Номер провадження 1-кс/754/3687/25
Справа № 754/19066/25
Іменем України
12 листопада 2025 року
Слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши клопотання слідчої СВ Деснянського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки м.москва російської федерації, громадянки України,
не заміжньої, не працюючої, не навчається,
мешкає: АДРЕСА_1 ,
зареєстрована: АДРЕСА_2 ,
раніше не судимої,
12.11.2025р. слідча СВ Деснянського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_7 за погодженням із прокурором Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 подала до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12-ти років, не працює, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків, а також їй відомі анкетні дані свідків, тому перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, застосувати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави посилаючись на те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявні ризики переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, тому застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім.
Захисник заперечив проти обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків та недоведеність недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також враховуючи, що ОСОБА_4 раніше не судима, її молодий вік, просив застосувати до неї запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрювана заперечила проти обрання їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просила застосувати до неї запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши в судовому засіданні доводи учасників судового розгляду, дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя доходить такого висновку.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст.184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваній.
10.11.2025р. в 15.25 годин ОСОБА_4 була затримана в порядку ч.1 ст.208 КПК України.
11.11.2025р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини в особливо великих розмірах, з метою збуту.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше несудимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 раніше не судима, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а саме на строк від 9-ти до 12-ти років позбавлення волі.
Згідно ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Надані докази у кримінальному провадженні на даній стадії певною мірою доводять обставини, які можуть свідчити про наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального провадження є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому не вирішуючи наперед питання про доведеність вини, слідчий суддя доходить висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, наданими на обґрунтування клопотання.
Обставини здійснення підозрюваною ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судима, не працює, не навчається, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного місця проживання, оскільки, як було встановлено в ході розгляду клопотання, за місцем реєстрації вона не проживає, на територію держави Україна повернулась з Німеччини та з серпня 2025 року приїхала проживати до м.Києва, де подобово винаймає житло.
Зазначені обставини в сукупності з тяжкістю покарання доводять наявність ризиків переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні слідчим у клопотанні не доведено, та наявність вказаного ризику також не було доведено прокурором в ході судового розгляду клопотання. Зазначене в клопотанні обгрунтування наявності вказаного ризику є формальним та не доведеним жодними доказами.
В ході розгляду клопотання прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та доведені обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України.
Виходячи з наведеного, тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 злочину за ч.3 ст.307 КК України, даних про особу підозрюваної, яка раніше не судима, не працює, не навчається, не має міцних соціальних зв'язків та постійного джерела доходу, не має постійного місця проживання, з урахуванням характеру та обставин вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків, а також буде запобігати її спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставини, які зазначені підозрюваною та захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Тому, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, виконання нею процесуальних обов'язків, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки вчинено особливо тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
Застосувати до ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з часу фактичного затримання з 15.25 годин 10.11.2025р.
Строк дії ухвали - до 08.01.2026р. включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: