12 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/547/25
адміністративне провадження № П/990/547/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л., Яковенка М. М.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,
установив:
10 листопада 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП). Позовна заява підписана електронним підписом і направлена до суду засобами електронного зв'язку - на електронну адресу - 10 листопада 2025 року.
У позовній заяві заявлено вимоги: визнати практику Вищої ради правосуддя такою, що порушує Конституцію України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також норми Кодексу адміністративного судочинства України; зобов'язати Вищу раду правосуддя невідкладно розглянути по суті всі подані ним скарги відповідно до вимог чинного законодавства та надати мотивовані рішення у встановлений законом строк; визнати факт завдання йому моральної шкоди унаслідок тривалої бездіяльності Вищої ради правосуддя та порушення його права на ефективний судовий захист; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у справедливому розмірі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною шостою статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 3 частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Водночас реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 1 частини восьмої статті 18 КАС України).
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІТС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.
Разом з тим, відповідно до пункту 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Тобто лише ті особи, які не зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
10 листопада 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду адміністративний позов, засвідчений кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Водночас, згідно з відомостями КП «Діловодство спеціалізованого суду», ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Отже, ОСОБА_1 , як фізична особа, що має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», подав адміністративний позов на електронну адресу Верховного Суду без використання підсистем ЄСІТС, що не може вважатися належним способом звернення до суду в цьому випадку.
Наведене дає підстави стверджувати, що позивач скористався способом звернення до Верховного Суду з адміністративним позовом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Подібна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 400/14570/23, а також в ухвалах від 13 вересня 2023 року у справі № 990/213/23 та від 19 вересня 2024 року у справі № 990/294/24.
Доводів щодо неможливості звернення до суду у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством, позивач в адміністративному позові не навів.
Правові наслідки подання позовної заяви, яка не підписана, визначена в пункті 3 частини четвертої статті 169 КАС України, відповідно до якої позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає поверненню.
Частиною восьмою статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді О. В. Білоус
Н. Є. Блажівська
І. Л. Желтобрюх
М. М. Яковенко