Справа № 296/3376/25
2/296/1954/25
Іменем України
02 вересня 2025 рокум. Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді Шалоти К. В.,
за участю секретаря судового засідання Прохорчук Д. В.,
представника позивача Товянської І. О.,
представника відповідача Цимбалюк Н. Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна,
І. ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
1. У березні 2025 року представник ОСОБА_1 (далі - позивач) - адвокат Товянська І.О. звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із позовною заявою до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - Корольовський ВДВС у місті Житомирі), з вимогами зняти арешт з всього майна позивача, а саме з квартири, що належить позивачу, накладений постановою державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського МУЮ, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №6403891, зареєстрований 16.01.2008.
2. Позов обґрунтовувався тим, що позивач є співвласником та спадкоємцем першої черги на майно за адресою: АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_2 , на яке накладено арешт у межах виконавчого провадження №70665759. Вказується, що 11.01.2023 позивач звернувся до виконавчої служби із заявою про зняття арешту з майна, та отримав відповідь, що станом на 23.01.2023 згідно бази даних Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників у Корольовському ВДВС у м. Житомирі перебувало виконавче провадження №70665759 про стягнення з ОСОБА_1 .
Зазначається, що 17.01.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з повною сплатою боргу та скасовано заходи щодо примусового виконання рішення у відповідності до ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
3. Посилаючись на положення статей 59, 60 Закону України "Про виконавче провадження", статей 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, а також вказуючи, що жодних виконавчих проваджень стосовно позивача на даний час на виконанні не перебуває, однак державним виконавцем не вчинено дій щодо скасування арешту, що обмежує права позивача як власника майна на володіння, користування та розпорядження майном, а також те, що позивач має намір оформити свідоцтво на спадщину, проте через наявність арешту на спадкове майно позбавлений можливості це зробити, накладений арешт на спадкове майно порушує право позивача як спадкоємця на отримання свідоцтва про спадщину, представник позивача просила здійснити захист прав позивача як власника шляхом звільнення майна з-під арешту.
ІІ. ПРОЦЕДУРА
4. Ухвалою суду від 02.07.2025 відкрито провадження у цивільній справі №296/3376/25, яку вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, відмовлено у залученні до розгляду справи Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області як третьої особи, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зобов'язано Корольовський ВДВС у місті Житомирі подати відзив на позовну заяву.
5. Протокольною ухвалою суду від 14.08.2025 витребувано у Житомирського обласного державного нотаріального архіву копію постанови державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ Котенка Б.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №566372 від 15.01.2008.
6. На виконання ухвали суду від 02.07.2025 Корольовський ВДВС у місті Житомирі надіслав відзив на позов ОСОБА_1 , в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що його дії щодо відмови у знятті арешту з майна вчинені відповідно до вимог законодавства.
7. Представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив, в якому вказувала, що позивач на момент накладення арешту був співвласником квартири, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 15.05.2013 №6-26цс13 вказувала, що вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленим для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту, а також стверджувала, що позивач позбавлений можливості захистити своє право власності у іншій спосіб.
8. На виконання ухвали суду від 14.08.2025 Житомирський обласний державний нотаріальний архів надіслав копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №566372 від 15.01.2008, винесену державним виконавцем Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ щодо арешту квартири АДРЕСА_2 .
9. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Товянська І.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.
10. Представник Корольовського ВДВС у місті Житомирі - Цимбалюк Н.О. у судовому засіданні вказувала, що виконавче провадження, що перебувало в провадженні виконавчої служби про стягнення заборгованості було завершено, проти задоволення позову заперечувала.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 13.06.2000, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду вбачається, що квартири АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
12. Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №329255214 від 14.04.2023 вбачається, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/12 частки квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №14 від 05.01.2023, видане приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слюсар В.В. та 1/6 частики вказаної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2853 від 16.12.2022, видане приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Товянським С.Я. (а.с. 8, 9).
13. Відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна №402417969 від 05.11.2024 слідує, що 16.01.2008 за № 6403891 Першою Житомирською державною нотаріальною конторою зареєстровано обтяження: арешт нерухомого майна (все майно), на підставі постанови про арешт майна боржника, АА 566372, 15.01.2008, Корольовський ВДВС Житомирського МУЮ району, державний виконавець Котенко Б.М. (а.с. 27).
14. За змістом копії постанови державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ серії АА № 566372 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження вбачається, що при примусовому виконанні виконавчого листа №2-3580, виданого 11.08.2004 Корольовським районним судом м.Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "УМЗ" заборгованості у розмірі 1536,85 грн, накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 , із забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить останній, що стверджується копією постанови серії АА № 506375 (а.с. 89).
ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
15. Відповідно до положення частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
16. Згідно з статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
17. Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
18. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
ІV. МОТИВИ СУДУ
19. Звертаючись з позовом до Корольовському ВДВС у м. Житомирі, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Товянська І.О. просила зняти арешт з квартири, що належить позивачу ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського МУЮ, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №6403891, зареєстрований 16.01.2008.
20. Суд звертає увагу, що частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено порядок вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень, захисту прав особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, у зв'язку з накладенням арешту на майно. У разі виникнення такого спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про зняття з арешту з майна.
21. Водночас, якщо особа є боржником у виконавчому провадженні, ця особа не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
22. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 Цивільного процесуального кодексу України).
23. У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18 викладено висновок, що «боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України».
24. У справі, яка розглядається, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 був боржником у виконавчому провадженні № 70665759. Під час примусового виконання державним виконавцем Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 566372 від 15.01.2008.
25. Ураховуючи, що ОСОБА_1 був боржником у виконавчому провадженні, у рамках якого накладено арешт на належне йому нерухоме майно, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки законодавством у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а не пред'явлення позову про зняття арешту з майна.
26. Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01.12.2021 у справі № 201/6486/20 (провадження № 61-19066св20), від 27.03.2024 у справі № 303/6292/20, від 15.01.2025 у справі № 592/5020/24 (провадження № 61-13199св24).
Керуючись статтями 3, 255, 260, 261, 447 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Закрити провадження у справі № 296/3376/25 за позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Костянтин ШАЛОТА