Єдиний унікальний номер: 379/1999/25
Провадження № 3/379/979/25
10 листопада 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з батальйону №2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київської області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, який 29.04.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27.10.2025 року о 16:22 год., за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виражалось у висловлюванні нецензурною лайкою в бік співмешканки, погрози фізичною розправою, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
За вказаним фактом працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2025 серії ВАД № 330933 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст. 173-2 КУпАП, розглядаються у триденний строк.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, повідомлення про його виклик в судове засідання було завчасно доставлено на його номер мобільного телефону. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило, причини його неявки суду невідомі, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що останній не з'явився без поважних причин.
Відповідно до ст. 268 КУпАП явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою.
Виходячи з норм статей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вибір найбільш доцільного способу врегулювання ситуацій, коли особа, яка притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, не з'являється до суду, належить саме національним судам (п. 58 Рішення ЄСПЛ у справі "Лучанінова проти України" (заява №16347/02), та що ОСОБА_1 : 1) був обізнаний про розгляд матеріалів у Таращанському районному суді; 2) повідомлявся про судове засідання; 3) присутність особи, яка притягається до відповідальності не є обов'язковою, а тому вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Частина 3 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, та тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, висновую, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст.1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №330933 від 27.10.2025 (а.с.1);
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с.3);
- довідкою про визначення повторності (а.с. 4);
- інформацією бази даних «Армор» (а.с. 5);
- копією постанови Таращанського районного суду Київської області від 29.04.2025 у справі ЄУН 379/674/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. З постанови вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу. Крім того, у постанові зазначено, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП 28.03.2024, 01.08.2024, 08.08.2024, 24.11.2024 (а.с.6-7).
- рапортом поліцейського Майстренка В. від 27.10.2025 (а.с.9);
- додатком до протоколу про адміністративне правопорушення - диском з відеозаписами з нагрудних камер 476747, 476745 (а.с. 10)
Отже, суддя кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ст. 173-2 КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, зважаючи на особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, вважаю, що з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так й іншими особами, необхідним і достатнім буде застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, визначаючи вид та міру адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 врахуванню підлягає те, що він раніше неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 173-2 КУпАП, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не зробив для себе висновків та не бажає змінювати свою поведінку, а також, що адміністративне стягнення, застосоване до нього постановою Таращанського районного суду Київської області від 29.04.2025 у виді штрафу не досягло своєї мети щодо виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів справи, працездатний але не працює, висновую, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт. В матеріалах справи відсутні дані, які б відповідно до ч. 3 ст. 30-1 КУпАП забороняли застосуванню до ОСОБА_1 громадських робіт.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 38, 266, 268, 276-285 КУпАП та відповідно до ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (реквізити: стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795; отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД