"11" листопада 2025 р. Справа № 363/5886/25
11 листопада 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №967368 вбачається що, 21 вересня 2025 близько 13 год. 10 хв. по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила щодо своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме: гучно кричала, сварилася та розбила її телефон, за що адміністративна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді пояснила, що самостійно виховує та утримує трьох малолітніх дітей, яким приділяє достатньо часу, уваги та намагається дати гідне виховання. Батько дітей участі в їх житті не приймає та вихованням не займається, шлюб з яким розірвано 02 квітня 2024 року. Розірвання шлюбу між нею та колишнім чоловіком негативно вплинуло на психологічний стан та поведінку дітей, в тому числі і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що останнім часом помітила, як її донька відвідує інтернет ресурси, де дітей схиляють до самогубства та маніпулюють ними, в зв'язку з чим намагалася контролювати, який інтернет контент вона використовує та споживає. Через цю ситуацію між нею та донькою виник конфлікт, коли її донька відмовилася показувати телефон. Телефон ОСОБА_1 не розбивала, оскільки той випадково вислизнув з рук та розбився. Ствердила, що психологічного насильства відносно доньки не вчиняла, а навпаки виконувала свої батьківські обов'язки, дбала про безпеку дитини і виховувала її, коли малолітня донька цьому суперечила. Зазначила, що на даний час стосунки з дочкою нормалізувалися, з якою вони знайшли спільну мову та дійшли порозуміння в споживання інтернет контенту. В зв'язку з цим, просила провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З матеріалів справи, обставин події та виниклих правовідносин встановлено, що будь-яке домашнє насильство ОСОБА_3 щодо своєї доньки не здійснювала, а навпаки виконувала свої батьківські обов'язки та виховувала дитину в розумінні вимог ст.ст. 150-155 СК України, дбала про безпеку своєї дитини, й обрала такий метод і форму виховання, які на думку суду вимогам Закону не суперечать.
Дані, які б вказували на умисне пошкодження майна та заподіяння матеріальної шкоди доньці, у матеріалах справи відсутні.
Будь-яких належних, допустимих і достатніх даних, які б вказували на вчинення психологічного насильства відносно ОСОБА_2 , внаслідок чого останній завдано шкоду психічному здоров'ю, матеріали справи не містять, коли сварка між матір'ю та дочкою мала виховний характер, яка не є домашнім насильством, як про це йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення, та диспозицією ст. 173-2 КУпАП не охоплюється.
За таких обставин, ОСОБА_1 не можна вважати кривдником своєї доньки в розумінні вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відтак, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у цій справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9 та 247 КУпАП,
провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів.
Суддя