12 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/3016/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року (суддя Рябчук О.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови, оформленої листом від 16.08.2024 року № 46020-32599/О-01/8-0400/24, у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 роки, при призначенні пенсії за віком вперше.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки, відповідно до статей 27 та 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 25.07.2023 року з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що звернення позивача від 25.07.2023 не є первинним зверненням про призначення пенсії, повторне призначення пенсії за віком Законом №1058-IV не передбачено.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 25.12.2014 року їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При здійсненні переходу з одного виду пенсії на інший Головним управлінням Пенсійного фонду України було застосовано середню заробітну плату ( дохід) в України, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки, яка складала 3 764,40грн., що вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.08.2024 року № 46020-32599/О-01/8-0400/24 та матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1
25.07.2023 року після досягнення віку 60 років ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить наявний протокол перерхунку пенсії ( Версія: 1.6.78.1. Дата - час розрахунку: 26.07.2023 09:54).
12.07.2024 року позивач звернулась із заявою щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020 - 2022 роки до призначеної вперше пенсії за віком.
Листом від 16.08.2024 року № 46020-32599/О-01/8-0400/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 25.12.2014р. та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України № 1058 і що перерахунку пенсії у разі досягнення 60 річного віку Законом № 1058 не передбачено.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV перший рівень у системи пенсійного забезпечення в Україні складає солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно з частиною першою статті 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній до 11.10.2017) право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.
Згідно зі статтею 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
З 01.01.2004 набув чинності Закон №1058-IV.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону України №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Статтею 27 Закону №1058-ІV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = ЗпКс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За змістом частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом №1058-IV (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. При цьому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення вперше пенсії саме згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII.
Позивач, отримуючи пенсію за вислугу років, призначену за Законом №1788-ХІІ, після досягнення пенсійного віку (60 років) 25.07.2023р. звернувся до Пенсійного фонду із заявою за пенсією за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
Суд вірно зазначив, що позивач має одночасно право на різні види пенсії:
1) пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII;
2)пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою вона звернулась до відповідача 15.04.2024.
Підстави та порядок призначення зазначених пенсій є різними.
За призначенням пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України вперше (25.07.2023), та починаючи з 25.07.2023 йому виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Судом було вірно зазначено, що зважаючи на те, що позивач, отримуючи пенсію за одним законом (Закон №1788-ХІІ), виявив бажання отримувати пенсію, право на яку набув за іншим законом (Закон №1058-ІV), у спірних правовідносинах має місце саме призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, а не переведення з одного виду пенсії на інший в розумінні частини третьої статті 45 Закону №1058-IV (в рамках одного закону), відтак для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV.
У випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом, виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком з 25.07.2023 неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015, 2016 роки та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.
Відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV (2024 рік).
Обчислюючи розмір пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки, відповідач діяв протиправно.
Суд вірно встановив необхідність зобов'язати відповідача здійснити з 25.07.2023 (тобто з дати призначення пенсії за віком) перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, та з урахуванням раніше проведених платежів, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 12 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш