Справа №947/29114/25
Категорія 38
2/295/4887/25
12.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Полонця С.М.,
секретаря с/з - Лукасевич А.Є.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики №2578726 у в розмірі 48160,50 грн., за договором позики №77123368 в розмірі 9621,80 грн., а всього в розмірі 57782,30 грн. та судові витрати. При цьому посилається на те, що 02.01.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір позики №2578726, за яким відповідачу було надано позику в розмірі 12000,00 грн. Крім того, 14.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір позики №77123368, за яким відповідачу було надано позику в розмірі 4350,00 грн. У подальшому за договорами факторингу до позивача перейшли всі права грошової вимоги до відповідача за вищевказаними договорами позики в загальному розмірі 57782,30 грн. Умови вказаних договорів позики відповідач не виконував належним чином та має заборгованість в загальному розмірі 57782,30 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2025 року матеріали цивільної справи передано за територіальною юрисдикцією до Богунського районного суду м. Житомира.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 08.10.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
02.01.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено в електронній формі договір позики №2578726, за яким відповідач отримав позику у розмірі 12000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування позикою.
Відповідно до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року із змінами та реєстру боржників до нього ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним договором позики в розмірі 48160,50 грн., з яких: 11700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 36460,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
14.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено в електронній формі договір позики №77123368, за яким відповідач отримав позику у розмірі 4350,00 грн. строком на 64 дні зі сплатою процентів за користування позикою.
Відповідно до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року із змінами та реєстру боржників до нього ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним договором позики в розмірі 9621,80 грн., з яких: 4350,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5271,80 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права грошової вимоги до відповідача за вищезазначеними договорами позики, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Приписи частин 1, 3 статті 509 ЦК України передбачають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, факт існування відносин позики між фінансовою установою та відповідачем підтверджується договорами позики. Жодних доказів розірвання або визнання недійсними вищезазначених договорів позики, у тому числі з підстав неотримання грошових коштів, відповідачем суду не надано.
Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання вказаних договорів позики ЦК України та уклали ці договори, в яких передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Всупереч умовам вищезазначених договорів позики відповідач не виконав своїх зобов'язань у повному обсязі.
Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у повному обсязі порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані відповідачу в позику. Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.
Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов договорів позики та існування заборгованості за вказаними договорами позики в загальному розмірі 57782,30 грн., а також враховуючи позицію відповідача, який не оспорив ні суму позову, ні правильність проведених позивачем розрахунків, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 611, 1054 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №2578726 від 02.01.2024 року в розмірі 48160 грн. 50 коп., за договором позики №77123368 від 14.12.2021 року в розмірі 9621 грн. 80 коп., а всього в розмірі 57782 грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: