11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/635/25
Суддя І інстанції - Сластьон А.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення №047150027906 від 19.07.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи для призначення пенсії за віком періоду роботи з 19.02.1997 року по 05.03.1999 рік, як стаж роботи на пільгових умовах за списком №1 та щодо відмови в зарахуванні до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1979 року по 21.07.1982 рік в ПТУ №36;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 01.11.2010 по 17.11.2014 рік, як стаж роботи на пільгових умовах за списком №1 та зарахувати до загального страхового стажу період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1979 року по 21.07.1982 рік в ПТУ №36, та здійснити донарахування та виплату пенсії за невраховані періоди починаючи, з дня призначення пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №047150027906 від 19.07.2024 щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 19.02.1997 до 05.03.1999.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити з дати призначення пенсії зарахування ОСОБА_1 період її трудової діяльності з 19.02.1997 до 05.03.1999, як стаж роботи на пільгових умовах за Списком №1.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Вказує на те, що спірний період трудової діяльності позивача з 19.02.1997 до 05.03.1999 можливо буде зарахувати після надходження акта перевірки або підтвердження відомостей про роботу первинними документами.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, то в силу положень частини 1 статті 308 КАС України, в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 11.07.2024 отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.12.2024 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України була зареєстрована заява №4344 позивача про перерахунок пенсії - зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004.
До даної заяви позивачем було долучено архівну довідку від 20.12.2024 №271 Державного навчального закладу “Інгулецький професійний ліцей», в якій зазначено, що позивач навчалася в ПТУ №36. Зарахована з 01.09.1979 (наказ від 01.09.1979 №12-К), відрахована з 21.07.1982 (наказ від 21.07.1982 №25-К). Форма навчання денна.
Позивачу з 01.01.2025 (на підставі заяви від 27.12.2024 та доданих документів) проведено перерахунок пенсії та зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1979 до 21.07.1982 в ПТУ №36, що підтверджується розпорядженням та розрахунком стажу РС-ПРАВО.
На дату перерахунку станом на 01.01.2025 страховий стаж позивача становить 42 роки 02 місяці 01 день
Щодо періоду трудової діяльності з 19.02.1997 до 05.03.1999, відповідач вказав, що даний період буде зарахований до пільгового стажу позивача після надходження акта перевірки або підтвердження відомостей про роботу позивача первинними документами.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відділом обслуговування громадян №13 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено пільгову довідку від 27.02.2024 №105 на перевірку до відділу контрольно-перевірочної роботи №3 Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління (вих.№98734/01-16 від 12.07.2024).
Матеріали справи не містять результатів перевірки довідки від 27.02.2024 №105.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду трудової діяльності з 19.02.1997 до 05.03.1999, позивач звернувся до суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено Порядком №637.
Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
В свою чергу, з наявної в матеріалах справи трудової книжки серії НОМЕР_1 та наказу №487 від 23.12.2024, позивач з 19 лютого 1997 року до 05 березня 1999 року працювала на рудозбагачувальній фабриці №1 Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» машиністом крану 3 розряду основної виробничої дільниці (дільниця кулькового дрібнення) рудозбагачувальна фабрика №1 (наказ №208 від 19 лютого 1997).
При цьому, професія «машиніст крану» передбачена Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.
Згідно з витягом із наказу по ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці» посада «машиніст крана» на основній робочій дільниці №1 атестована та підтверджено право позивача на пенсії по Списку №1.
Зазначені документи належним чином підтверджуть пільговий характер роботи позивача у період з 19.02.1997 до 05.03.1999.
Разом з тим, як правильно вказав суд першої інстанції, попри обставини направлення відповідачем на перевірку до відділу контрольно-перевірочної роботи №3 Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління пільгової довідки від 27.02.2024 №105 на перевірку (вих.№98734/01-16 від 12.07.2024), відповідачем не надано до суду документів за результатами такої перевірки та не спростовано обставин зазначених у довідці про пільговий характер праці позивача у спірний період.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №047150027906 від 19.07.2024 щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 19.02.1997 до 05.03.1999 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити з дати призначення пенсії зарахування ОСОБА_1 період її трудової діяльності з 19.02.1997 до 05.03.1999, як стаж роботи на пільгових умовах за Списком №1.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 11 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова