Справа №295/14114/25
Категорія 38
2/295/4875/25
12.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Полонця С.М.,
секретаря с/з - Лукасевич А.Є.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором кредиту №73173261 в розмірі 39116,09 грн. та судові витрати. При цьому посилається на те, що 13.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір №73173261 та додаткові угоди до нього, за умовами яких відповідач отримала кредит в розмірі 23000,00 грн. строком на 78 днів зі сплатою процентів. Умови вказаного кредитного договору відповідач не виконувала належним чином та має заборгованість в розмірі 39116,09 грн.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 08.10.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надала.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
13.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено в електронній формі договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73173261 та 03.03.2025 року і 01.04.2025 року додаткові угоди до нього, за якими відповідач отримала кредит у розмірі 23000,00 грн. строком на 78 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором становить 39116,09 грн., яка складається із заборгованості: за основною сумою боргу - 21492,36 грн.; за процентами - 6447,71 грн.; за процентами, нарахованими за понадстрокове користування - 11176,02 грн.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Приписи частин 1, 3 статті 509 ЦК України передбачають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, факт існування кредитних відносин між фінансовою установою та відповідачем підтверджується кредитним договором. Жодних доказів розірвання або визнання недійсним вищезазначеного кредитного договору, у тому числі з підстав неотримання грошових коштів, відповідачем суду не надано.
Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання вказаного кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, в якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
Всупереч умовам вищезазначеного кредитного договору відповідач не виконала своїх зобов'язань у повному обсязі.
Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у повному обсязі порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані відповідачу в кредит. Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.
Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 39116,09 грн., а також враховуючи позицію відповідача, яка не оспорила ні суму позову, ні правильність проведених позивачем розрахунків, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 611, 1054 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором №№73173261 від 13.02.2025 року в розмірі 39116 грн. 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»; місце знаходження: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, 15; код ЄДРПОУ 39861924.
Відповідач: ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: