Справа №538/1602/25
Провадження по справі №2/538/978/25
12 листопада 2025 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лохвицького районного суду Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Він фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Він фінанс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 285314. Відповідно до договору ТОВ "Авентус Україна" надало відповідачу позику у сумі 3400,00 грн. ТОВ "Авентус Україна" виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 285314 від 28.08.2018 року та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 3400,00 грн, а відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ "Він фінанс". 12.04.2018 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. 12.04.2018 року укладено додаткову угоду № 10 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 11 від 27.12.2018 року про те, що на умовах договору право вимоги до ряду боржників, в тому числі до ОСОБА_1 , перейшло до нового кредитора ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія". 25.07.2024 року відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перейменовано на ТОВ "Він фінанс". Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення прав вимоги № 1 від 12.04.2018 року, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15112,00 грн, а саме: сума основного боргу - 3400,00 грн, сума боргу за процентами - 1836,00 грн, сума боргу за пенею і штрафами - 9876,00 грн. В зв'язку з вищевикладеним позивач просить поновити строк позовної давності та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 15112,00 грн, суму збитків з урахуванням 3% річних 1361,32 грн, суму збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань 3304,46 грн, разом заборгованість становить 19777,78 грн, також судовий збір та витрати на правову допомогу.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) в судове засідання не з'явилася, але через канцелярію суду подала заяву про відмову в позові у зв'зяку із закінченням строків позовної давності.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 28.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 285314.
Відповідно до договору ТОВ "Авентус Україна" надало відповідачу позику у сумі 3400,00 грн.
ТОВ "Авентус Україна" виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 285314 від 28.08.2018 року та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 3400,00 грн.
Відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
12.04.2018 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.
12.04.2018 року укладено додаткову угоду № 10 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 11 від 27.12.2018 року про те, що на умовах договору право вимоги до ряду боржників, в тому числі до ОСОБА_1 , перейшло до нового кредитора ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
25.07.2024 року відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перейменовано на ТОВ "Він фінанс".
Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення прав вимоги № 1 від 12.04.2018 року, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складала 15112,00 грн, а саме:
сума основного боргу - 3400,00 грн,
сума боргу за процентами - 1836,00 грн,
сума боргу за пенею і штрафами - 9876,00 грн.
Позивач просив стягнути заборгованість у сумі 19777,78 грн, яка складається з:
- суми заборгованості за кредитним договором 15112,00 грн,
- суми збитків з урахуванням 3% річних 1361,32 грн,
- суми збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань 3304,46 грн.
Відповідачкою заявлено вимогу про застосування строків позовної давності.
Вирішуючи питання щодо пропущення позивачем строку позовної давності, суд враховує правовий висновок, викладений Верховним судом України у постанові № 6-2104цс16 від 23 листопада 2016 року, згідно якого за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Згідно положень ст. 257 та ч. 3 ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Суд вважає, що у цих правовідносинах слід застосовувати положення закону про загальний строк позовної давності тривалістю у 3 роки.
Положеннями ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
При цьому, за змістом норми ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.
Згідно положень ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Проаналізувавши вимоги закону, щодо позовної давності, суд приходить до наступного.
Так, враховуючи, що вищевказаний кредитний договір був укладений в 2018 році, то строк у який позивач мав право звернутися до суду за захитом своїх цивільних справ сплив у 2021 році, а саме останнім днем для подання позову становить 28.08.2021 рік.
Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості пред'явлені позивачем з пропуском трирічного строку позовної давності.
При цьому, позивачем не надано доказів, які б вказували на переривання строку позовної давності й доказів існування поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 256, 257, 261, 264, 267 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141 ,258, 259, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Він фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Лохвицького
районного суду Полтавської області В.А. Бондарь