Справа № 526/1173/25 Номер провадження 22-ц/814/2887/25Головуючий у 1-й інстанції Черков В. Г. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
05 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Рой Інни Володимирівни на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати), -
У квітні 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Рой І.В. завернулася до суду із вказаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначала, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320485500:00:002:0112, площею 2,7762 га розташованої, на території Рашівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області.
09.09.2015 вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Стандарт-Агро», про що укладено договір оренди №б/н, право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2015, номер запису про інше речове право: 11861810.
11.07.2017 між орендодавцем ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Край», новим орендарем, укладено додаткову угоду №б/н до договору оренди землі від 09.09.2015, за умов якої новий орендар прийняв на себе права та обов'язки сторони орендаря, передбачені в договорі оренди, де новий орендар ТОВ «Агро-Край».
Договір укладено на 7 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5320485500:00:002:0112 становить 119831,76 грн.; орендна плата з 01.01.2018 - 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 11 983, 17 грн за рік оренди.
Сторонами також погоджено, що обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації (п.10 договору); орендна плата вноситься у такі строки до 31.12 поточного року на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами (п.11 договору).
Позивач у повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання, передавши у строкове орендне користування відповідачу земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Натомість відповідач, у порушення строку та обов'язку, передбачених договором оренди землі, не здійснив внесення на користь позивача суми орендної плати за 2022 рік.
Із підстав викладеного, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320485500:00:002:0112, площею 2,7762 га розташованої, на території Рашівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області за 2022 рік у загальному розмірі 15871,04 грн. , із яких: 11 575 , 74 грн. орендна плата; 797,30 грн. - 3% річних; 2527,95 грн. - інфляційні витрати, 970,05 грн пеня.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою 5320485500:00:002:0112 за 2022 рік у загальному розмірі 13 225 (тринадцять тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 87 коп., з них - орендна плата у розмірі 9 646 (дев'ять тисяч шістсот сорок шість) грн. 45 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 106 (дві тисячі шість) грн. 63 коп., 3% річних у розмірі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 42 коп., пеня у розмірі 808 (вісімсот вісім) грн. 37 коп.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1 005 (одна тисяча п'ять) грн. 29 копійок. та витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн., а всього - 4 005 (чотири тисячі п'ять) грн. 29 коп.
В решті позовних вимог - відмовлено.
В апеляційному порядку рішення оскаржив позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Рой І.В. Скарга мотивована тим , що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права .
Скаржник вказує, що факт заборгованості по орендній платі за земельну ділянку підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору позивача станом на 04.09.2023 року, виданими Головним управляння ДПС в Полтавській області. Відповідно до відомості відповідач в грудні 2022 року нарахував орендну плату позивачу в розмірі 14379,83 грн, з яких сплатив 2588,37 грн ПДФО, 215,70 грн військового збору, орендна плата в сумі 11575,74 грн залишилась невиплачена.
Належних доказів сплати за оренду відповідач суду не надав. В свою чергу, апелянт вказує, що відповідач, вразі заперечення проти існування заборгованості, зобов'язаний довести належними і достатніми доказами у справі, що своєчасно виконав зобов'язання перед орендодавцем зі сплати орендної плати у спірний період.Також наголошує, що виключно у відповідача наявні первинні бухгалтерські документи щодо нарахування та виплати орендодавцям орендної плати. Відповідач заперечень на розрахунки сум заборгованості не має, доказів своєчасної виплати позивачу орендної плати за спірний період не надав.
Зважаючи на вказане апелянт просить скасувати рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2025 року та поновити нове про задовлення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимогчастини 1статті 369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 09 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Стандарт-Агро» укладено договір оренди №б/н. Об'єктом оренди є земельна ділянка площею 2,7762 га (пункт 2 договору); місце розташування Рашівська сільська рада (пункту 2.1 договору); кадастровий номер: 5320485500:00:002:0112 (пункт 2.2 договору); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 99 859, 80 грн. (пункт 5 договору); строк дії договору 7 років, до 31 грудня 2022 року (пункт 8 договору).
Згідно пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4992,99 грн.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (пункт 10 договору).
Орендна плата вноситься у строк до 31.12 поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами (пункт 11 договору).
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення (п.14).
11.08.2017 року укладено додаткову угоду до договору оренди землі, де орендодавець ОСОБА_1 ; орендар - ТОВ «Агро-Край», за яким орендна плата вноситься орендарем у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9586,54 грн. за рік оренди. З 01.01.2018 року 10 % - 11 983,17 грн.
Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 04.09.2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 :
-у грудні 2022 року: нараховано орендну плату від ТОВ «Агро-Край» у розмірі 14 379,83 грн., із яких: виплачено: 2804,07 грн.; сума утриманого податку 2588,37 грн.
Частково задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав обов'язки, визначені статтею 24 Закону України «Про оренду землі», не надав суду доказів на підтвердження виконання умов договору та оплати позивачу коштів за користування орендованою земельною ділянкою, а тому вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача у розмірі встановленому договором з урахуванням положень ч.2ст.625 ЦК України.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на слідуюче.
Доводи апеляційної скарги позивача їх правильність не спростовують та зводяться до загального цитування норм ЦПК України та його довільного тлумачення на власну користь.
Відповідно достатті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його і невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положеннями статей 21,22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За нормами статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Орендодавець зобов'язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Із огляду на викладене саме на орендаря покладається обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Звертаючись до суду, власник землі ОСОБА_1 вказував, що згідно довідки з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, орендна плата була визначена на рівні 12% від нормативно грошової оцінки та саме з вказаного розміру орендарем було сплачено податок та військовий збір, а отже при визначенні заборгованості за 2022 рік необхідно виходити саме з вказаного розміру НГО та відповідно визначати відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання та розмір пені.
З наданої позивачем до справи довідки з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків стосовно ОСОБА_1 вбачається, що у грудні 2022 року: нараховано орендну плату від ТОВ «Агро-Край» у розмірі 14 379,83 грн., із яких: виплачено: 2804,07 грн.; сума утриманого податку 2588,37 грн.
Вирішуючи спір в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до умов договору оренди, а саме згідно додаткової угоди між ОСОБА_1 , ТОВ «Стандарт-Агро» та новим орендарем ТОВ «Агро-Край» сторони визначили, що з 01.01.2018 оренда плата складатиме 10 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та становитиме в грошовому виразі 11983,17 грн.
Будь-яких інших угод чи договорів оренди, які б визначали розмір орендної плати в 12 % від нормативно грошові оцінки належної позивачу земельної ділянки, матеріали справи не містять.
При цьому, приєднані до позовної заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, в якій зазначено суму нарахованих податків та зборів, сплачених відповідачем та, на думку позивача, свідчать про встановлення розміру орендної плати саме на рівні 12% від НГО, не можна ототожнювати з умовами договору оренди, які безпосередньо встановлюють як істотну умову договору розмір орендної плати на рівні 10% НГО земельної ділянки.
При цьому, позивачем в ході розгляду справи не було надано додаткової угоди з визначеним розміром 12% орендної плати.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне приймати до уваги саме визначений сторонами в додатковій угоді розмір орендної плати 10 % від НГО земельної ділянки, що становить 11983,17 грн.
Відтак , у відповідача виник обов'язок зі сплати позивачу орендної плати за 2022 рік , проте , як вірно зазначив суд першої інстанції у сумі 9646,45 грн. Обов'язок відповідача зі сплати саме такої суми закріплено п.п.4.2. додаткової угоди від 2017 року з урахуванням сплати 18% ПДФО та 1,5% військового збору . Відповідно нарахування 3% річних та інфляційних витрат належить здійснювати з суми 9646,45 грн.
Доводів на спростування викладеного апеляційна скарга не містить, як і доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на те, що підстав для скасування рішення суд не вбачає, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Рой Інни Володимирівни - залишити без задоволення.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов