Справа № 761/41392/25
Провадження № 1-кс/761/26517/2025
12 листопада 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.08.2025 (справа № 761/34871/25) у кримінальному провадженні № 72025001220000025 від 21.05.2025
До провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.08.2025 (справа № 761/34871/25) у кримінальному провадженні № 72025001220000025 від 21.05.2025, а саме на вилучений 14.08.2025 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 його особистий блокнот, оскільки в останньому відсутні будь-які відомості, які можуть бути використані як доказ у даному провадженні, а постанова про визнання блокноту речовим доказом є формальною.
У судовому засіданні 04.11.2025 адвокат підтримав подане клопотання з підстав в ньому наведених, прокурор заперечила, оскільки блокнот містить відомості, які можуть бути використані як докази під час даного кримінального провадження, та за клопотанням прокурора у розгляді клопотання оголошено перерву для долучення додаткових документів.
У судове засідання 12.11.2025 адвокат ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Прокурор 12.11.2025 у судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності та просила долучити додаткові матеріали.
Слідча суддя, дослідивши клопотання про скасування арешту майна, долучені до нього документи, враховуючи позицію висловлену учасниками в судовому засіданні приходить до наступного висновку.
Слідчою суддею у судовому засіданні встановлено, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001220000025 від 21.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.08.2025 (справа № 761/34871/25) у кримінальному провадженні № 72025001220000025 від 21.05.2025 накладено арешт у тому числі на блокнот чорного кольору з чорновими записами
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучено доказів того, що арешт накладено незаконно чи на сьогодні відпала потреба у його накладенні.
При цьому відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
Разом з тим прокурором долучено протокол огляду блокноту, який було вилучено у ОСОБА_4 під час обшуку, відповідно до якого та із урахуванням обставин, які є предметом дослідження у даному кримінальному провадженні, відомості у блокноті можуть мати значення для справи.
За змістом ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.
При цьому доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, з огляду на мету його застосування, що дає слідчій судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, ініціатором клопотання не надано переконливих даних, що скасування арешту майна не перешкоджатиме кримінальному провадженню, з огляду на мету застосування заходу забезпечення.
За таких обставин не встановлено підстав для скасування накладеного арешту, а відтак слідча суддя прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України, слідча суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.08.2025 (справа № 761/34871/25) у кримінальному провадженні № 72025001220000025 від 21.05.2025 залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_5