Справа № 761/43005/24
Провадження № 2-а/761/400/2025
07 листопада 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 із вказаним позовом, у якому просив суд скасувати постанову №ВОБр-553 про адмінісративне правопорушення від 07 листопада 2024 року.
Поданий позов мотивує тим, що 07 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №ВОБр-553 про адміністративне правопорушення за частиною 3 стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та складено протокол №ВОБр-553. Так, на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000 гривень.
На переконання позивача, така постанова є незаконною та протиправною, оскільки закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного позивачка звернулася до суду із відповідним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2025 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року у справі було здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засіданні не прибув, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву не подавав.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, 07 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №ВОБр-553 про адміністративне правопорушення за частиною 3 стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та складено протокол №ВОБр-553.
Відповідно до змісту постанови №ВОБр-553 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки облікових даних було встановлено, що він не з?явився своєчасно до центру комплектування та соціальної підтримки по повістці №А-2301-2 від 08.05.2024 р. Отже, в порушення вимог абз. 2 ст. 17 ЗУ "Про оборону України" не виконав свій військовий обов?язок (визначений ч. 3 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов?язок і військову службу"), тим самим порушивши правила військового обліку військовозобов?язаних, затверджені постановою КМУ від 30.12.2022 р. №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Постановою №ВОБр-553 від 07 листопада 2024 року на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000 гривень.
Відносно ОСОБА_1 07 листопада 2024 року начальником групи військового обліку сержантів і солдатів запасу капітаном ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №ВОБр-553, згідно зі змістом якого ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки облікоивх даних було встановлено, що він не з?явився своєчасно до центру комплектування та соціальної підтримки по повістці №А-2301-2 від 08.05.2024 р. Отже, в порушення вимог абз. 2 ст. 17 ЗУ "Про оборону України" не виконав свій військовий обов?язок (визначений ч. 3 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов?язок і військову службу"), тим самим порушивши правила військового обліку військовозобов?язаних, затверджені постановою КМУ від 30.12.2022 р. №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Зі змісту протоколу №ВОБр-553 вбачається, що ОСОБА_1 зазначив, що не згоден з протоколом, оскільки 14 травня 2024 року йому було вручено повістку. 14 травня 2025 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому відмовили видавати його військово-обліковий документ.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Положеннями ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як передбачено ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина перша статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов'язок та військову службу.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду судом справи.
Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 постановлено про проведення загальної мобілізації.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття повідомити про причини неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила), який є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Як вбачається з пояснень позивача та не заперечується відповідачем оскільки 14 травня 2024 року ОСОБА_1 було вручено повістку. ОСОБА_1 14 травня 2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначалося, відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до матеріалів справи постановою №ВОБр-553 від 07 листопада 2024 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Суд зауважує, що строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчився 09 серпня 2024 року в той час, як протокол №ВОБр-553 та постанова №ВОБр-553 складені 07 листопада 2024 року.
Пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови від 07 листопада 2024 року №ВОБр-553, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, і закриття справи про адміністративне правопорушення, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги, тому судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову від 07 листопада 2024 року за №ВОБр-553 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ..
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 07 листопада 2025 року.
Суддя