12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 580/3075/24
адміністративне провадження № К/990/42334/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Коваленко Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №580/3075/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні, -
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року (у складі судді Тимошенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року (колегія у складі: головуючого судді Собківа Я.М., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. 28 березня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 12 січня 2022 року №232730013661;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням періоду роботи ОСОБА_1 з 01 вересня 1999 року по 31 травня 2020 року (9 місяців) на посаді викладача музично - теоретичних дисциплін муніципального освітнього закладу додаткової освіти Дитячої школи мистецтв с. Сокіл Суздальського району Володимирської області російської федерації, який дає право на отримання пенсії за вислугу років.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто їй на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, із висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 вже неодноразово зверталася до Черкаського окружного адміністративного суду з такими ж позовними вимогами та підставами позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які ухвалами цього суду (адміністративні справи №№580/1870/24; 580/2292/24) було повернуто позивачу у зв'язку з їх відкликанням, що розцінюється судом як маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями та цілеспрямоване і усвідомлене зловживання процесуальними правами, свідчить про перешкоджання здійсненню правосуддя у порядку, визначеному процесуальним законом, та навмисне затягування судового процесу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх обґрунтування
4. Не погодившись із такими судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. Такі свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що КАС України визначені процесуальні права та обов'язки сторін адміністративного судочинства, зокрема пунктом 2 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено право позивача до відкриття провадження в адміністративній справі на подачу заяви про відкликання позовної заяви. У такому разі за приписами частини четвертої цієї статті позовна заява повертається позивачеві. При цьому повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Отже, як зауважує скаржник, законом передбачено як право позивача відкликати подану позовну заяву, так і право звернутися з аналогічним позовом до адміністративного суду після постановлення ухвали про повернення попередньої позовної заяви.
Стверджує, що, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, із висновком якого погодився й апеляційний суд, безпідставно кваліфікував подання позовів та відкликання їх як зловживання правом, як наслідок, помилково застосував положення статті 45 КАС України, оскільки позови були подані не одночасно, а після того, як попередній був повернутий ухвалою суду. До того ж, у попередніх випадках при зверненні позивача до суду з позовами факт зловживання процесуальними правами не встановлювався.
Підсумовуючи, вважає, суди першої та апеляційної інстанцій своїми діями позбавили його права на звернення до суду за захистом його прав.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
6. 16 жовтня 2025 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
7. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 16 жовтня 2025 року) справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження за означеною касаційною скаргою.
9. Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу.
10. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить з наступного.
12. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
13. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
14. Частина друга статті 44 КАС України визначає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
15. Відповідно до частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
16. Статтею 45 КАС України врегулювано питання щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.
17. Так, відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
18. За змістом пункту 2 частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
19. Частиною третьої статті 45 КАС України установлено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
20. Зміст наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
21. Колегія суддів зазначає, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, а суд може визнати таким зловживанням також й інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
22. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання правами віднесено до компетенції суду, що розглядає відповідну справу.
23. У цій справі підставою для постановлення судом першої інстанції ухвали про повернення позовної заяви ОСОБА_1 стало зловживання нею своїми правами, що полягає в умисних діях позивача щодо неодноразового подання позовних заяв з ідентичними підставами та аналогічними предметом позову, а також з ідентичним суб'єктивним складом учасників справи, їх відкликання та знову повторне подання аналогічних позовних заяв.
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 вже неодноразово зверталась до Черкаського окружного адміністративного суду з такими ж позовними вимогами та підставами позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
25. Зокрема, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №580/1870/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні залишено без руху. Ухвалою цього ж суду від 01 березня 2024 року у справі №580/1870/24 відповідно пункту 2 частини четвертої статті 169 КАС України вищевказану позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку із відкликанням позовної заяви.
26. Також ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі №580/2292/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні залишено без руху. Ухвалою цього ж суду від 22 березня 2024 року у справі №580/2292/24 відповідно пункту 2 частини четвертої статті 169 КАС України вищевказану позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку із відкликанням позовної заяви.
27. Зважаючи на те, що у період лютий - березень 2024 року позивачем до адміністративного суду було подано декілька позовних заяв про той самий предмет й до тих самих відповідачів, а в подальшому за її ініціативою були повернуті, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що такі дії ОСОБА_1 слід розцінити як зловживання процесуальними правами та застосувати наслідки вчинення особою таких дій, передбачені статтею 45 КАС України.
28. Відповідно до частини четвертої статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
29. Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07 квітня 2021 року у справі №9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.
30. Виходячи із встановленої судами попередніх інстанцій сукупності обставин та враховуючи наведені вище процесуальні норми, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, повертаючи втретє подану ОСОБА_1 позовну заяву про той самий предмет, з тих саме підстав й до тих же відповідачів з підстав зловживання позивачем своїми процесуальними правами, правильно застосував положення частини третьої статті 45 КАС України, що є очевидним.
31. Доводи ж ОСОБА_1 про те, що передумовою для повернення скарги, заяви, клопотання є рішення про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, або такими, що суперечать завданням адміністративного судочинства, якого судом першої інстанції у справах №№580/1870/24, 580/2292/24 прийнято не було, а тому ухвала про повернення позовної заяви у цій справі є передчасною, не є прийнятними, адже такої вимоги стаття 45 КАС України не містить.
32. Не є такими, що заслуговують на увагу і доводи скаржника про обмеження її права на повторне звернення до суду із адміністративним позовом після повернення позовної заяви згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, оскільки надані процесуальним законодавством особі права кореспондуються із передбаченим обов'язком добросовісно ними користуватися, який, у даному випадку, позивачем виконано не було.
33. Аналогічна правова позиція щодо застосування частини третьої статті 45 КАС України вже була висловлена Верховним судом у постановах від 10 жовтня 2024 року у справі №580/4217/24, від 20 березня 2024 року у справі №520/11767/23, від 01 грудня 2023 року у справі №640/36713/21.
34. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при ухваленні вказаних судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги позивача відсутні.
35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Н.В. Коваленко