12 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/24022/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року (суддя Савченко А.В.) в справі № 160/24022/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ і Закарпатській області) про:
визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії № 047350006950 від 19 квітня 2024 року;
зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати період військової служби в особливий період до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці, тобто 16 років 3 місяці.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії від 19.04.2024 р. №047350006950.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 періоди безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією рф проти України з 22.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 31.07.2023, та з 11.08.2023 по 11.09.2023 у кратному розмірі з розрахунку один місяць за три та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.04.2024р.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ в Закарпатській області просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт вважає, що чинне законодавство не передбачає можливості при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зараховувати період проходження військової служби в особливий період у кратному розмірі, таким законодавством визначено порядок обчислення пільгового стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Тому вважає, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку щодо зобов'язання зарахувати позивачу періоди безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією РФ проти України з 22.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 31.07.2023, та з 11.08.2023 по 11.09.2023 у кратному розмірі з розрахунку один місяць за три, оскільки неможливо використовувати для обрахунку стажу одночасно складові, які передбачені для різних формул обрахунку стажу за положеннями одразу двох нормативно-правових актів, а саме: при призначенні пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.04.2024 р. позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Закарпатській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням Головного управління ПФУ в Закарпатській області від 19.04.2024 р. №04735006950 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного віку 50 років.
У вказаному рішенні зазначено таке: страховий стаж заявника становить 20 років 3 місяці 2 дні, стаж з урахуваннях кратності (в т.ч. за додаткові роки за Списком 1) становить 31 рік 9 місяців 4 дні. Пільговий стаж для визначення права становить 12 років 10 місяців 8 днів, в т.ч.: Роботи підземні, професії за пост. №202 (25 років) - становить 11 років 4 місяці 18 днів. Роботи підземні, провідні професії (20 років) - становить 1 рік 5 місяців 20 днів Результати розгляду документів, доданих до заяви від 12.04.2024р.
ОСОБА_1 з 29.10.2016 р. проходив військову службу у Збройних Силах України за контрактом.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.09.2023р. №706 солдата військової служби ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення з 15 вересня 2023 року.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України від 21.02.2024р. №1651 виданою військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в період з 22.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 31.07.2023, з 11.08.2023 по 11.09.2023 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в районі н.п. Близнюки Ізюмського району та н.п. Бахмут Донецької області. Підстава видачі довідки: журнал бойових дій батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 (за книгою обліку № 446 дск від 06.04.2022) за 09.05.2022: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 22.02.2022 № 38: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2022 № 333: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2023 № 571: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.08.2023 № 604: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2023 № 697.
Суд першої інстанції вважав, що час проходження позивачем військової служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також періоди безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача в кратному обчисленні.
Разом з тим, врахувавши, що оскільки період з 29.10.2016 по 23.02.2022 року є періодом проходження позивачем військової служби за контрактом, суд першої інстанції вказав, що цей час може бути зарахований до пільгового трудового стажу в кратному обчисленні лише за умови документального підтвердження безпосередньої участі особи в антитерористичній операції або в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони у відповідному періоді.
Відповідна довідка військової частини НОМЕР_1 підтверджує участь позивача у таких заходах починаючи лише з 22.02.2022 року.
Щодо періоду з 29.10.2016 по 21.02.2022 суд першої інстанції зауважив, що докази безпосередньої участі позивача у бойових діях або виконанні завдань в районах проведення АТО/ООС у розумінні положень Порядку №413, Наказу МОУ №530 чи Постанови КМУ №393 відсутні, тому правових підстав для зарахування періоду служби з 29.10.2016 по 21.02.2022 року до пільгового стажу із застосуванням кратного обчислення один місяць за три не вбачається.
Відповідно до довідки форми РС-право періоди служби з 22.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 31.07.2023, та з 11.08.2023 по 11.09.2023 не зараховані у кратному обчисленні з розрахунку один місяць за три, проте ці періоди підтверджені відповідними наказами та довідкою військової частини, тому мають бути зараховані до стажу позивача у співвідношенні один місяць служби за три.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №047350006950 від 19.04.2024 року.
Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати періоди з 22.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 31.07.2023, та з 11.08.2023 по 11.09.2023 у кратному розмірі з розрахунку один місяць за три та повторно розглянути заяву позивача від 12.04.2024р.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12. квітня 2024 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, від 19 квітня 2024 року №04735006950 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного віку 50 років.
У рішення зазначено, що страховий стаж заявника становить 20 років 3 місяці 2 дні, стаж з урахуваннях кратності, у тому числі за додаткові роки за Списком 1, становить 31 рік 9 місяців 4 дні; пільговий стаж для визначення права становить 12 років 10 місяців 8 днів, в тому числі роботи підземні, професії за пост.№202 (25 років) - 11 років 4 місяці 18 днів; роботи підземні, провідні професії (20 років) - 1 рік 5 місяців 20 днів.
В період з 22.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 31.07.2023, та з 11.08.2023 по 11.09.2023 позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України від 21.02.2024 р. №1651 військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 в період з 22.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 31.07.2023, з 11.08.2023 по 11.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в районі н.п. Близнюки Ізюмського району та н.п. Бахмут Донецької області.
Відповідно до розрахунку стажу форми РС-право періоди військової служби з 22.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 31.07.2023, та з 11.08.2023 по 11.09.2023 не зараховані до страхового та пільгового стажу в одинарному розміру.
Спірним в цій справі є питання зарахування у кратному розмірі до пільгового стажу періоду проходження позивачем військової служби в особливий період.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності 01 січня 2004 року.
Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників регулюється статтею 114 Закону № 1058-IV.
Зокрема, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою статті 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відтак, необхідною умовою призначення пільгової пенсії на підставі частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV є наявність відповідного стажу роботи, зокрема, в металургії.
Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 24 Закону № 1058-IV визначені періоди, з яких складається страховий стаж.
Частиною першої статті 24 цього Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За положеннями частини третьої цієї статті страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), відповідно до статті 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ) до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Положеннями абзацу 2 частини першої статті 8 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Аналіз приведених вище норм права дає підставою для висновку, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу та стажу роботи за спеціальністю, а час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується, зокрема, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/2607, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу):
1) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;
час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України “Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки»;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;
час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» (зі змінами);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;
інші періоди, зазначені в підпункті “а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами);
крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.
За положеннями абзацу а) пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена військова служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а.
Відтак, період, протягом якого позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 22.02.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 31.07.2023, та з 11.08.2023 по 11.09.2023 повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача в кратному обчисленні.
Відповідно, рішення відповідача, яким фактично не враховано зазначений період у кратному розмірі, є протиправним та обґрунтовано скасовано судом першої інстанції.
Доводи апелянта про правомірність зарахування періоду військової служби позивача в особливий період до пільгового стажу в одинарному розмірі, а пільгове обчислення періоду військової служби застосовується при призначенні пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», спростовані приведеними вище висновками суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року в справі № 160/24022/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року в справі № 160/24022/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 12 листопада 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов