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2; відомостей про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи. При цьому довідка № 37/0-391/К-32(3) від 18.06.2024 не лише не відповідає формі уточнюючої довідки, а не містить необхідної інформації для зарахування періоду роботи до пільгового стажу роботи.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: положення статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; пункти 1, 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), та не врахував, що уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці. Крім того, позивачка зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою її доводи про те, що до заяви про призначення пенсії нею були додані й інші довідки, архівні виписки, копії особистої картки працівника та копії наказів про атестацію робочого місця, які вона також додавала і до позовної заяви.
На думку скаржниці, суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
18. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
20. Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема, Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
21. За змістом пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
22. Відповідно до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
23. Так, порядок пенсійного забезпечення окремих категорій громадян установлено статтею 114 Закону № 1058-IV, відповідно до частини першої якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
24. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
25. Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
26. Відповідно до вимог пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема, додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637.
27. Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
28. Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
29. Отже, зміст наведених правових норм свідчить, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо.
30. У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що у трудовій книжці позивачки містяться записи про роботу позивачки у спірний період (з 03.08.1987 по 31.08.2012), зокрема:
- 03.08.1987 прийнята на електроагрегатну дільницю учнем намотувача котушок на Дніпропетровський електровозобудівний завод (наказ № 439 від 03.08.1987);
- 07.12.1987 переведена на дільницю загальної техніки намотувачем котушок першого розряду (наказ № 751 від 07.12.1987);
- 01.04.1988 переведена на гальванічну дільницю учнем гальваніка (наказ № 184 від 22.03.1988);
- 06.07.1988 переведена на гальванічну дільницю учнем гальваніка (наказ № 347 від 13.07.1988);
- 01.11.1988 у зв'язку з переходом на нові умови оплати праці призначена на гальванічну дільницю гальваніком 3 розряду (наказ № 4260 від 28.12.1988);
- 01.04.1999 переведена на дільницю металопокритття гальваніком 4 розряду (наказ № 392 від 01.04.1999);
- 31.08.2012 звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (наказ № 118 від 31.08.2012).
31. Згідно з архівною випискою 3 від 18.06.2024 № 37/0-391/К-32(3), виданою Акціонерним товариством «Дніпровський електровозобудівний завод», та на яку посилався відповідач у рішенні про відмову у призначенні пенсії позивачці і яка була предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій:
« Працівниця нашого підприємства «ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 », у період з 03.08.1987 по 31.08.2012 займала професію, яка мала наступний код «Гальванік» - 1) код КП - 8223.2; 2) код ЗКППТР - 11629; 3) випуск ДКХП - 42 (стор. 381).
Архівна виписка надана за місцем вимоги як доповнення до довідки стосовно стажу роботи « ОСОБА_1 », на підставі «Класифікатора професій ДК 003:2005. - К.: Держспоживстандарт України, 2005».
Інші відомості на підприємстві відсутні.
Додаток у кількості 3-х (трьох) аркушів, а саме, з них - копії на 1 аркуші та довідки на 2 аркушах:
Копія назви «Класифікатора професій ДК 003:2005. - К.: Держспоживстандарт України, 2005» № 37/О-119/к-96 від 27.02.2024 р. - 1 аркуш;
«Архівна довідка № 37/О-372 від 07.06.2024» - 1 аркуш;
«Довідка про перейменування підприємства № 52-ОК від 18.06.2024 р.» (мовою оригіналу - російською) - 1 аркуш. »
32. З вказаної довідки видно, що разом з нею видавались і інші довідки, про які відповідач в оскаржуваному рішенні не зазначає, проте позивачка у позовній заяві вказує.
33. Однак суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, не звернув уваги на вказане та, зазначаючи про те, що подані позивачкою до пенсійного органу документи не містять: інформації про характер виконуваної нею роботи у зазначений період; інформації щодо зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2; відомостей про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи, не надав оцінки документам, наданим позивачкою до заяви про призначення пенсії та доказам, наданим нею ж до матеріалів справи на підтвердження позовних вимог.
34. Крім того, в контексті наведеного та доводів ГУ ПФУ у Львівській області, покладених ним в основу своїх заперечень проти задоволення даного позову в частині, яка оскаржена до суду касаційної інстанції, колегія суддів враховує, що згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
35. Отже, ГУ ПФУ у Львівській області, маючи сумніви щодо підтвердження факту наявності у позивачки пільгового стажу, що дає право на пенсію на підставі статті 114 Закону № 1058-IV, враховуючи конкретні обставини цієї справи, мав право на звернення до підприємства, на якому працювала особа, із вимогою про надання необхідних додаткових документів, здійснення відповідної перевірки достовірності поданих відомостей та умов праці, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, проте доказів вчинення таких дій суб'єктом владних повноважень у ході судового розгляду надано не було, як і не доведено відсутності у трудовій книжці позивачки, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідних записів чи неточностей. Підставою ж для відмови позивачці у призначенні пенсії, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, як установлено судами попередніх інстанцій, була невідповідність уточнюючої довідки, виданої Акціонерним товариством «Дніпровський електровозобудівний завод», формі, наведеній у додатку 5 до Порядку № 637, що, однак, не може слугувати умовою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
36. Зміст встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про неправильне застосування апеляційним судом згаданих норм матеріального права та передчасне скасування законного рішення суду першої інстанції.
37. Верховний Суд зауважує, що за змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
38. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
39. Отже, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції не було дотримано норм процесуального права в частині належного з'ясування всіх обставин справи.
40. Встановлені частиною другою статті 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
41. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
42. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
43. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
44. Під час нового розгляду справи суду слід надати належну правову оцінку предмету спору за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України та прийняти на цій підставі мотивоване рішення.
45. Оскільки колегія суддів повертає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025.
Справу № 160/25901/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
Судді: Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук