Справа № 320/7142/21 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
11 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В,
суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26.05.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Київській області), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області по відмові у перерахунку ОСОБА_1 з 25.04.2019 на підставі ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня відповідного року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позивачеві повернуто позовну заяву в частині позовних вимог за період з 25 квітня 2019 року по 25 листопада 2020 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року відкрито провадження щодо позовних вимог про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області по відмові у перерахунку ОСОБА_1 з 26.11.2020 на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня відповідного року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплати пенсію з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня відповідного року, починаючи з 26.11.2020.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області по відмові у перерахунку ОСОБА_1 з 26.11.2020 на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня відповідного року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплати пенсію з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня відповідного року, починаючи з 15.02.2021 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023, 19.12.2023 відповідач - ГУ ПФ України у Київській області, засобами поштового зв'язку подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив про відсутність доказів, які б свідчили про наявність у позивача підстав для перерахунку йому пенсії як військовослужбовцю, зокрема військовозобов?язаному, призваному на військові збори, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього став особою з інвалідністю.
ГУ ПФ України у Київській області також звернуло увагу, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 року Мє 1-р(Ш)/2019 фактично введена в дію введена нова редакція ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус 1 соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п?ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Пенсійний орган відмітив, що єдиними підставами для здійснення перерахунку пенсії згідно ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII та п. 9-1 Порядку Лє 1210 мають бути відповідні довідки військового комісаріяту про проходження військової служби чи участі у військових зборах або навчаннях, військовий квиток з відповідними записами, інші документи компетентних органів, які встановлюють статус проходження служби Позивача під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, то, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУ ПФ України у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 (а.с.6-7).
Відповідно до маршрутного листа ГУ МВС України у Київській області від 14.02.2012 №15/Х-165 (Макарівський РОВД) старший сержант міліції ОСОБА_1 приймав участь у заходах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та знаходився у зоні відчуження з 26.04.1986 по 27.04.1986 (2 дні місце служби Прип'ять номер наказу 069-86), з 28.04.1986 по 29.04.1986 (2 дні місце служби Чорнобиль номер наказу 069-86) (а.с.8).
Довідкою серії КИО №234263 МОЗ України підтверджується, що позивачу встановлена 2 група інвалідності довічно з 01.11.2005, причина інвалідності захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.). Вказана обставина підтверджується і витягом з акту огляду МСЕК серії КИО № 234263 МОЗ України (а.с.10-12).
Відповідно до пенсійного посвідчення від 07.06.2000 №893 полковнику міліції ОСОБА_1 з 28.04.2000 призначена пенсія за вислугу років (а.с.15).
Пенсійним посвідченням від 03.06.2014 серії НОМЕР_2 позивач довічно перебуває на пенсії по інвалідності 2 групи, з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС (пенсійна справа № 2181822379) (а.с.15).
Посвідченням серії НОМЕР_3 від 06.02.2009 підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1 (а.с.16).
Посвідченням серії НОМЕР_4 від 27.09.2005 підтверджується, що позивач є інвалідом 2 групи, довічно (а.с.17).
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 (зареєстрована 15.02.2021 за вх. №2476/Х-1000-21) про перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 25.04.2019, ГУ ПФ України у Київській області листом від 12.03.2021 № 2487-2476/Х-02/8-1000/21 повідомило, що згідно поданої заяви від 03.07.2019 позивача переведено із пенсії обчисленої згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.13-14).
Разом з тим, розмір виплачуваної позивачу пенсії по інвалідності не відповідає п'ятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021 р. згідно ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Вважаючи такі дії ГУ ПФ України у Київській області протиправними, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції надає правову оцінку спірним правовідносинам та переглядає рішення суду першої інстанції тільки в частині задоволених позовних вимог, оскільки позивач не є апелянтом по справі.
У даному випадку, спірним є питання про наявність у ОСОБА_1 права на перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до норми ч. 3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон України № 796-ХІІ, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 59 Закону України № 796-XII передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до ст. 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII, у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 № 2148-VIII статтю 59 Закону від 28 лютого 1991 року № 796-XII викладено в наступній редакції за якою пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення, згідно із цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до ст. 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII в частині внесених змін, згідно Прикінцевих та перехідний положень, набрав чинності з 01 жовтня 2017 року.
Отже, Закон № 2148-VIII розширив перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, а саме:
- особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;
- особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Також, згідно внесених змін суттєво змінився коефіцієнт, з якого необхідно здійснювати розрахунок пенсії, а саме з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження на п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з аналізу вказаних правових норм, з 01 жовтня 2017 року право на перерахунок пенсії по інвалідності, на підставі статті 59 Закону від 28 лютого 1991 року № 796-XII, з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, мають особи наступної категорії:
- особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;
- особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Як встановлено вище, відповідно до маршрутного листа ГУ МВС України у Київській області від 14.02.2012 №15/Х-165 (Макарівський РОВД) старший сержант міліції ОСОБА_1 приймав участь у заходах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та знаходився у зоні відчуження з 26.04.1986 по 27.04.1986, з 28.04.1986 по 29.04.1986.
Крім того, в матеріалах справи наявна картка обліку радіаційного опромінення ОСОБА_1 , відповідно до якої у період з 26.04.1986 по 29.04.1986 позивач отримав радіаційне опромінення дозою 36.52 рентгенів.
Довідкою серії КИО №234263 МОЗ України підтверджується, що позивачу встановлена 2 група інвалідності довічно з 01.11.2005, причина інвалідності захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказана обставина підтверджується і витягом з акту огляду МСЕК серії КИО №234263 МОЗ України.
Згідно із пенсійний посвідченням від 07.06.2000 №893 полковнику міліції ОСОБА_1 з 28.04.2000 призначена пенсія за вислугу років.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується наявність у позивача права на перерахунок пенсії по інвалідності на підставі статті 59 Закону від 28 лютого 1991 року №796-XII, з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Викладене вище також спростовує та свідчить про безпідставність доводів апелянта щодо відсутності доказів, які б свідчили про наявність у позивача підстав для перерахунку йому пенсії як військовослужбовцю, зокрема військовозобов?язаному, призваному на військові збори, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього став особою з інвалідністю.
Статтею 10 Закону від 28 лютого 1991 року № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Рішенням Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової служби», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.
Отже, цим Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону від 28 лютого 1991 року № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Конституційний Суд України наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.
Також, Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону від 28 лютого 1991 року № 796-XII та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону від 28 лютого 1991 року № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно зі статтею 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, прийняття Конституційним Судом України рішення від 25 квітня 2019 року № 1-р(ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) стало підставою для поширення права на перерахунок пенсії у розмірі, встановленому частиною третьою статті 59 Закону від 28 лютого 1991 року № 796-XII на осіб, за наявності уже не трьох у сукупності, а двох умов: особа має статус особи з інвалідністю; особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Наведене в сукупності свідчить, що положення частини третьої статті 59 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII в частині «дійсної строкової» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення,
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.04.2021 по справі №520/12609/19 в подібних правовідносинах, зокрема, «що чинними з 26 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення №1-р(ІІ)/2019 змінено положення частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
Таким чином, особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII з 26 квітня 2019 року» (абз.6-7 п. 19 вказаної постанови ВП ВС).
«Як мовилося вище, до внесення змін до Закону № 796-XII і викладу частини третьої статті 59 цього Закону в новій редакції, а також до Рішення № 1-р(ІІ)/2019, які в загальному підсумку розширили перелік осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, і включили до кола цих осіб військовозобов'язаних, призваних на військові збори, чи осіб начальницького і рядового складу інших військових формувань, обрахування і призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, приміром для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, провадилися відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, але не встановленої законом на 1 січня відповідного року, а з мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Для такого обчислення і призначення пенсії застосовувався Порядок № 1210». (абз.3 п. 22 вказаної постанови ВП ВС).
Застосовуючи наведені вище приписи нормативно-правових актів, правові висновки Верховного Суду та Конституційного Суду України до спірних у цій справі правовідносин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, має законне право на перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до норми частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладені вище обставини справи та їх правове регулювання, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для зобов'язання ГУ ПФ України у Київській області перерахувати та виплати позивачу пенсію з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня відповідного року, починаючи з 15.02.2021.
Разом з тим, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, судом апеляційної інстанції не враховуються посилання апелянта на ухвали Верховного Суду та постанови судів апеляційної інстанції у подібних правовідносинах.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст постанови виготовлено 11 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Безименна
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма