Справа № 640/2350/21 Суддя (судді) першої інстанції: Буряк І.В.
11 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті та просить визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30 червня 2020 року № 205170, № 205171.
В обґрунтування позову зазначено про те, що позивача не було повідомлено належним чином про проведення розгляду справи щодо кожного, складеного відносно нього акта перевірки, внаслідок чого останній був позбавлений можливості належним чином підготуватися до розгляду справи та надати відповідні пояснення. Спірні постанови винесено відповідачем у зв'язку із перевищенням за результатами вагового контролю показника допустимого навантаження на осі автомобіля, що належить ОСОБА_1 . Однак автомобілі, які здійснювали перевезення вантажів, а саме: DAF XF 105.460 державний номер НОМЕР_1 та MERCEDES-BENZ AXOR 1840LS державний номер НОМЕР_2 , передані в оренду ТОВ «ПРОФІ БЕТОН», а тому усі перевезення здійснювалися не позивачем, а вказаним товариством. Жодного доказу, що перевезення здійснювалися саме позивачем відповідачем не надано.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки) про визнання протиправними та скасування постанов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано постанови Державної служби України з безпеки на транспорті (Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки) від 30.06.2020 №205170, № 205171.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено дотримання вимог Порядку № 1597 щодо повідомлення суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Висновок суду про порушення відповідачем порядку належного повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи про порушення транспортного законодавства є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними та скасування оспорюваних у справі постанов, без надання їм оцінки по суті.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник Державної служби України з безпеки на транспорті подав апеляційну скаргу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року та від 20 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, співробітниками Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку від 14.05.2020 № 000183 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за результатами якої складено Акт від 23.05.2020 № 235027.
За змістом вказаного Акту встановлено такі порушення: проведено перевірку транспортного засобу DAF номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та установлено, що перевезення вантажів (щебню) з перевищенням встановлених законодавством норм, загальної маси 43,84 т. при дозволених 40,00 т. основного навантаження на одиночну вісь 11,95 при допустимих 11,00 т. на строєну вісь 25,56 т. при допустимих 22,00 т. без документів та відповідного дозволу.
Відповідальність передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» п. 1 абз. 15 - перевищення встановлених законодавством вагових норм від 10% до 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Водій акт підписав без зауважень.
Також відповідачем 23.05.2020 за результатами вказаної вище перевірки складено Акт № 024275 «Про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів».
За змістом вказаного Акту встановлено такі порушення: проведено перевірку транспортного засобу DAF номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та установлено, що перевезення вантажів (щебню) з перевищенням встановлених законодавством норм, а саме нормативне 11,00/11,00/22,00 фактичне навантаження 6,38/11,90/25,56 без документів та відповідного дозволу.
До вказаного акта перевірки складено:
довідку від 23.05.2020 № 043265 про те, що транспортний засіб DAF номерний знак НОМЕР_1 за результатами вагового контролю має навантаження на осі 1) 6,38т., 2) 11,90т. 3) 25,56т. Повна маса - 43,84т. Водій копію отримав;
розрахунок від 23.05.2020 № 24275 платник - ОСОБА_1 транспортний засіб DAF номерний знак НОМЕР_1 , всього до сплати 206,46 євро. Водій копію отримав.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу номерний знак НОМЕР_1 марка DAF модель XF 105.460 «спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е», власник ОСОБА_1
30 червня 2020 року відповідачем складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 205171 щодо ОСОБА_1 на підставі акта № 216957, яким установлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %, відповідальність за яке передбачена абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та постановлено стягнути 17 000,00 грн адміністративно-господарського штрафу.
Співробітниками Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку від 14.05.2020 № 000183 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за результатами якої складено Акт від 20.05.2020 № 216957.
За змістом вказаного Акту встановлено такі порушення: проведено перевірку транспортного засобу MERCEDES-BENZ AXOR 1840LS державний номер НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 та установлено, що перевезення вантажів (щебню) з перевищенням встановлених законодавством норм, загальної маси 43,84 т. при дозволених 40,00 т. основного навантаження на одиночну вісь 11,95 при допустимих 11,00 т. на строєну вісь 25,56 т. при допустимих 22,00т. без документів та відповідного дозволу.
Відповідальність передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» п. 1 абз. 15 - перевищення встановлених законодавством вагових норм від 10% до 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Водій з актом ознайомлений, підписав без зауважень.
Того ж дня складено Акт № 024212 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів автомобіль MERCEDES-BENZ AXOR 1840LS державний номер НОМЕР_2 , суб'єкт, що перевірявся ФОП ОСОБА_1 осьові навантаження: нормативне 11,00/11,00/7,33/7,33/7,33, фактичне навантаження 5,56/11,52/7,98/8,38/9,04. та довідку від 20.05.2020 № 043201. Водій копію отримав.
Розрахунок від 20.05.2020 № 024212 платник - ФОП ОСОБА_1 транспортний засіб MERCEDES-BENZ AXOR 1840LS державний номер НОМЕР_2 , всього до сплати 221,49 євро. Водій копію отримав.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу номерний знак НОМЕР_2 MERCEDES-BENZ AXOR 1840LS «спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е», власник ОСОБА_1
30 червня 2020 року відповідачем складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 205170 щодо ОСОБА_1 на підставі акта № 235027, яким установлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %, відповідальність за яке передбачена абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та постановлено стягнути 17 000,00 грн адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П40М047049 20, чинне до 01.07.2021 «Ваги тензометричні автомобільні» серія «Лахта - У» модель СВ 80000А/18, зав. № 0616, виробник ТОВ «Метровес».
За результатами повірки установлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає ДСТУ EN 45501:2017 «Метрологічні аспекти неавтоматичних зважувальних приладів» та експлуатаційної документації виробника.
Діапазон зважувань: Мах - 80 000,00 кг., мін - 400,00 кг., клас точності - середній.
У матеріалах справи наявне повідомлення про розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом на підставі Актів перевірок № 235027, № 216957, яке відбудеться 20.06.2020 з 9-30 до 17-00 год.
Також у матеріалах справи наявні:
договір оренди транспортного засобу від 19.12.2019 між ОСОБА_1 (як орендодавець) та ТОВ «ПРОФІ БЕТОН», відповідно до якого орендодавець передає орендарю у платне строкове користування (до 19.12.2024), зокрема такі транспортні засоби: марки DAF, ХF модель 105.460, тип спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить орендодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ВРЕВ-12 УДАІ у м. Києві 02.06.2016.
договір оренди транспортного засобу від 05.09.2019 між ОСОБА_1 (як орендодавець) та ТОВ «ПРОФІ БЕТОН», відповідно до якого орендодавець передає орендарю у платне строкове користування (до 05.09.2024), зокрема такі транспортні засоби: MERCEDES-BENZ AXOR 1840LS державний номер НОМЕР_2 , тип спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, який належить орендодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ВРЕВ-12 УДАІ у м. Києві 09.06.2011.
Не погоджуючись із вказаними вище рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини десятої статті 6 Закону № 2344-III на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; .
За текстом статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
За текстом частини першої статті 34 закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; .
Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
До комплексу допоміжних операцій, пов'язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги.
Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III).
За частиною другою статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; .
За текстом частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 (чинного у період виникнення спірних відносин) для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За пунктом 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Підставою виникнення спірних правовідносин слугує висновок співробітників Державної служби України з безпеки на транспорті про перевезення ОСОБА_1 вантажу (щебінь) транспортними засобами марки DAF, ХF модель 105.460, тип спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 та MERCEDES-BENZ AXOR 1840LS державний номер НОМЕР_2 , тип спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е з перевищенням встановлених законодавством норм, а саме дозволеної загальної маси 40 т, навантаження на одиночну вісь, без документів та відповідного дозволу.
За доводами позивача, його не було належним чином повідомлено про розгляд кожного з актів перевірки, що унеможливило надання ним пояснень та доказів.
Перевіряючи наведені обставини судом досліджено матеріали справи та встановлено відсутність у повідомленні про розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом ідентифікуючих даних ОСОБА_1 , зокрема адреси та засобів зв'язку (а.с.61).
Крім того, з наявного у матеріалах справи списку згрупованих поштових відправлень №4350 від 25.06.2020 вбачається відсутність повної поштової адреси ОСОБА_1 , оскільки міститься інформація лише про проспект Гонгадзе Георгія без номеру будинку та квартири (п.55), що в свою чергу не свідчить про дотримання відповідачем належного порядку повідомлення позивача про розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом згідно актів спірних перевірок (а.с.59-60).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено дотримання вимог Порядку № 1597 щодо повідомлення суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства.
Доводи апелянта щодо належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи та правомірність розгляду справи без його участі, у зв'язку з його неявкою, не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.
Висновки відповідача щодо наявності у позивача права надати заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови з моменту скоєння правопорушення судова колегія оцінює критично, оскільки з Актів спірних перевірок вбачається їх фактичне проведення лише за участі водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В частині посилань позивача на наявність договору оренди транспортних засобів судова колегія врахувала наступне.
Позивачем долучено до матеріалів справи договір оренди транспортного засобу від 19.12.2019 між ОСОБА_1 (як орендодавець) та ТОВ «ПРОФІ БЕТОН», відповідно до якого орендодавець передає орендарю у платне строкове користування (до 19.12.2024), зокрема такі транспортні засоби: марки DAF, ХF модель 105.460, тип спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить орендодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ВРЕВ-12 УДАІ у м. Києві 02.06.2016; договір оренди транспортного засобу від 05.09.2019 між ОСОБА_1 (як орендодавець) та ТОВ «ПРОФІ БЕТОН», відповідно до якого орендодавець передає орендарю у платне строкове користування (до 05.09.2024), зокрема такі транспортні засоби: MERCEDES-BENZ AXOR 1840LS державний номер НОМЕР_2 , тип спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, який належить орендодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ВРЕВ-12 УДАІ у м. Києві 09.06.2011.
Так, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, визначено, що суб'єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.
Визначення автомобільного перевізника міститься у статті 1 Закону № 2344-III та означає фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Своєю чергою згідно з вказаною нормою права водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка, а послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
За правилами статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
При цьому документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Водночас перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, дає підстави для висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 23 серпня 2023 року у справі № 600/1407/22-а.
Така позиція узгоджується також із висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висловленими у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/7554/19, в якій встановлено, що перевізником у спірних правовідносинах є товариство, яким отримано транспортний засіб на підставі укладеного договору суборенди, та яким вчинено порушення, що полягає у перевищенні транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, яке встановлено внаслідок проведення Укртрансбезпекою габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля.
Отже, у спірних правовідносинах, що склались у цій справі, транспортні засоби передано позивачем в оренду ТОВ «ПРОФІ БЕТОН», договори оренди є чинними, недійсними не визнавався, тому саме наймач ТОВ «ПРОФІ БЕТОН», є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин, а не позивач.
Згідно доводів апелянта, під час рейдової перевірки посадовим особам Державної служби України з безпеки на транспорті не надавався договір оренди транспортних засобів та тимчасовий реєстраційний талон.
Судова колегія враховує відсутність у матеріалах справи доказів, які б вказували на порядок та етапність проведення спірних перевірок, зокрема перелік документів, що були пред'явлені водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , документи, які витребовував відповідач та документи, що не були надані у ході проведення спірних перевірок.
Вимога апелянта щодо надання позивачем доказів отримання ним орендної плати за користування транспортирними засобами є безпідставною, з огляду на відсутність у органів Державної служби України з безпеки на транспорті повноважень щодо перевірки дотримання цивільно-правових зобов'язань.
Колегія суддів доходить висновку, що встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу порушень транспортного законодавства.
Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, від 28 квітня 2025 року у справі № 320/34847/23.
Оскільки проведення перевірки не у спосіб, визначений Законом України № 2344-III, є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних у справі індивідуальних актів, колегія суддів не вдається до аналізу інших доводів апеляційної скарги, що стосуються зокрема, суті виявлених у ході перевірки, на думку відповідача, порушень.
Доводи апелянта щодо методики зважування транспортних засобів, що перевозять рідкі вантажі, судова колегія відхиляє, оскільки такі підстави позову ОСОБА_1 не заявлено.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Усупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності винесення оскаржуваних постанов від 30 червня 2020 року.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд, ґрунтуються на переоцінці обставин справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
І.О. Грибан